Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з соц. екон. географії світу.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
367.29 Кб
Скачать

Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ЛЕКЦІЯ № 1.

Тема: Вступ до соціально-економічної географії світу

План

1. Джерела географічних знань.

2. Методи економіко-географічних досліджень.

3. Етапи розвитку світової економічної географії та видатні економ-географи світу.

Література:

  1. Уварова Г. Ш. «Географія 10 клас» "Генеза": 2010 рік.

  2. Коберник С.Г., Коваленко Р.Р. «Географія 10 клас» "Оберіг" : 2010 рік.

  3. Пестушко.Б., Гільберг Т.Г., Безуглий В.В. «Географія 10 клас» "Генеза"2010 рік.

  4. Стадник О.Г. Соціально-економічна географія світу. 10 клас. Рівень стандарту зошит для практичних робіт/ О.Г. Стадник, В.Ф. Вовк – Харків: «РАНОК»,2016 рік.-64 с.

  5. Максаковский В.П..: География. Экономическая и социальная география мира: учебник для 10 класса. Издательство: Просвещение: 2009

  6. 3ленко В. Глобалізація і проблеми соціального розвитку // Віче. - 2002. - № 6. - С. 54-59.

  7. Валлерстайн Й. Альбатрос расизма: Йорг Хайдер и сопротивление // СОЦИС (Социологические исследования). - 2001. - № 10. - С. 36-47.

  8. Витренко Н.М. Восточный вектор Украины: реальность и мифы // Перспективы развития взаимодействия государств-участников СНГ в экономической сфере: Материалы научно-практической конференции. - М.: Омега-Л. 2003. - С. 107-109.

  9. Епифанов А., Кривенко Л., Кривенко С. межстрановая миграция населения и европейский рынок труда в контексте миграционных процессов // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2001. - № 18. матеріали шостої міжнародної наукової конференції - літньої школи “Проблеми економічної інтеграції в Європейський Союз: європейські порівняльні студії”. - Частина 1. - С. 161-167.

  10. Занятость в Европе: 2000 год // Профессиональный потенциал. - 2001. - № 1. - С. 43-46.

  11. Занятость, безработица и социальная защищенность граждан ЕС // Занятость и безработица в Западной Европе. - М.: ИНИОН РАН, 2002. -С. 153-167 (Актуальные проблемы Европы, № 3).

  12. Ионцев В.А. Международная миграция населения: теория и история изучения. - М.: Диалог-МГУ, 1999. - 370 с.

  13. Молодикова И.Н. Основные этапы и методы управления трудовой миграцией в западноевропейских странах // Трудовая миграция в СНГ: социальные и экономические эффекты. - М.: Центр изучения проблем вынужденной миграции в СНГ, 2003. - С. 270-285.

  14. Нетрадиційні” мігранти в Києві / Б. Рубл, О. Брайчевська, Г. Волосюк та ін. - К.: Генеза, 2003. - 446 с.

  15. Патласов О.Ю. Международный рынок труда: контуры, правовые источники, сегментирование // Экономические чтения. Материалы конференции. - Томск: Изд-во научно-технической литературы, 1998. - Вып. 3. - С. 139-141.

  16. Плетнев Э.П. Международная миграция рабочей силы в капиталистической системе международного хозяйства. - М.: Изд-во ИМО, 1962. - 376 с.

  17. Фомін С. “Європейський вибір” України без “українського вибору ЄС” // Політика і час. - 2002. - № 11. - С. 62 (61-71).

1. Джерела географічних знань

Джерела географічних знань — перелік складників, які несуть географічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про географічні об'єкти та явища, ознайомлюють з особливостями природи Землі, з населенням та господарством, їхньою територіальною організацією. Основними джерелами географічних знань є шкільні підручники й довідники, географічні карти й атласи, довідники й науково-популярна література, журнали й газети, радіо-, телепередачі та художня література, Інтернет ресурси тощо.

На основі географічних баз даних (БД) формуються географічні інформаційні системи (ГІС) — створені за допомогою ЕОМ «сховища» географічних знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства і природи. ГІС є автоматизованою системою зберігання, аналізу, представлення просторових даних у вигляді тексту, таблиць, графіків, карт. За розмірами охоплюваних територій ГІС поділяються на глобальні, національні, регіональні, місцеві, локальні. Вони використовуються для складання географічних карт, кадастрів природних ресурсів, інженерних пошуків і проектування, формування управлінських рішень, їх також розрізняють за окремими об'єктами та напрямками досліджень: географічні, екологічні, земельні, майнові, лісокористування, водоресурсні, рекреаційні, туризму та ін.

Важливим складником ГІС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків та ін. Такі ГІС називають інтегрованими. В їх базах даних картографічні дані поєднуються з дистаційними зображеннями поверхні Землі, вони мають блоки для прийому та програми з оброблення аерокосмічних матеріалів. Бази даних ГІС формуються з багатьох джерел географічної інформації. До них відносять підручники, навчальні посібники, карти й атласи, статистичні довідники з даними про розвиток господарства країни, енциклопедії, словники, результати географічних досліджень, що публікуються в книгах, наукових журналах, дані спостережень, які проводяться установами державних служб.

Важливим джерелом географічної інформації є експедиційні дослідження, мандрівки, краєзнавчі екскурсії, заняття туризмом, альпінізмом. Польові дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. Експедиційні — вивчення окремих природних компонентів, галузей господарства (геоморфологічні, гідрологічні, геоботанічні, океанічні), якими охоплюються великі за площею території й акваторії. При експедиційних дослідженнях використовуються аерокосмічні знімки земної поверхні та електронні карти, виконані з літальних повітряних і космічних апаратів.

Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно упродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них детально вивчаються зміни природних комплексів у часі. Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст, інших населених пунктів. Ними є також описи мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій. Істотними джерелами географічної інформації є карти та атласи. Карти є найважливішими елементами інформаційних структурних блоків географічних атласів.