Україна

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Факультет Кафедра паразитології

Ветеринарної і тропічної ветеринарії

Медицини

Курсова робота

На тему:

ХВОРОБИ, СПРИЧИНЮВАНІ ПОСТІЙНИМИ ЕКТОПАРАЗИТАМИ ТВАРИН

Київ - 2019

Зміст

Вступ

1. Біологія збудників сифункулятозу ВРХ

2. Біологія збудників бовікольозу

3. Епізоотологічні дані за сифункулятозу та бовікольозу

4. Патогенез за сифункулятозу та бовікольозу

5. Клінічні ознаки за сифункулятозу та бовікольозу

6. Діагностика сифункулятозу

7. Діагностика бовікольозу

8. Лікування і профілактика здоров’я ВРХ за сифункулятозу

9. Висновок

Вступ

Серед інвазійних хвороб широке розповсюдження мають хвороби, етіологічним фактором яких є воші та волосоїди. Ці комахи мають повсюдне поширення. Вони негативно впливають на ріст та розвиток молодняка, на організм і продуктивність лактуючих тварин.

Ектопаразити поширені повсюди і повсякчас. Але найчастіше ВРХ уражують паразити саме за стійлового утримання худоби. Значне їхнє поширення обумовлене скупченням тварин у цей період, підвищенням вологості повітря, зменшенням інсоляції, сезонним збільшенням густоти шерстного покриву тварин, що є найсприятливішими умовами для розвитку цих паразитів.

Hайпоширенішими збудниками паразитарних хвороб в період стійлового утримання є без­крилі комахи ряду Mallophaga родини Trichodectidae (волосоіди): ряду Siphunculata (воші) родини Haema- topinidae. Unognathidae та акариформні кліщі — ряду Akariformes підряду Sarcoptiformes родини Sarcoptidae (сар- коптеси). Psoroptidae (псороптеси та хоріоптеси). рідше — підряду Trombidiformes (демодекси).

Джерелом інвазії є хворі тварини. Зараження відбувається контактно, а також через предмети догляду, станки, клітки та підстилку. Захворювання поши­рене в усі пори року, але кількість пара­зитів збільшується взимку та навесні, а влітку значно зменшується. Поширенню захворювання сприяють незадовільні умови утримання (брудні й вологі при­міщення). неповноцінна годівля.

З-поміж хвороб, спричинених ака- риформними кліщами, у ВРХ. найчасті­ше виявляють саркоптоз, псороптоз та хоріоптоз. їх ще об'єднують під однією назвою — коростяні захворювання.

1.1 Біологія збудників сифункулятозу врх

Сифункулятози тварин (Siphunculatoses)

Захворювання, що спричиняються паразитуванням на тілі тварин вошей із ряду Siphunculata. Вони викликають неспокій тварин, сверблячку, дерматити та зниження продуктивності.

Із родини Наеmаtоріnіdае на великій рогатій худобі паразитує Наетаtоріпиs еиrиstеrпиs; на свинях – Наетаtоріпиs suis; на конях – Наетаtоріпиs аsіпі. Із родини Liпоgпаthіdае на великій рогатій худобі – Liпоgпаthus vituli та Sоlепороtеs сарillаtиs; на вівцях – Liпоgпаthus оvilиs та Liпоgпаthus spedalis. Із родини Нарlареrіdае на кроликах – Наеmodірsиs vепtrісоsиs; на собаках – Liпоgпаthus sеtоsиs.

Особливості будови. Дрібні безкрилі комахи 1.5 -5 мм завдовжки. Свиняча воша – найбільша серед інших видів(самки розміром – 4,6-5,1 мм, самці- 3,9-4,3мм) сіро- жовтого кольору. Черевце бліх складається з десяти сегментів. Тіло видовжено- овальне, вкрите волосками й щетинками. Голова вужча за груди. Очі відсутні. Хоботок колючо- сисного типу. Щелепи й губи злиті разом і утворюють смоктальну трубу, всередині якої рухливе колюче жало. Груди короткі. До них приєднані три пари лапок, які закінчуються кігтиками. Черевце овальне, сегментоване. Бочкоподібне черевце самок у задній частині має трикутну вирізку, а у самців воно округле. Живуть комахи до 1 місяця.

Цикл розвитку. Все життя воші проводять на тілі тварин. воші розвиваються шляхом неповного перетворення. Самка відкладає за добу до 10 яєць (гнид). Всього за життя до 300 яєць. Вони світло- жовтого кольору, овальної форми, 0,5 – 1,5мм завдовжки. Дві останні стадії є жадібними кровососами, ссуть кров не менше 2—3 разів на добу, висисаючи за один раз до 2 мг крові. Самка прикріплює їх до прикореневої частини волосся матковим секретом. З яєць через 10-14 діб у теплий і через 14-20 діб у холодний періоди року викупляються личинки, які подібні до імаго, але менші за розміром. Поза тілом хазяїна при кімнатній температурі воші виживають до двох тижнів, а личинки можуть голодувати до чотирьох днів. Через 1,5—2 тижні з яєць вилуплюються личинки, які протягом 2—2,5 тижня ростуть, проходячи три віки розвитку, і стають дорослими комахами. Вони тричі линяють. Живляться кров’ю тварин і стають статевозрілими.

1.2 Біологія збудників бовікольозу

Хвороба тварин, спричинена волосоїдами Bovicola bovis (у великої рогатої худоби), B. оvis ( у овець), B. caprae (у кіз), B. equi (у коней), Trichodectes canis (у собак) родини Trichodectidae, характеризується свербежем, дерматитами, облисінням, виснаженням тварин.

Особливості будови – дрібні безкрилі комахи 1,5 – 5 мм завдовжки. Їхнє тіло сплющене в дорсовентральному напрямку, жовтого або світло-коричневого кольору. Голова ширша за груди. Хоботок гризучого типу. Складається з верхньої і нижньої губ, верхніх і нижніх щелеп, краї яких мають дрібні зубчики. Очі слабко розвинені. Груди тричленисті. До них кріпляться три пари лапок. Кінці лапок закінчуються одним або двома кігтиками. Черевце видовжено-овальне, сегментоване, вкрите волосками й щетинками, які розміщенні рядами або зонами, характерними для кожного виду. Задній кінець тіла у самок має виїмку, а самців округле. Комахи живляться волоссям, пірям, клітинами епідермісу, виділенням сальних залоз.

Цикл розвитку. Волосоїди розвиваються з неповним перетворенням. Самки відкладають20-60 яєць(гнид), кріплять їх матковим секретом до прикореневої частини волосся, шкіри. Яйця білі, блискучі, овальні, 0,3-1,5 мм завдовжки. З яєць вилупляються личинки, подібні до дорослих ектопаразитів. Личинки двічі линяють і стають статевозрілими. Загальний цикл розвитку триває 2-4 тижні. У зовнішньому середовищі можуть жити до 5 діб.