3. Особливості побудови навчальної програми з технології (трудового навчання).

Зміст навчальної програми складається з двох умовних частин:

– обов’язкової для вивчення складової і

– варіативної складової.

Обов’язкова для вивчення частина навчальної програми складається з декількох блоків (табл. 1), які обираються за бажанням учнів та їх батьків, умов поділу на групи хлопців і дівчат, а також з урахуванням наявної в закладі матеріально-технічної бази.

Таблиця 1

Блоки обов’язкової для вивчення частини начальної програми

5 клас
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП		Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією
6 клас
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту		Блок 2.Технологія виготовлення вишитих виробів
7 клас
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із деревини		Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язання гачком
8 клас
Блок 1.Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу	Блок 2.Технологія виготовлення швейних виробів		Блок 3.Технологія виготовлення виробів інтерного призначення
9 клас
Блок 1.Технологія виготовлення комплексного виробу	Блок 2.Технологія виготовлення виробів, в’язання спицями		Блок 3.Технологія використання та ремонт побутових електроприладів

Наприклад у 5-му класі необхідно вибрати один з таких блоків:

1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

2. Технологія виготовленим впрооїв з аплікацісю.

У 5-6 класах на вивчення обов’язкової складової відводиться (одного обраного блоку) відводиться 26 годин. На вивчення варіативної складової (обирається два модулі по 20 годин кожний) – 40 годин і 4 години резерву всього 70 годин на рік.

У 7-9 класах на вивчення обов’язкової частини (одного обраного блоку) відводиться 16 годин і на варіативну складову (один варіативний модуль) також 16 годин і 3 години резерву.

Кожен блок обов’язкової для вивчення складової містить чотири наскрізних розділи:

Розділ 1. Основи матеріалознавства.

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів.

Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування.

Розділ 4. Технологія побутової діяльності.

Варіативна складова навчальної програми. У навчальній програмі з трудового навчання учнів 5-9 класів реалізовано принцип варіативності, який дозволяє учителю під час планування навчального процесу максимально враховувати особисті інтереси учнів та їх природні здібності, можливості матеріально-технічного забезпечення шкільної майстерні

Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. У 5-6 класах вивчається по 2 варіативних модулі на кожен з яких відводиться 20 год., у 7-9 класах вивчається по 1 варіативному модулю, кожен в обсязі 16 год.

Учителю варто звертати увагу на підготовку і налагодження майстерні, обладнання, наявних інструментів до вивчення обраного варіативного модуля. Як відзначалось вище – варіативний модуль це певна технологія, вивчення якої відбувається шляхом прилучення учнів до проектної діяльності. Тому учитель повинен у першу чергу налагоджувати інструменти, обладнання та матеріали, що дозволить забезпечити засвоєння учнями даної технології, оскільки без її освоєння процес проектування не буде мати завершеного вигляду.

Також слід пам’ятати, що будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5-му чи 6-му класі. Так само, будь-який варіативний модуль для 7-9 класів можна вивчати лише один раз у 7, 8 чи 9-му класі.

Серед недоліків і труднощів, які з’являються в учителів під час впровадження варіативних модулів можна відзначити складність у забезпеченні будь-якого обраного учнями варіанту практичної діяльності, який є найбільш для них цікавим. Адже за такого підходу доводиться створювати і підтримувати матеріальну базу майстерні, яка орієнтована не лише на традиційну обробку деревини і металу але й інших «варіативних» конструкційних матеріалів і технологій їх обробки.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-гсхнологічної діяльності. У пояснювальній записці до навчальної програми її упорядники пропонують учителям запроваджувати елементи технології портфоліо. Суть цієї технології зводиться до того, що вся проектна документація: зображення виробу, розрахунок матеріалу, послідовність виготовлення виробу тощо, учнями 5-8 класів виконується у робочих зошитах, як результат роботи над проектом. У 9-му класі під час виконання творчих проектів учні мають збирати такі матеріали (зображення виробу та його аналогів, аналіз конструкції аналогів, розрахунок матеріалів, відповідний план реалізації проекту тощо) у проектну папку.