- •1.З історії виникнення держави і права . Давнє право.
- •2.Право і мораль , поняття правовідносин.
- •3. Конституційні традиції України.
- •4. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •5.Органи місцевого самоврядування в Україні.
- •6. Ознаки фізичної та юридичної особи у цивільному праві. Договірні відносини у цивільному праві . Спадкування за законом та за заповітом.
- •7.Правове регулювання неспроможності банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності. Зу «Про підприємництво»
- •8.Банківська система України.
- •9. Розгляд цивільних, адміністративних , кримінальних справ , вирішення господарських спорів , адміністративна та кримінальна відповідальність не повнолітніх.
- •Стаття 69. Строк вирішення спору
- •Стаття 70. Виключена.
- •Стаття 74. Порядок ведення засідання
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •10. Види відповідальності за порушення норм праці . Зу « Про охорону праці». Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Закон України "Про охорону праці"
- •11.Види соціальної допомоги сім 'ям з дітьми.
- •12. Законодавство України про охорону природи. Зу « Про охорону навколишнього природного середовища».
Самостійне вивчення з дисципліни «Правознавство»
Студента групи КМ-28
Гурака Андрія
1.З історії виникнення держави і права . Давнє право.
Держава і право виникають у суспільстві, що становить сукупність людей, які володіють свідомістю і волею. Об'єднання людей у суспільство проходить на основі спільного інтересу, взаємної співпраці і гармонійного поєднання загальних та індивідуальних інтересів членів суспільства. Це дозволяє спільними зусиллями досягнути тих цілей, котрі є недосяжними для окремої людини. Суспільство окреслює межі можливої поведінки людей, створюючи відповідні органи влади та правила загальнообов'язкової поведінки. На ранніх етапах історії людства розвиток суспільства відбувався на засадах природного самоврядування, що відповідало рівню розвитку людини як суспільної істоти. Історія розвитку суспільства починається з утворення первіснообщинного ладу, для якого характерним є низький рівень розвитку засобів виробництва і продуктивності праці. Тому в основі життя суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, а розподіл продуктів праці здійснювався на засадах рівності. Щоб забезпечити своє існування, люди об'єднувалися в роди та племена. До ознак, що свідчать про появу права дослідники відносять: - соціальне і майнове розшарування суспільства, утворення груп із суперечливими інтересами (багатих і бідних); поступове зосередження приватної власності в однієї соціальної групи; - виникнення майнових, шлюбно-сімейних та інших відносин; - надання діючим соціальним нормам загальнообов'язкового характеру і забезпечення їх примусовою силою органі в держави. При розгляді проблем виникнення держави і права важливо враховувати і те, що процес виникнення цих феноменів є далеко не однозначним. Крім первинного утворення держави і права, особливе місце посідає процес утворення нових державно-правових явищ на основі раніше існуючих. Згадані держави утворювались в процесі ліквідації Імперій, колоній, суверенізаціїдержавоподібних формувань.
2.Право і мораль , поняття правовідносин.
Серед усіх соціальних норм найбільш поширеними і значущими для суспільства є норми права і норми моралі. Вони взаємодіють у процесі соціального регулювання, їх вимоги багато у чому співпадають: що забороняє або дозволяє право, те саме засуджує або заохочує мораль.
Взаємодія права і моралі в суспільстві — це складний та багатогранний процес. Активно впливаючи на мораль, право сприяє глибшому її втіленню у свідомості членів суспільства, одночасно під впливом моральних вимог право постійно збагачується, зростає його роль як соціального регулятора суспільних відносин.
Право і мораль — це засоби соціального нормативного регулювання, що взаємно доповнюють один одного, вони мають спільні риси, а саме:
1) є різновидами соціальних норм;
2) мають спільну мету — упорядкування суспільних відносин, встановлення і підтримання порядку в суспільстві;
3) мають однакове функціональне призначення — формувати правила поведінки людей у суспільстві, впливати на їх поведінку, регулювати відносини між ними;
4) є правилами поведінки загального характеру;
5) обумовлені матеріальним і духовним розвитком суспільства, прихильністю людей до ідеалів свободи і справедливості;
6) певним чином встановлюються, закріплюються та гарантуються. Водночас норми права і норми моралі мають відмінні ознаки:
1) за походженням — норми права встановлюються, санкціонуються або визнаються державою, а норми моралі формуються поступово у свідомості людей, на основі їх уявлень про добро і зло, справедливе і несправедливе тощо;
2) за формою зовнішнього виразу — норми права закріплюються у нормативноправових актах (законах, указах, постановах), а норми моралі, як правило, не мають письмової форми і виступають у формі суспільної думки, у вигляді понять, ідей, принципів тощо;
3) за сферою дії — норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини, які піддаються правовому впливу, а норми моралі регулюють практично всі суспільні відносини;
4) за ступенем деталізації — норми права є деталізованими правилами про належну, бажану і заборонену поведінку, а норми моралі не містять точних правил і мають більш абстрактний характер;
5) за способом забезпечення — норми права забезпечуються, охороняються і захищаються примусовою силою держави, а норми моралі забезпечуються внутрішнім переконанням та силою громадського впливу (осудом чи схваленням).
Отже, мораль є опорою права, за допомогою її норм держава утверджує прогресивні норми моралі, які, в свою чергу, сприяють зміцненню морального авторитету права, і тим самим відбувається вдосконалення як норм моралі, так і норм права.
