1.6 Діагностика сифункулятозу

Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки. Під час обстеження на тілі тварин знаходять вошей, їхні личинки та яйця.

У великої рогатої худоби взимку й навесні комахи локалізуються в ділянці верхньої частини шиї, холки, основи рогів, внутрішньої поверхні стегон.

У разі виявлення яєць їх слід перевірити на життєдіяльність. Живі гниди світлі, блискучі, при розчавлювання чути характерний тріскіт, чого немає у мертвих.

Диференціальну діагностику проводять від бовікольозу, саркоптозу, дерматомікозів. {9, 10}

1.7 Діагностика бовікольозу

Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та виявляють волосоїдів під час обстеження тварин. У великої рогатої худоби вони локалізуються поблизу рогів і вух, у ділянці підгруддя, внутрішної поверхні стегон і кореня хвоста.

Для полегшення виявлення волосоїдів застосовують їх термотропізм. Для цього тварину на 10-15 хв піддають дії прямого сонячного світла або прогрівають волосся електролампою. Комахи вилізають на оголену ділянку шкіри і стають помітними.

Диференціальну діагностику проводять від сифункулятозу, саркоптозу, псороптозу, демодекозу, екземи, дерматомікозів. {9, 10}

1.8 Лікування і профілактика здоров’я врх за сифункулятозу

Для знищення на тілі тварин вошей та їхніх гнид запропонованірізніпрепарати у формі розчинів, емульсій, аерозолів, дустів (Байофлай^® Пур-ону, неостомазан, бровермектину 1%, ектосан, бутокс Баймек Біомектин Івомек Івомек-премікс Івомек-пур-он). Ефективні інєкції макроциклічних лактонів або клозантелу згідно з настанови для жуйних тварин. Обробку тварин повторюють у теплу пору року через 8-12, у холодну – через 12-16 діб.

Застосовують Себацил* 50% методом обмивання, обприскування або купання.

Метод обмивання: особливо рекомендований за індивідуальної обробки тварин. Обмивання препаратом про­водять з допомогою губки таким чином, щоб усі частини тіла були ретельно оброблені.

Метод обприскування: застосовують із використанням різних типів розбризкувачів для проведення індивідуальної та групової обробки. Тиск у розрізувальному апа­раті має бути не менше ніж 6 бар (5 атм.). Усе тіло тварини слід повністю змочити, особливо за вухами, ділянки проме­жин та вимені, під хвостом. {1}

Для профілактики даного захворювання у пасовищний період використовують препарати-репіленти, котрі захищають тварину від ектопаразитів. Проводять клінічний огляд всії тварин. У разі виявлення хворих всю групу тварин, а також приміщення обробляють інсектоакарицидними препаратами (неостомазан).

Новоприбулих обстежують та карантинують. Хворих ізолюють. Годівниці, поїлки обшпарюють окропом. Жуйних тварин чистять і переводять на пасовищне утримання.

Висновок: захворювання, що спричиняються паразитуванням на тілі тварин вошей із ряду Siphunculata. Вони викликають неспокій тварин, сверблячку, дерматити та зниження продуктивності. Воші постійно мешкають на тілі тварини, зимою їх більше, ніж літом. Розвиваються за типом неповного перетворення (немає стадії лялечки). Характерною ознакою даного захворювання є свербіж. Хворі тварини гризуть ділянки шкіри, труться об стіни. На шкірі з’являються рани, шерсть скуйовджена, а згодом випадає. Спина, боки, черево вкриваються лусками сіро-коричневого кольору. Молодняк тяжко переносить інвазію, відстає в рості та розвитку і може навіть загинути.

Діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак – під час обстеження на тілі тварин знаходять вошей, їх личинки та яйця. У великої рогатої худоби взимку та навесні комахи локалізуються в ділянці верхньої частини шиї, холки, основи рогів, внутрішньої поверхні стегон.

Диференціюють хворобу від бовікольозу, саркоптозу, дерматомікозів.

Хвороба тварин, спричинена волосоїдами Bovicola bovis (у великої рогатої худоби), B. оvis ( у овець), B. caprae (у кіз), B. equi (у коней), Trichodectes canis (у собак) родини Trichodectidae, характеризується свербежем, дерматитами, облисінням, виснаженням тварин.

Волосоїди розвиваються з неповним перетворенням. Джерелом інвазії є хворі тварини. Молодняк заражається від дорослих тварин. Кількість паразитів збільшується взимку й рано навесні, влітку значно зменшується.

Діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак. Під час обстеження виявляють волосоїдів. У великої рогатої худоби вони локалізуються поблизу рогів і вух, у ділянці підгруддя, внутрішньої поверхні стегон і кореня хвоста.

Інвазію диференціюють від вошивості, саркоптозу, псороптозу, трихофітії.

Розділ 2

2.1 Резельтати власних досліджень

Практична частина роботи проводилася у Київській обл. Фастісвського району с. Велика Снітинка  ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка» є базою виробничого навчання та практичної підготовки фахівців аграрного сектору. Площа земельного фонду, становить 2960 га, зокрема сільськогосподарських угідь — 2787 га, з них ріллі — 2495 га. Загальна кількість худоби — понад 1300 голів, зокрема корів — 500 голів.

У великої рогатої худоби різних вікових груп паразитують воші двох видів − Наеmatopinus eurysternus та Linognathus vituli, які спричинять сифункулятози, та волосоїди виду Bovicola bovis, що спричиняють бовікольоз.

На екстенсивність і інтенсивність інвазування худоби виявленими ектопаразитами мали вплив температура навколишнього середовища, інтенсивність світла і вологість повітря. При встановленні первинних термінів зараження телят двома видами паразитів − Linognathus vituli і Bovicola bovis реєстрували перші випадки їх інвазування вошами, що знайдені в тварин у віці 25-38 діб.

В осінній період (вересень-жовтень) основними місцями паразитування вошей на тілі корів, нетелів і телиць парувального віку були: вуха, голова (прирогова зона, потилиця) та шия; у телят і молодняку: ділянка шиї, голова, прианальна западина та частково з’являлися на боках тулуба. При цьому волосоїдів частіше виявляли в області голови, верхньої ділянки шиї, лопаток, плечей, боків, крупу у корів, нетелів та телиць парувального віку, а на молодняку 3-10 міс. − у верхній ділянці шиї, лопаток, спини, боків, крупа.

2.2 Аnamnesis vitае

Тварини утримуються у типовомуу двохрядному корівнику, з бетонованою підлогою і нахилом 2 градуси, проходи бетоновані, в якості підстилки використовується солома, її кількість незначна. Температура в приміщенні + 10 С, вентиляція- природна. Джерелом води є артезіанський колодяць. Годівля проходить двічі на день на кормові столи за допомогою кормороздавача без попередньої підготовки в період з 7 до 8 години, та з 5 до 6 години вечора. Раціон не збалансований. Заготівля кормів відбувається на власних полях, якість середня. Тварини не випасаються. До початку захворювання тварини не проявляли ніякого занепокояння, свербежу шкіри, відсутні ділянки залисин, не відмічається гіперкератоз, тварини середньої вгодованості, продуктивність на звичному рівні.

ФОТО

2.3 Аnamnesis morbi

У дослідних тварин спостерігалося занепокоєння, характерний свербіж в ділянці рогів і вух, холки тертя голови об навколишні предмети. В ділянці свербежу виявлено ділянки залиселення. Температура, пульс, дихання в межах норми

2.4 Стан тварини станом на 9.11.2019

При огляді тварин відмічається занепокоєння, часте обертання голови і облизування ділянки лопатки, спостерігаються ділянки тіла без шерсті біля рогів, їх основи та в ділянці кореня хвоста. Екстенсивність інвазії висока, оскільки уражено 80 % всього поголів’я ферми в тому числі і молодняк. З 725 тварин ( 500-дійні корови, 225- молодняк) уражено ектопаразитами 580 тварин. Інтенсивність інвазії на одній тварині 3 шт на см2.

ФОТО

Загальний стан тварин характеризується зниженою вгодованістю, природним положенням тіла в просторі.

2.4.1 Дослідження окремих органів і систем

2.4.1.1. Волосяний покрив дещо тьмяний, наявні ділянки без шерсті

2.4.1.2. Шкіра помірно волога, еластична

2.4.1.3. Підшкірна клітковина розвинена помірно

2.4.1.4. Видимі слизові оболонки та конюнктива блідо-рожевого кольору.

2.4.1.5. Лімфатичні вузли гладенькі, не збільшені, рухливі, болючість відсутня.

2.4.1.6. Серцевий поштовх помірний, тони серця рівні, шумів серця не виявлено, пульс ритмічний середнього наповнення.

2.4.1.7. Дихання помірне, грудо- черевного типу

2.4.1.8. У тварин присутній апетит та споживання води.

2.4.1.9. При огляді сечової системи змін не було виявлено.

2.4.1.10. при огляді нервової системи змін не виявлено.

2.5 Диференційна діагностика (за допомогою лупи)

При огляді тварин були виловлено ектопаразити . Їх відловлено з тіла тварини, за допомогою лупи провели диференційну діагностику сифункулятозу від бовікольозу. За зовнішніми ознаками у збудників сифункулятозу голова вужча за груди, а у збудників бовікольозу голова ширша за груди. У перших очі відсутні – у збудників бовікольозу очі слабо розвинені, також у самок цього виду задній кінець тіла має виїмку, а самців округле. Самки збудників сифункулятозу мають бочкоподібне черевце, у задній частині є трикутна вирізка, а у самців воно округле.

Паразитів котрі були виловлені з лопатки та ділянки шиї під час диференційної діагностики, встановлено що збудники належить до роду бовікула Bovicola bovis.

2.6 Прогноз

За даного захворювання прогноз – сприятливий.

2.7 Лікування

Для лікування тварин застосовували препарат Ектосан пудра, як комплексний препарат. До складу якого входить: альфациперметрин композиція ефірних олій (лимону і троянди) сірка колоїдна.

Для проведення обробки приміщення використовують Ектосан розчин. До його складу входить: альфаметрин, піперонілу бутоксид. Застосовували препарат для дійного поголівя, оскільки він не має періоду каренції.

Даний препарат завдяки своїй комплексній дії діє на ектопаразитарні захворювання спричинені вошами та волосоїдами. Контактний комбінований інсектоакарицид, вражає периферичну нервову систему комах і кліщів на всіх фазах їх розвитку (личинка, імаго) і дає репелентний ефект

Дозування при застосуванні Ектосан пудра: проводять індивідуальне опудрювання тварин із розрахунку 100-200 г на голову для великих тварин А для обробки тваринницьких приміщень використовують водний розчин Ектосану з розрахунку 1:500 (0,2 л\м2). Робочі розчини готували безпосередньо перед використанням. Із застосуванням розпилюючих оприскувачів, котрі здатні забезпечити дрібнодисперсний потік рідини.

Дата	Т С	Пульс/хв	Дихання, дих. Рух/хв	Клінічний прояв хвороби, особливості перебігу та змін стану тварин	Лікування
9. 11. 2019	38,5	72	60	Відмічається свербіж в ділянці ріг, вух та кореня хвоста. Виявлено ділянки тіла на яких відсутня шерстний покрив, шерсть скуйовджена.	Rp.: Еktosan pulveris – 200,0 D. t. d. № 580 S.: В кількості 200 гр на одну голову втирати проти шерсті
16. 11. 2019	38,0	75	65	Стан тварин покращився. Свербіж у значної кількості поголівя відсутній. Наділі спостерігаються ділянки облисіння та скуйовдженість шерстного покриву.	Rp.: Еktosan pulveris – 200,0 D. t. d. № 580 S.: В кількості 200 гр на одну голову втирати проти шерсті

Обробку тварин Ектосан пудра потрібно проводити в добре провітрюваному приміщенні. Обробку в корівнику можна проводити за наявності тварин, оскільки препарат малотоксичний.

На приміщення площею 2500 м2 потрібно 500л розчину. Обприскують стіни, підлогу (попередньо очистивши її від залишків фекалій), віконні рами, двері. Повторну обробку проводять через 9-12 днів.

ФОТО

2.8. Профілактика за сифункулятозу та бовікольозу великої рогатої худоби

Проводять клінічний огляд тварин. При виявленні хворих усю групу, а також приміщення обробляють інсектицидними препаратами. Для профілактичної обробки тварин використовують такі препарати: Байофлай пур, Ектосан пудра, Ектосан розчин. А для профілактичної обробки приміщень використовують наступні препарати: Неостомазан, Бутокс, Ектосан розчин.

Новоприбулих тварин обстежують і карантинують. Хворих ізолюють. Жуйних тварин чистять і переводять на пасовищне утримання (за можливості). Проводять постійне механічне очищення і періодичну дезінсекцію приміщень.

ФОТО

Висновок з нової сторінки

Висновок

Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що сифункулятоз та бовікольоз – надзвичайно поширене захворювання не тільки великої рогатої худоби, а й інших видів тварин в Україні. Захворювання розвивається, у дорослих тварин і спричиняється паразитуванням на тілі вошей з родини Наетаtоріпиs еиrиstеrпиs, а також волосоїдами Bovicola bovis . У дорослих тварин спостерігають

Використана література

1. https://triplex.com.ua/ua/publications/cattle/how-to-deal-with-ectoparasites-while-those-housed-cattle/

2.Гурова Т.В. Бовікольоз великої рогатої худоби // Вісник Сумського нац. агр. ун-ту / Серія: Ветеринарні науки. – Суми, 2004. № 2(11). С. 40-41

 3.Гурова Т.В. Сифункулятози великої рогатої худоби // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ Суми – 2002. – С. 37-38

4.Гурова Т.В., Фотіна Т.І., Березовський А.В. Рекомендації із діагностики, заходів боротьби та профілактики ентомозів великої рогатої худоби / Т.В. Гурова, Т.І. Фотіна, А.В. Березовський – К.: Ветінформ, 2005. – 16 с

5.Kettle D. S. Medical and Veterinary Entomology 2 and Edition Cab International. – 1995. – P. 361-383. 4.

6.Шевченко А.Н. Распространение эктопаразитозов крупного рогатого скота в зоне украинского Машкей І.А., Гурова Т.В. Сифункулятози великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2002. – Вип.81. С. 421-422. (Дисертантом виконано підбір літературних джерел та приймала участь в оформенні матеріалів).

7/Полесья / А.Н. Шевченко // Матер. докл. науч. конф. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)». – 2009. – Вып.10. − С. 425−427.

8. Машкей І. А. Комахи − ектопаразити у тваринницьких агробіоценозах України та розробка інтегрованих методів боротьби з ними: Автореф. дис. докт. вет. наук / Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. – Х., 1997. – 35 с.

9.http://skotnyidvor.ru/ua/parazytologiya-ta-invaziini-hvoroby-tvaryn-syfunkulyatozy.html

10.https://ukranimals.ru/tvarini/841-sifunkuljatozi-u-vrh.html