- •Література:
- •1. Джерела географічних знань
- •2. Методи економіко-географічних досліджень
- •3. Етапи розвитку світової економічної географії та видатні економ-географи світу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Політична карта світу. Базові поняття
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •2. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу
- •Типологія країн світу
- •4. Політико-територіальні утворення на карті світу
- •Література:
- •1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення населення
- •3. Міграції населення та їх класифікація
- •4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад населення
- •6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •2. Мінеральні ресурси
- •3. Водні ресурси
- •4. Земельні ресурси
- •5. Кліматичні ресурси та природно-господарська оцінка природних зон
- •6. Рекреаційні ресурси
- •7. Лісові ресурси
- •8. Ресурси Світового океану
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •2. Міжнародний поділ праці
- •3. Світове господарство в період науково технічної революції (нтр) та в інформаційну епоху
- •4. Галузева й територіальна структура промисловості
- •5. Енергетика
- •6. Металургія
- •7. Машинобудування
- •8. Хімічна промисловість
- •9. Лісова і деревообробна промисловість
- •10. Легка і харчова промисловість
- •11. Сільське господарство
- •11.1. Рослинництво
- •11.2. Тваринництво
- •12. Географія світового транспорту
- •13.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •13.2. Міжнародний туризм
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •2. Проблема збереження миру на Землі
- •3. Екологічна проблема
- •4. Енергетична проблема
- •5. Сировинна проблема
- •6. Проблема освоєння Світового океану
- •7. Продовольча проблема
- •8. Глобальна злочинність
- •9. Ліквідація небезпечних хвороб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Регіональний огляд
- •2.1. Великобританія
- •2.3. Франція
- •2.5. Польща
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Японія
- •2.2. Китай
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Єгипет
- •2.2. Південно-Африканська Республіка
- •3. Загальна характеристика регіону
- •4. Країнознавчий огляд
- •4.1. Австралія
- •4.2. Маршаллові Острови
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Регіональний поділ на субрегіони
- •2. Країнознавчий огляд.
- •2.2. Канада
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Основні форми всесвітніх економічних відносин
- •2. Найважливіші тенденції розвитку світового господарства.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Південна Америка
- •Історія дослідження Південної Америки
- •Політичний огляд
- •Рослини і тварини
- •Аргентіна
2.2. Південно-Африканська Республіка
Офіційна назва – Південно-Африканська Республіка (ПАР). Столиця – Преторія (адміністративна) (700 тис. осіб); Кейптаун (законодавча) (900 тис. осіб). Населення – 46 млн. осіб). Площа – 1,2 млн. км. Державна мова – африкаанс (в основі староголландська). Грошова одиниця – ранд.
ПАР – унітарна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду – президент. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Він складається з Національної асамблеї та Національної ради провінції у загальній кількості – 400 осіб. Країна має 9 провінцій.
Щільність населення в країні невелика – понад 37 осіб/ км². Природні умови визначають нерівномірність заселення території. В основному заселені території узбережжя та підвищені внутрішні райони зі сприятливим кліматом. Природний приріст населення, порівняно з іншими африканськими державами, невеликий. Частка міського населення – близько 50 %. Як і в інших країнах Африки, дуже строкатий національний склад населення. Майже 18 % населення жителів країни становлять нащадки європейських переселенців, переважно з Нідерландів і Великої Британії.
ПАР має найвищий рівень розвитку економіки в Африці. Добре розвинена гірничодобувна промисловість. Її продукція — золото, платина, хроміти, марганець, мідна й залізна руди, сурма, алмази, азбест (друге місце у світі), уран (третє місце у світі) тощо. Золота щорічно видобувають до 900 т 1/5 світового видобутку), платини — до 100 т, алмазів — до 7000 каратів. Південній Африці належить четверте місце у світі за видобутком не паливних мінералів. Є підприємства чорної металургії, машинобудівної, хімічної, електронної, нафтопереробної, цементної, текстильної, харчової, будівельної галузей промисловості. Країна відома і своєю добре розвиненою воєнною промисловістю. За обсягом промислового виробництва Південній Африці належить до 20 провідних індустріальних держав світу.
Основою сільського господарства є високотоварне тваринництво, зокрема найбільшим є поголів’я овець (2-ге місце в світі). Розводять овець, кіз, велику рогату худобу, віслюків, свиней, коней, мулів, птицю. У рослинництві основними сільськогосподарськими культурами є кукурудза, пшениця, ячмінь, бавовник, цукрова тростина. Дуже багато вирощують винограду, цитрусових, арахісу, тютюну. Рибальство дає до 600 тис. тонн морепродуктів на рік. Передусім вилов крабів, сардин, китів.
У ПАР найкраще транспортне забезпечення в Африці. Довжина залізниць перевищує 30 тис. км, автомобільних магістралей – 60 тис. км. У зовнішніх перевезеннях домінують морський (вантажні) та авіаційний (пасажирські) транспорт. Найбільші морські порти – Дурбан, Кейптаун, Іст-Лондон, Порт-Елізабет. Міжнародні аеропорти в Йоганнесбурзі, Кейптауні та Дурбані.
Стандарти життя в європейців та африканців у ПАР суттєво відрізняються. Так, письменних лише 70 %, але серед європейських поселенців цей показник близький до 100 %. Те саме можна сказати й щодо доволі високої в середньому смертності дітей до одного року (50 %), кількості лікарів тощо.
До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено 4 об’єкти. До них відносяться – парк святого Луки, острів Роблена, національний парк Драконової гори, райони знахідок викопних останків перших людей у Стеркфонтейні, Сварткрансі та Кромдраї.
