- •Введення в патологію і особливості фізичної реабілітації при захворюваннях центральної нервової системи Лекція № 9
- •Лфк при інсультах
- •Протипоказаннями до занять є:
- •I період - ранній відновний
- •II період – пізній відновний
- •Примітки
- •III період реабілітації
- •Контрольні рухи для оцінки функції руху рук при центральних (спастичних) парезах:
- •Лфк при захворюваннях і травмах спинного мозку
- •При спастичних паралічах
- •При млявих паралічах
- •I розділ процедури
- •II розділ процедури
- •III розділ процедури
- •IV розділ процедури
- •Введення в патологію і особливості фізичної реабілітації при захворюваннях периферичної нервової системи лфк при остеохондрозі хребта з синдромом попереково-крижового радикуліту Лекція №10
- •Протипоказання до призначення лфк:
- •Основними завданнями лікувальної гімнастики є:
- •Форми лфк:
- •Види фізичних вправ
- •Ввідний період
- •Основний період
- •Заключний період
- •Лфк при остеохондрозі хребта з синдромом шийно-грудного радикуліту
- •Ввідний період
- •Основний період
- •Заключний період
- •Лфк при поліневритах
- •Введення в патологію і особливості фізичної реабілітації при неврозах Лекція №11
- •Лекція 16 особливості фізичної реабілітації після перенесених черепно-мозкових травм
- •Періоди фізичної реабілітації
- •Засоби|кошти| фізичної реабілітації| при черепно-мозковій травмі середньої і важкої|тяжкій| тяжкості
- •Масаж голови
Введення в патологію і особливості фізичної реабілітації при захворюваннях центральної нервової системи Лекція № 9
Захворювання ЦНС обумовлені різними причинами, в їх числі - інфекція, атеросклероз, гіпертонічна хвороба.
Ураження головного і спинного мозку нерідко супроводжуються
паралічами і парезами.
- При паралічі довільні рухи повністю відсутні.
- При парезі довільні рухи ослаблені і обмежені в різному ступені
Обов'язковим компонентом в комплексному лікуванні при різних захворюваннях і травмах ЦНС є ЛФК, яка стимулює захисні і пристосувальні механізми організму.
Лфк при інсультах
Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу різної локалізації. Розрізняють два види інсультів:
геморологічний (1-4 %)
ішемічний (96-99 %).
Геморологічний інсульт обумовлений крововиливом в мозок, виникає при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі судин головного мозку. Крововилив супроводжується загальномозковими явищами і симптомами осередкового ураження мозку, що швидко розвиваються. Геморологічний інсульт розвивається, як правило, раптово.
Ішемічний інсульт обумовлений порушенням прохідності мозкових судин внаслідок закупорки їх атеросклеротичною бляшкою, емболом, тромбом або в результаті спазму судин мозку різної локалізації. Такий інсульт може виникнути при атеросклерозі судин мозку, при ослабленні серцевої діяльності. Симптоми осередкового ураження збільшуються поступово.
Порушення мозкового кровообігу при геморологічному або ішемічному інсульті викликають парези або паралічі центральні (спастичні) на стороні, протилежній осередку ураження (геміплегія, геміпарез), порушення чутливості, рефлексів.
З а д а ч і ЛФК:
відновити функцію руху
протидіяти утворенню контрактур
сприяти зниженню підвищеного тонусу м'язів
сприяти загальному оздоровленню і зміцненню організму
Методика лікувальної гімнастики будується з урахуванням клінічних даних і термінів, що пройшли після інсульту.
ЛФК призначають з 2-5-го дня з початку захворювання після зникнення явищ коматозного стану.
Протипоказаннями до занять є:
важкий загальний стан з порушенням діяльності серця і дихання.
Методику вживання ЛФК диференціюють відповідно до трьох періодів (етапів) реабілітації.
I період - ранній відновний
Цей період триває до 2-3 міс. (гострий період інсульту). На початку захворювання розвивається повний млявий параліч, який через 1-2 тижні поступово змінюється спастичним і починають формуватися контрактури в згиначах руки і розгиначах ноги.
Процес відновлення рухів .починається через декілька днів після інсульту і триває місяці і роки. Рухи в нозі відновлюються швидше, ніж в руці.
В перші дні після інсульту застосовують лікування положенням, пасивні рухи.
Лікування положенням необхідне для попередження розвитку спастичних контрактур або усунення чи зменшення вже наявних.
Під лікуванням положенням розуміють укладання хворого в ліжку так, щоб м'язи, схильні до спастичних контрактур, були по можливості розтягнуті, а точки прикріплення їх антагоністів - зближувались. На руках спастичними м'язами, як правило, є м'язи, що приводять плече при одночасній ротації його всередину, згиначі і пронатори передпліччя, згиначі кисті і пальців, м'язи, що приводять і згинаючі великий палець; на ногах – зовнішні ротатори стегна, розгиначі гомілки, литкові м'язи (підошовні згиначі стопи), тильні згиначі основної фаланги великого пальця, а часто і інших пальців.
Фіксація або укладання кінцівок з метою профілактики або корекції не повинна бути тривалою. Ця вимога пов'язана з тим, що зближуючи на довгий час точки прикріплення м'язів-антагоністів, можна викликати надмірне підвищення їх тонусу. Тому положення кінцівки слід протягом дня міняти. При укладанні ноги зрідка додають нозі зігнуте в колінах положення; при розігнутій нозі під коліна підкладають валик. Необхідно ставити ящик або прикріплювати дошку до кінця ліжка для того, щоб стопа спиралася під кутом 90° до гомілки. Положення руки також міняють кілька разів в день, розігнуту руку відводять від тулуба на 30-40° і поступово до кута 90°, при цьому плече повинне бути ротоване назовні, передпліччя супіноване, пальці майже випрямлені. Досягають цього за допомогою валика, мішечка з піском, які поміщають на долоню, великий палець встановлюють в положенні відведення і протидії до інших, тобто так, ніби хворий захоплює цей валик. В такому положенні всю руку укладають на стілець (на подушку), що стоїть поряд з ліжком.
Тривалість лікування положенням встановлюють індивідуально, керуючись відчуттями хворого. При появі скарг на неприємні відчуття, біль, положення змінюють.
Протягом дня лікування положенням призначають через кожні 1,5-2 год. В цьому періоді лікування положенням проводять в В.П. лежачи на спині.
Якщо фіксація кінцівки знижує тонус, то безпосередньо після неї проводять пасивні рухи, доводячи постійно амплітуду до меж фізіологічної рухливості в суглобі: починають з дистальних відділів кінцівок.
Перед пасивним проводять активну вправу здорової кінцівки, тобто пасивний рух заздалегідь «розучується» на здоровій кінцівці. Масаж для спастичних м'язів — легкий, застосовують поверхневе погладжування, для антагоністів – легке розтирання і розминання.
