Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО

Навчальний посібник

Київ 2014

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

УДК 346: 334.7 (075.8)

ББК Х9 (4УКр) 303

Автор: П.М. Пальчук, к.ю.н., доцент

Рецензенти: О.М. Биков, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник,

Вчений секретар Інституту законодавства Верховної Ради України;

Л.С. Нецька, канд. юрид. наук, доц., професор кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України,

Л.А. Микитенко, канд. юрид. наук, доц., Київський національний торговельно-економічний університет

Рекомендовано за рішенням Вченої ради Київського національного

торговельно-економічного університету

(Протокол № від _______ 20014р.)

Пальчук П.М.

Корпоративне право: навч. посіб. / П.М. Пальчук. - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2014. – 268 с.

У навчальному посібнику визначається галузева приналежність корпоративного права, особливості предмету правового регулювання даного правового інституту. Визначаються особливості правового статусу учасників корпоративних відносин, зокрема учасників корпорацій, органів управління та контролю комерційних юридичних осіб (корпорацій). Акцентується увага на статусі акціонерних товариств як найбільш складної в частині корпоративного управління організаційно-правової форми корпорації, правах та обов’язках акціонерів в частині належних їм корпоративних прав.

Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців вищих навчальних закладів.

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………..6

Розділ 1

Поняття, система та джерела корпоративного права

1. Поняття, предмет корпоративного права…………………………8

2. Корпоративне право в системі права України………………...13

3. Джерела корпоративного права………………………………….16

Завдання для самоконтролю………………………………………...22

Тема 2

Поняття та елементи корпоративних правовідносин

1. Загальна характеристика корпоративних правовідносин……..24

2. Юридична особа (корпорація) як об’єкт корпоративних відносин……………………………………………………………28

3. Поняття і зміст корпоративних прав…………………………….35

Завдання для самоконтролю………………………………………...39

Тести…………………………………………………………………41

Розділ 3

Акціонерне товариство як суб’єкт корпоративних правовідносин

1. Поняття та правова природа акціонерних товариств………….48

2. Правовий статус акціонера за законодавством України………52

3. Порядок заснування акціонерних товариств за законодавством України……………………………………………………………56

4. Правовий режим майна акціонерних товариств……………….59

Завдання для самоконтролю………………………………………..63

Тести………………………………………………………………….65

Розділ 4

Правовий статус органів управління акціонерних товариств

1. Порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства………………………………………...71

2. Правовий статус наглядової ради та ревізійної комісії акціонерного товариства………………………………………...87

3. Порядок створення та компетенція виконавчого органу акціонерних товариств…………………………………………..94

Завдання для самоконтролю………………………………………..98

Тести………………………………………………………………...101

Розділ 5

Правове регулювання емісії та обігу акцій за законодавством України

1. Правовий статус учасників ринку цінних паперів……………110

2. Порядок купівлі-продажу акцій за законодавством України..115

3. Порядок збільшення статутного капіталу акціонерних товариств………………………………………………………..124

4. Порядок зменшення статутного капіталу акціонерних товариств………………………………………………………..129

Завдання для самоконтролю……………………………………… 133

Тести……………………………………………………………… ..136

Розділ 6

Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю в системі корпоративних правовідносин

1. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.143

2. Порядок формування та компетенція органів управління товариства з обмеженою відповідальністю………………….. 153

3. Правове регулювання зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю………………………………… 161

Завдання для самоконтролю…………………………………….. 169

Тести……………………………………………………………….. 173

Розділ 7

Правовий статус повних товариств та командитних товариств

1. Особливості правового статусу повного товариства……… 178

2. Правові засади управління в повних товариствах…………. 183

3. Загальна характеристика командитного товариства як суб’єкта корпоративних відносин…………………………………….. ..187

Завдання для самоконтролю……………………………………... 191

Тести…………………………………………………………….. …194

Розділ 8

Особливості управління державними корпоративними правами

1. Поняття корпоративних прав держави та їх особливості їх реалізації…………………………………………………………198

2. Порядок здійснення правомочностей щодо корпоративного управління корпоративними правами держави………………. 204

3. Особливості здійснення корпоративного управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки……………...209

Завдання для самоконтролю……………………………………….218

Тести…………………………………….. ………………………….221

Розділ 9

Захист корпоративних прав за законодавством України

1. Поняття та форми захисту прав та законних інтересів суб’єктів корпоративних відносин……………………………………………..227

2. Судовий захист прав та законних інтересів учасників корпоративних відносин………………………………………………………………..235

3. Адміністративний та нотаріальний захист корпоративних прав….242

Завдання для самоконтролю……………………………………….245

Тести……………………………………………………………….. .250

Список рекомендованих джерел……………………………………253

Передмова

Запровадження в економіку України ринкових форм підприємництва з одночасним намаганням держави забезпечити соціально орієнтовану економіку вимагає належного законодавчого регулювання і підходів до правозастосовчої практики. Розвиток економіки, ринкових відносин, збільшення значення міжнародних господарських зв’язків потребують постійного удосконалення правової регламентації підприємницьких відносин відповідно до міжнародних вимог і стандартів, ураховуючи їх.

Значимість корпоративного права та його стабільність (цивілізованість) в сучасному світі висока. Тому законодавство України, яке визначає засади створення, порядок управління та діяльності господарських (комерційних) структур, в тому числі щодо господарських товариств, має гарантувати створення оптимального господарського (підприємницького) середовища, мінімізувати ризики зловживаннями в процесі залучення активів інвесторів, захистити законні права та інтереси всіх учасників корпоративних відносин.

Чинне законодавство України, що унормовує діяльність корпорацій (комерційних юридичних осіб) за останній період зазнало суттєвих змін, проте це, в свою чергу, потребує подальшого суттєвого оновлення та вдосконалення корпоративного законодавства, насамперед, в частині корпоративного управління певною комерційною структурою.

Специфіка корпоративного управління в Україні зумовлена не тільки швидкістю процесу його становлення, а також наявністю значних пакетів акцій в державній власності, наявністю досить значного державного сектору економіки. Неефективність управління підприємствами державного сектору економіки, відсутність чітких та прозорих механізмів передання їх в управління приватним структурам передбачає формування нових підходів щодо управління державними корпоративними правами. Потрібно визначити сфери участі підприємств державного сектору економіки в господарському механізмі держави, порядок управління державними корпоративними права в особі уповноважених державою органів та відповідальність суб’єктів корпоративного управління за наслідки господарської діяльності.

Правозастосовча практика свідчить про наявність певних недоліків та прогалини у регулюванні створення та діяльності різних організаційно-правових форм юридичних осіб – суб’єктів підприємництва. Зокрема потребують уточнення: правовий статус учасників (засновників, акціонерів) товариств та інших корпорацій, окремі питання пов'язані з діяльністю учасників корпорацій, в тому числі щодо управління, контролю та діяльністю акціонерних товариств та інших видів корпорацій. У зв’язку з цим вивчення та аналіз юридичних проблем, пов’язаних з правовим статусом учасників корпоративних відносин та механізмом реалізації належних їм прав щодо корпоративного управління представляють певний практичний і теоретичний інтерес.

У сучасних умовах розбудови наша держава потребує фахівців – правознавців, які могли б швидко адаптуватися до вимог ринкової економіки, де чільне місце займають підприємницькі структури, які узагальнено називають корпораціями. Вивчення дисципліни «Корпоративне право» має метою розкриття основних категорій та конструкцій корпоративного права й корпоративного законодавства, основних тенденцій його розвитку і застосування учасниками корпоративних відносин та юрисдикційними органами.

Підготовка навчального посібника з дисципліни «Корпоративне право» має метою допомогти студентам оволодіти особливостями правового регулювання корпоративних відносин за законодавством України. У навчальному посібнику матеріал дисципліни «Корпоративне право» викладено у відповідності програми навчальної дисципліни, що сприятиме кращому розумінню його та допоможе студентам легше засвоїти складний і об’ємний навчальний матеріал. До кожної теми наводяться завдання для самоконтролю, а також тести за якими студент самостійно може перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу. Ознайомлення з наведеним після кожної теми переліком рекомендованих нормативно-правових актів та літератури розширить знання, сприятиме поглибленому вивченню певних тем.

Набуті навички та уміння дадуть студентам змогу обрати найбільш оптимальний варіант вибору моделі поведінки учасників корпоративних відносин, здійснювати аналіз щодо сутності корпоративного управління певної корпорації (комерційної юридичної особи).

Розділ 1

Поняття, система та джерела корпоративного права

Мета вивчення – формування у студентів теоретичних знань щодо правової природи корпоративного права, місця корпоративного права в системі права України та характеристики джерел корпоративного права.

Основні питання

1. Поняття, предмет корпоративного права.

2. Корпоративне право в системі права України.

3. Джерела корпоративного права.

Ключові слова і поняття: корпоративне право, корпоративні права, комплексний правовий інститут, корпоративне законодавство, корпоративна норма, локальний (корпоративний) нормативно-правовий акт, корпоративний звичай.

1. Поняття, предмет корпоративного права

На сьогодні корпоративні відносини є предметом особливої уваги всіх суб’єктів суспільного життя, що обумовлено складністю та багатогранністю правового регулювання відносин пов’язаних із створенням та діяльністю юридичних осіб – суб’єктів господарювання, що мають на меті отримання прибутку для подальшого його розподілу між учасниками.

Становлення корпоративних відносин в Україні почалося з моменту проголошення незалежності і з даного моменту почалося формування належної правової бази, що унормовують корпоративні відносини, яка в подальшому потребувала і потребує певного удосконалення. Слід виходити з того, що корпоративне законодавство має сприяти встановленню корпоративного порядку, захисту корпоративних прав учасників правовідносин, формуванню належної правової етики у сфері корпоративних відносин.

Поняття «корпоративне право» та «корпоративні права» вживаються у різних значеннях у чинному законодавстві України. В юридичній науці з приводу питання про поняття корпоративного права також зустрічаються різні точки зору. Проблеми корпоративного права дедалі більше привертають увагу юристів-практиків та науковців і стають предметом вивчення останніх.

Перш за все для вивчення цих проблем необхідно проаналізувати історію виникнення цих інститутів, звернутися до першоджерела цих термінів. Необхідність належного регулювання корпоративних відносин пов’язано із розвитком економічних відносин, насамперед, значним економічним зростанням промисловості в ХІХ столітті, в тому числі на теренах України як складової Російської імперії. При цьому, родоначальницею сучасного корпоративного права є Великобританія, правові інститути якої лягли в основу сучасного законодавства про корпоративне право в більшості країн світу. Прообразом сучасних юридичних осіб стали так звані компанії - корпорації.

Британські корпорації виникли у зв’язку з бурхливим розвитком торгівлі та відсутністю належного банківського кредитування. В основу створення та класифікації компаній корпоративного типу був покладений критерій партнерства та наявності складочного капіталу. На сьогоднішній день британське корпоративне право містить досить широкий спектр правових інститутів. Це норми, які регулюють відносини створення, діяльності компаній, класифікацію компаній, правосуб’єктність, порядок реорганізації, законодавство про цінні папери компанії, неплатоспроможність та банкрутство компаній. За аналогією з правом Великобританії – національне корпоративне право це право юридичних осіб, проте в науці та законодавстві поняття корпоративного права не є усталеним та розглядається науковцями по різному.

Правова наука в Україні запозичила дане поняття, яке потім було інкорпоровано до чинного законодавства, проте в цій частині існує термінологічна неузгодженість. Слід зазначити, що ст. 120 Господарського кодексу України від 16 січня 2013 р. (далі – ГК України) вказує, що корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Проте з точки зору корпоративного права корпорація має розглядатися як різновид юридичної особи, щодо якої у певних осіб виникають корпоративні права.

Аналіз змісту поняття «корпоративне право» необхідно починати із розгляду його як права об’єктивного та права суб’єктивного. Слід виходити з того, що в науковій літературі є загально визнаний підхід щодо сутності певної галузі права або правового інституту¹.

В об’єктивному розумінні корпоративне право – це система юридичних норм, що регулює певну групу суспільних відносин. Для окреслення такої групи необхідно встановити предмет регулювання, сферу виникнення та існування таких відносин. Як уже відзначалося, своїм виникненням корпоративне право завдячує появі та визначенню юридичних осіб рівноправними суб’єктами права. Особливості цієї групи суспільних відносин можна з’ясувати через аналіз елементів корпоративного правовідношення, а саме суб’єктів, об’єкта регулювання тощо.

Предметом корпоративного права є група суспільних відносин, яка виникає у зв’язку з реалізацією суб’єктивного цивільного права на створення комерційної юридичної особи (підприємницького товариства) та подальшим управлінням такою юридичною особою фізичними та юридичними особами, які можуть вчиняти відповідні засновницькі дії та мають необхідний обсяг правосуб’єктності.

Незважаючи на тривалу світову історію розвитку та становлення корпоративного права, дискусії щодо поняття корпоративного права та сутності корпоративних відносин в Україні далекі від завершення та потребують подальшого дослідження. Так, у наукових дослідженнях крім поняття «корпоративне право» зустрічаються інші близькі юридичні конструкції, наприклад, «акціонерне право», «право господарських товариств» тощо. Кожен з цих термінів має певний недолік: походять від якоїсь однієї організаційно-правової форми (виду) юридичної особи: корпорація, кооператив, акціонерне товариство, господарське товариство. При вузькому тлумаченні це дозволяє зробити висновок, що інститут який унормовує корпоративні відносини стосується лише певного виду юридичних осіб, а це не відповідає дійсності. Термін «корпоративне право» походить від терміна «корпорація». Останній, в свою чергу, означає об'єднання осіб, якщо за основу брати до уваги положення чинного українського законодавства.

Розглядаючи питання про поняття корпоративного права, варто відзначити відсутність однакових критеріїв серед українських науковців у підході до цього питання, а звідси – і різноманіття поглядів, починаючи від ототожнення корпоративного права з акціонерним правом. Або інша крайність – віднесення до корпоративних відносин питань регулювання внутрішніх організаційних правил, правил трудового розпорядку, преміювання тощо. Зокрема окремі науковці визначають, що корпоративне право – це система внутрішньоорганізаційних правил певної організації, яка заснована на членстві та об’єднанні капіталів². Іншими словами, це сукупність локальних нормативних актів цієї організації. Необхідно зазначити, що такі норми регламентують внутрішнє «життя» організації, вони є управлінськими і більшою мірою побудовані на загальнодержавних нормативних актах, зокрема нормах публічно-правового характеру, які не можуть бути змінені за волею засновників. Аналізуючи такий підхід до визначення поняття корпоративного права, не варто забувати і про права найманих працівників, трудового колективу та виникнення правовідносин, які регулюються трудовим правом і за своєю правовою природою тяжіють до адміністративних відносин. Безперечно, такий підхід призвів би нас до розгляду як предмета регулювання корпоративного права таких правовідносин. які за своєю природою не є приватноправовими, або ж до створення нового полісистемного інституту.

Власне науковці вказують, що до предмета корпоративного права слід віднести майнові, немайнові та організаційні відносини, що складаються між суб’єктами приватного та/або публічного права при створеної корпорацій, в процесі їх діяльності та припинення, а також по здійсненню учасниками корпоративних прав ³ .

Ще один вид відносин, котрі, як видається, виходять за межі цивільного права — це відносини між органами товариства. Органи юридичної особи не мають цивільної правосуб’єктності, а тому учасниками цивільних правовідносин бути не можуть. Попри те, за законом та установчими документами ці органи наділені певною компетенцією, а отже мають і права, і обов’язки щодо учасників, інших органів та третіх осіб. Наявність цих специфічних відносин, які не належать до предмета регулювання інших галузей права, вже дозволяє зробити висновок про самостійність корпоративного права. Інші відносини включені до корпоративного права тому, що стосуються центральної категорії цієї галузі — юридичної особи. Однак вони регулюються іншими галузями права. Тому в цій частині корпоративне право — це комплекс норм інших галузей права, об’єднаних спільним предметом, .

На думку О.Р. Кібенко, корпоративне право — це комплексний міжгалузевий правовий інститут, норми якого регулюють приватноправові і публічно-правові відносини, що складаються у зв’язку зі створенням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств, в тому числі відносини внутрішньо фірмового характеру⁴.

Н.С. Глусь вважає, що корпоративне право в об’єктивному значенні є сукупність правових норм, які регулюють і охороняють цивільні та інші відносини, що виникають між акціонером, учасником і самою корпорацією, а також між самими учасниками чи акціонерами з приводу реалізації їх права власності на акцію чи права власності на частку в статутному капіталі корпорації ⁵.

На думку О.М. Вінник, корпоративні відносини є різновидом господарських, зокрема науковець визначає, що корпоративні відносини — це відносини, які виникають у процесі створення, функціонування та припинення господарської організації за участю широкого кола осіб (засновники, учасники, сама господарська організація, територіальна громада, держава в особі уповноважених органів) і забезпечують збалансовану реалізацію інтересів зазначених осіб⁶.

В.М. Кравчук доходить до висновку, що корпоративне право — це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають між учасниками, юридичними особами та їх органами у зв’язку зі створенням, управлінням та припиненням юридичних осіб. При цьому науковець вказує, що корпоративне право існує в тісному взаємозв’язку з іншими галузями права [67, c. 14-15].

Корпоративне право – це сукупність правових норм, які регулюють приватноправові і публічно-правові відносини, що складаються у зв’язку зі створенням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств, а також інших суб’єктів господарювання, які мають на меті отримання прибутку.

Отже, корпоративне право як право об’єктивне можна розглядати як систему юридичних норм, що регулюють групу суспільних відносин, яка виникає у зв’язку із створенням і функціонуванням комерційних юридичних осіб (підприємницьких товариств) у результаті реалізації суб’єктами цивільних правовідносин права бути їх засновниками (учасниками), які створюють такі юридичні особи (корпорації) з метою отримання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.

Корпоративне право в суб’єктивному розумінні треба розуміти як право особи, яка вчиняє необхідні засновницькі дії та здійснює внесок до статутного (складеного) капіталу набуває статус учасника корпорації (підприємницького товариства або іншою юридичної особи, що має на меті отримання прибутку для подальшого його розподілу між учасниками). Всі інші суб’єктивні права учасника, що випливають із його членства в тій чи іншій корпорації, є похідними і розкриваються через поняття змісту «корпоративні права».

Розглядаючи поняття корпоративного права в усіх аспектах необхідно вказати, що в окремих наукових роботах вказується на принципи, але не корпоративного права, а корпоративного управління. Звичайно, дані поняття не тотожні, проте між ними існує тісний правовий зв'язок, тому слід зазначити сутність даних принципів, оскільки вони притаманні корпоративному праву, як такому. Зокрема, В.М. Кравчук зазначає, що до принципів корпоративного управління слід віднести:

1. принцип законності;

2. принцип централізації поточного управління;

3. принцип колегіального прийняття рішення стратегічних питань;

4. принцип пріоритетності рішень вищих органів управління;

5. принцип плановості;

6. принцип підзвітності і підконтрольності;

7. принцип розподілу управлінських функцій;

8. принцип добросовісності;

9. принцип розумності;

10. принцип додержання інтересів товариства;

11. принцип персоналізації відповідальності⁷.