- •Література:
- •1. Джерела географічних знань
- •2. Методи економіко-географічних досліджень
- •3. Етапи розвитку світової економічної географії та видатні економ-географи світу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Політична карта світу. Базові поняття
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •2. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу
- •Типологія країн світу
- •4. Політико-територіальні утворення на карті світу
- •Література:
- •1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення населення
- •3. Міграції населення та їх класифікація
- •4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад населення
- •6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •2. Мінеральні ресурси
- •3. Водні ресурси
- •4. Земельні ресурси
- •5. Кліматичні ресурси та природно-господарська оцінка природних зон
- •6. Рекреаційні ресурси
- •7. Лісові ресурси
- •8. Ресурси Світового океану
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •2. Міжнародний поділ праці
- •3. Світове господарство в період науково технічної революції (нтр) та в інформаційну епоху
- •4. Галузева й територіальна структура промисловості
- •5. Енергетика
- •6. Металургія
- •7. Машинобудування
- •8. Хімічна промисловість
- •9. Лісова і деревообробна промисловість
- •10. Легка і харчова промисловість
- •11. Сільське господарство
- •11.1. Рослинництво
- •11.2. Тваринництво
- •12. Географія світового транспорту
- •13.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •13.2. Міжнародний туризм
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •2. Проблема збереження миру на Землі
- •3. Екологічна проблема
- •4. Енергетична проблема
- •5. Сировинна проблема
- •6. Проблема освоєння Світового океану
- •7. Продовольча проблема
- •8. Глобальна злочинність
- •9. Ліквідація небезпечних хвороб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Регіональний огляд
- •2.1. Великобританія
- •2.3. Франція
- •2.5. Польща
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Японія
- •2.2. Китай
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Єгипет
- •2.2. Південно-Африканська Республіка
- •3. Загальна характеристика регіону
- •4. Країнознавчий огляд
- •4.1. Австралія
- •4.2. Маршаллові Острови
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Регіональний поділ на субрегіони
- •2. Країнознавчий огляд.
- •2.2. Канада
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Основні форми всесвітніх економічних відносин
- •2. Найважливіші тенденції розвитку світового господарства.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Південна Америка
- •Історія дослідження Південної Америки
- •Політичний огляд
- •Рослини і тварини
- •Аргентіна
1. Загальна характеристика регіону
Африканські країни знаходяться в процесі вироблення власних моделей соціально-економічного та політичного розвитку. На території Африки нині налічується 53 суверенні держави, в основному переважають республіки (50). Факт минулої колоніальної залежності (метрополії — Франція та Велика Британія), за якої захоплювали території зовсім не за особливостями національного складу, зараз переростає у гострі міжнаціональні та міждержавні конфлікти.
На території Африки можна виділити субрегіони, утворені такими державами:
Північна Африка — Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Судан, Туніс, Західна Сахара;
Західна Африка — Бенін, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Кот-Дівуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того;
Центральна Африка представлена Анголою, Габоном, Демократичною Республікою Конго, Камеруном, Конго, Островом Святої Єлени (володіння Великобританії), Сан-Томе і Прінсіпі, Центрально-Африканською Республікою, Чадом, Екваторіальною Гвінеєю;
До складу субрегіону Східна Африка входять Бурунді, Джибуті, Замбія, Зімбабве, Кенія, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Реюньйон (заморський департамент Франції), Руанда, Сейшельські Острови, Сомалі, Танзанія, Уганда, Еритрея, Ефіопія. У південній частині материка знаходиться субрегіон
Південна Африка і складається з таких країн: Ботсвана, Лесото, Намібія, Свазіленд, Південно-Африканська Республіка.
2. Країнознавчий огляд
2.1. Єгипет
Офіційна назва — Арабська Республіка Єгипет (АРЄ). Столиця — Каїр (близько 10 млн. осіб). Площа — близько 1 млн. км ². (15-те місце). Державна мова — арабська. Грошова одиниця — єгипетський фунт.
Єгипет — унітарна держава, президентська республіка. Глава держави — президент, керівник уряду — прем’єр-міністр. Законодавча влада належить Народній асамблеї. Загальна кількість депутатів у парламенті — 444. Країна поділяється на 27 губернаторств.
Пересічна щільність населення перевищує 71 осіб/ км². Понад 90 % зосереджено в долині Нілу. Населення швидко зростає. Природний приріст — приблизно 19‰ (народжуваність 28 ‰ , смертність 9‰ ). Міське населення становить понад 45%. Крім столиці Каїра, до міст-мільйонерів належать Александрія (понад 3,5 млн. осіб) та Ель-Гіза (2,5 млн.). Араби становлять близько 98 % населення, з них 90 % мусульмани-суніти.
Донині основною галуззю господарського комплексу є сільське господарство, але воно не в змозі задовольнити потреби швидко зростаючого населення в продуктах харчування. Основними сільськогосподарськими культурами є бавовник, рис, пшениця, кукурудза, цибуля, часник та цукрова тростина. Постійно розширюються площі зрошувальних земель. Тваринництво відіграє допоміжну роль у зв’язку з обмеженою кормовою базою (ВРХ, вівці, кози, верблюди, віслюки, птиця). На сільське господарство припадає до 20 % ВНП.
У промисловості основною галуззю є гірничодобувна. Вона зосереджує основні зусилля на видобуванні нафти та природного газу, а також залізної та марганцевої руди, солі та фосфоритів. На р. Ніл працюють ГЕС. Серед галузей обробної промисловості найрозвинутішими є машинобудування та металообробка, чорна та кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна та нафтохімічна, легка та харчова промисловості.
Головний вид транспорту — автомобільний, довжина автошляхів перевищує 50 тис. км. Велике значення в зовнішньоекономічних зв’язках має морський транспорт, найбільшими портам є Александрія, Суец, Порт-Саїд. Виняткове значення Суецького каналу, який має пропускну здатність 75 суден на добу, що приносить Єгипту великі доходи за рахунок плати за проходження його водами. Судноплавним є й Ніл. У столиці та Луксорі діють міжнародні аеропорти.
Єгипту належить одна з найбільших у світі історико- культурних спадщин. В Ель-Гізі знаходяться піраміди Хеопса, Хефрена та Мікерина, які є одним із семи чудес стародавнього світу, що збереглися до наших днів, і не менш відомий Сфінкс. Окрім них –численні гробниці фараонів та храми. До списку культурної спадщини ЮНЕСКО країни внесено 6 об’єктів. До них відноситься давня столиця Мемфіс і його некрополі з пірамідами, стародавні Фіви та їхні некрополі, пам’ятки Абу-Сімбела, ісламський Каїр і Абу-Мена та ін.
