4. Галузева й територіальна структура промисловості

Промисловість – сукупність підприємств (комбінатів, заводів, фабрик, шахт і т. д.), на яких виробляються засоби виробництва і предмети споживання; найбільша й технічно найдосконаліша галузь виробництва, основа індустріалізації економіки.

Структуру промисловості можна розглядати як у галузевому, так і в територіальному аспектах.

Галузева структура господарства відображає процеси суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями або групами галузей. Усі підприємства, що випускають однорідну продукцію і мають схожі процеси виробництва (або єдину сировину), хоч і розташовані в різних місцях, утворюють галузь господарства.

У різних країнах світу прийняті різноманітні підходи до поділу господарства на галузі. Однак головними компонентами такої структури є виробнича сфера і сфера послуг.

До першої належать галузі, що безпосередньо створюють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво, лісове господарство), а також галузі, які обслуговують виробництво (транспорт і зв’язок, що здійснюють завезення сировини та готової продукції).

До сфери послуг зараховують галузі, що забезпечують духовні та фізичні потреби населення, тобто освіту, культуру, мистецтво, науку, охорону здоров’я і соціальне забезпечення, а також ті, що задовольняють нематеріальні потреби в послугах: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, фінансово-кредитну сферу, державне управління.

Господарство поділяють також на сектори: первинний (видобувні галузі, сільське, лісове та рибне господарства), вторинний (галузі обробної промисловості) та третинний (сфера послуг).

Незважаючи на зростання ролі сфери послуг, промисловість залишається базовою галуззю господарства для більшості країн світу. При цьому ефективність її суттєво зростає, якщо вона зорієнтована на сучасні технології і висококваліфіковану робочу силу.

Промисловість є провідною, найбільш технічно вдосконаленою галуззю виробництва. У промисловості створюються знаряддя праці, предмети споживання, вона тісно пов’язана з науково-технічним прогрессом і має вирішальний вплив на рівень економічного розвитку. Промисловість є основою індустріалізації економіки.

Промисловість поділяється на дві великі групи: видобувну й обробну. До видобувної промисловості входять галузі, що знаходять свій предмет у природі. До обробної промисловості належать галузі, що обробляють сировину (в т.ч. сільськогосподарську) й матеріали.

Загалом промисловість поділяється на більш ніж десятки галузей, серед них – електроенергетика; паливна промисловість; чорна металургія; кольорова металургія; хімічна і нафтохімічна промисловість; машинобудування й металообробка; лісова, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість; промисловість будівельних матеріалів; скляна й фарфоро-фаянсова промисловість; легка промисловість; харчова промисловість; мікробіологічна промисловість; борошномельно-круп’яна й комбікормова промисловість; поліграфічна промисловість та інші галузі.

Спеціалізовані галузі виокремлюються на підставі ознаки однорідності, тобто подібності між собою за призначенням виробленої продукції (приміром, галузі паливної промисловості), спільності використовуваної сировини (галузі лісової промисловості), або за характером технології (галузі хімічної промисловості), групуються у так звані комплексні галузі. Це укрупнені галузі промисловості, які дають змогу подати галузеву структуру промисловості в більш загальному вигляді.

Територіальна структура промисловості – склад і співвідношення взаєморозміщених та в певний спосіб поєднаних територіальних елементів, форм зосередження промислових підприємств (промислових центрів, вузлів, промислових районів) та інших територіальних утворень виробничої і соціальної інфраструктури, пов’язаних із промисловим виробництвом. Це сукупність стійких зв’язків між елементами об’єкта, а загалом – це поділ території на просторово виокремленні елементи, кожен з яких виконує певну функцію в розвиткові даного об’єкта.

Промисловий район – це інтегральний економічний район, із переважним значенням промислового виробництва як головної галузі спеціалізації, або галузевий економічний район, що утворюється поєднанням і виробничими взаємозв’язками підприємств однієї або кількох галузей промисловості.

Промисловий вузол – зосередження на обмеженій території виробничо-територіального поєднання підприємств. Підприємства промислових вузлів об’єднані між собою економічними й виробничими зв’язками, єдиною виробничою і соціальною інфраструктурою.

Промисловий центр – місто або містечко, де зосереджено кілька промислових підприємств, які є основною спеціалізованою містоутворювальною галуззю.