Абсолютні показники
Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг - це сума їх експорту та імпорту:
ЗТО = Уекс+Уімп, (2.1)
де ЗТО - зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг;
Уекс - обсяги експорту товарів та послуг;
Уімп - обсяги імпорту товарів та послуг.
Аналіз зовнішньоторговельного оберту слід здійснювати у динаміці за країнами загалом, групами товарів, у розрізі країн-експортерів та країн-імпортерів товарів і послуг.
При аналізі загального зовнішньоторговельного оберту особливу увагу слід приділити динаміці торгівлі товарами у матеріальній формі та у формі послуг.
Обсяги експорту товарів та послуг доцільно розглядати у динаміці, у розрізі відповідних груп (товарних чи послуг) та у розрізі країн, в які товари (послуги) експортуються.
Аналіз обсягів імпорту товарів і послуг здійснюється аналогічно до аналізу обсягів експорту.
Сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами характеризує ефективність зовнішньої торгівлі країни і визначається як різниця обсягів експорту та імпорту:
S = Vекс - Vімп (2.2)
Зовнішньоторговельні відносини будуть ефективними для країни за умови, що сальдо є позитивним (активним). Це можливо, якщо обсяги експорту країни є вищими за обсяги імпорту.
Відносні показники
Абсолютні показники обсягів експорту, імпорту, зовнішньоторговельного оберту, а також сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу поточних операцій дають змогу лише ранжувати країни за даними показниками. Порівнювати їх та їхні тенденції за країнами (або групами країн) не коректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників.
Індекси динаміки. Для аналізу розвитку експортної та імпортної діяльності країн використовують такі показники, як: темпи росту (індивідуальні, агрегатні, середні) та темпи приросту обсягів відповідно експорту, імпорту або зовнішньоторговельного оберту.
Індивідуальний індекс стосується зміни фізичних обсягів експорту, імпорту або зовнішньоторговельного оберту. Економічний зміст цього показника полягає у тому, що за його допомогою можна визначити динаміку фізичного обсягу, а також ріст фізичного обсягу порівняно з базовим роком. Цей показник враховує лише зміни у фізичному обсязі, а вже агрегатні індекси враховують і ціновий фактор (порівняльні ціни або ціни поточного року).
Порівняльні ціни - це ціни на певну дату або на який-небудь період, за допомогою яких для різних років дають однакову оцінку певного виду чи сорту продукції та інших економічних показників. Поточні фактичні ціни є непридатними для порівняння економічних показників за різні періоди, оскільки ціни з часом змінюються під впливом багатьох факторів і тому не дають точного уявлення про зміни показників, викликані змінами їхніх фізичних обсягів. Щоб уникнути впливу зміни цін, застосовують порівняльні ціни, тобто ціни одного рівня, що діяли на той час, з яким проводиться порівняння певного показника.
Для того, щоби порівняти обсяги показників минулих років із аналогічними показниками поточного року, використовують агрегатний індекс з врахуванням цін поточного року, який розраховується за наступною формулою:
(2.3)
де Іпот - агрегатний індекс у поточному році;
q іl - обсяг обороту товару i у поточному році у натуральному вимірі (м3, шт., тонни тощо);
р il - ціна товару i у поточному році у грошових одиницях;
q i0 - обсяг обороту товару і у базисному році у натуральному вимірі (м3, шт., тонни тощо).
Розраховані індекси можуть мати такі значення: більше одиниці, менше одиниці або дорівнювати одиниці. Якщо, наприклад, індивідуальний індекс буде більшим за одиницю, це означатиме, що порівняно з базисним роком значення показника зросло. Індекс менше одиниці свідчить про зміни спадного характеру. А коли індекс дорівнюватиме одиниці, це свідчитиме про те, що у фізичному обсязі не спостерігалося жодних зрушень, окрім структурних.
При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:
(2.4)
де n - кількість значень ознаки (років);
Тn - темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком.
Індекс стану балансу або коефіцієнт покриття імпорту експортом визначається відношенням обсягів експорту товарів і послуг до обсягів імпорту.
(2.5)
При ефективних зовнішньоторговельних відносинах даний коефіцієнт буде більшим за одиницю.
Індекс "умов торгівлі" доцільно визначати для характеристики руху експортних та імпортних цін і їх взаємозв'язку на аналогічні види товарів, який розраховується за такою формулою:
(2.6)
де Іексп цін - індекс цін на експортний товар;
І імп цін - індекс цін на імпортний товар.
Умови торгівлі є ефективними, якщо показник є більшим або дорівнює одиниці. При цьому не слід забувати про умови поставок.
Індекс концентрації експорту використовується для визначення частки експорту певного виду продукції у сукупному виробництві даної продукції, і розраховується за наступною формулою:
(2.7)
Де Veкс і - обсяг експорту і-го виду продукції;
VBир. і - сукупний обсяг виробництва і-го виду продукції.
Чим більше значення цього показника наближатиметься до 100%, тим більшою буде частка експорту у сукупному виробництві, а це свідчитиме, що країна є світовим експортером даного виду продукції. Якщо частка експорту дорівнюватиме 100%, це буде ознакою того, що країна повністю експортує вироблену продукцію.
Індекс імпортної залежності визначається як питома вага імпорту у сукупному споживанні і розраховується за наступною формулою:
(2.8)
Де V імп. і - обсяг імпорту і-го виду продукції;
Vcпож. і - сукупний обсяг споживання і-го виду продукції.
Цей показник характеризує рівень задоволення попиту на даний вид продукції за рахунок власних потужностей, тобто завдяки зусиллям місцевих виробників, а також за рахунок імпортних поставок. Якщо показник дорівнюватиме 100%, це буде свідченням того, що потреба країни у даному виді продукції повністю задовольняється імпортом.
Важливим показником є також рівень самозабезпеченості, який розраховується наступним чином:
(2.9)
де PC - рівень самозабезпеченості;
VBир - обсяги виробництва певного виду продукції;
Vспож - обсяги споживання певного виду продукції.
Даний показник показує, наскільки виробники досліджуваної країни є спроможними задовольнити потребу споживачів певного виду продукції у цій країні. Якщо рівень самозабезпеченості дорівнюватиме 100 %, це означатиме, що місцеві виробники повністю задовольняють попит споживачів щодо даного виду продукції. Якщо він буде менше 100%, це свідчитиме, що виробничих потужностей даної країни не вистачає для задоволення потреб покупців у цій країні, а тому доводиться звертатися до інших джерел. Якщо ж показник буде більше 100 %, це буде ознакою того, що обсяги виробництва даного виду продукції у досліджуваній країні є більшими за обсяги його споживання, а така ситуація може вказувати на те, що або попит на даний вид продукції у даній країні впав, або ж підприємства-виробники цієї продукції націлені на її експорт в інші країни, або ж й те, і інше.
Кількісні показники, зазвичай, визначаються на основі статистичних даних щодо споживання товару у досліджуваному періоді. Якщо статистика не наводить таких даних, їх розраховують шляхом складання балансу споживання на основі даних про виробництво, імпорт та експорт даного виду товару. Такий показник отримав назву "очевидний обсяг споживання", тобто можливий (за даного рівня цін) обсяг реалізації товарів, який визначається як розмірами платоспроможного попиту, так і величиною їх пропозиції.
Зазначені вище показники належать до екстенсивних факторів зовнішньоекономічної діяльності.