Тематика курсових робіт з дисципліни

«Мікробіологія і вірусологія»

1. Загальне визначення мікробіології як науки. Історія розвитку мікробіології.

2. Імунобактеріоскопічні методи досліджень, сфера їх використання.

3. Розмноження вірусів та фагів.

4. Живлення мікроорганізмів. Автотрофи, гетеротрофи. Біохімія енергозабезпеченності мікроорганізмів.

5. Методи культивації мікроорганізмів – анаеробів.

6. Анатоксини та вакцини, принципи створення та прояву захисної дії.

7. Мікроорганізми в харчовій промисловості та напрямки їх використання.

8. Визначення антибіотикочутливості мікроорганізмів лабораторними методами та мета цих досліджень.

9. Патогенні, апатогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. Шляхи впливу на рівень патогенності штамів.

10. Основні методи фарбування мазків в залежності від об’єктів пошуку, принцип цих методик.

11. Механізми і шляхи передачі збудників. Ворота інфекції.

12. Характеристика збудника туберкульозу і прокази, методи діагностики.

13. Основи та принципи роботи в мікроскопічних лабораторіях. Мета і методи лабораторних досліджень.

14. Принципи класифікації мікроорганізмів. Видова класифікація культур за довідником Бергі.

15. Кишкові та респіраторні інфекції. Форми та типи перебігу інфекцій.

16. Мікроскопічні дослідження у вірусології, об’єкти досліджень, мета цих досліджень, основні методи.

17. Характеристика збудника сибірки, методи його ізоляції і ідентифікації.

18. Резервуари, джерела і фактори передачі збудників.

19. Принципи та методи впровадження стерильності та стерилізації в мікробіологічних дослідженнях.

20. Інфекційні властивості мікроорганізмів. Патогенність та вірулентність.

21. Антибіотики та принципи їх дії на мікроорганізми.

22. Виготовлення, стерилізація та зберігання основних типів поживних середовищ.

23. Вакцини. Історія створення вакцинних препаратів.

24. Патогенні грибки та їх загальна характеристика. Інфекції грибкової етіології.

25. Рідкі, тверді, напіврідкі поживні середовища, їх склад, відмінності та використання.

26. Мікроорганізми в промислових технологіях та їх значення.

27. Заходи безпеки в мікробіологічній лабораторії.

28. Основні поживні середовища у мікробіологічній практиці. Вимоги до поживних середовищ.

29. Стан інфекції і його характеристики. Вимоги тріади Коха.

30. Фактори патогенності мікроорганізмів.

31. Патогенні мікроорганізми – сапрофіти, факультативні сапрофіти, та транзиторні сапрофіти.

32. Алергічна діагностика та сфера використання даного методу.

33. Приготування простих і складних (синтетичних) поживних середовищ. Контроль середовищ.

34. Антигенна структура вірусів та її значення. Антигенний дрейф.

35. Механізм фіксації патогенних мікроорганізмів на поверхні клітин мікроорганізму та його значення. Внутрішньоклітинна інвазія.

36. Мікроорганізми. Що використовуються в технологічних процесах та принципи їх використання.

37. Луї Пастер та його основні роботи в області мікробіології. Значення наукової діяльності Пастера в становленні мікробіології як науки.

38. Морфологія вірусів. Хімічний склад вірусних тілець.

39. Психрофільні і термофільні види мікроорганізмів. Температурні режими інкубації штамів мікроорганізмів. Параметри рН середовища для різних мікроорганізмів.

40. Принципи та основні методи культивації мікроорганізмів. Методи ізоляції мікроорганізмів з різних об’єктів.

41. Імунне напруження макроорганізму в стані інфекції. Значення даного явища.

42. Санітарна мікробіологія. Суть контролю за кількісними та якісними мікробними параметрами в об’єктах зовнішнього середовища.

43. Л-форми мікроорганізмів, їх виникнення та значення в інфекційній патології.

44. Резервуари та джерела вірусу сказу. Діагностика збудника. Методи боротьби.

45. Фагодіагностика культур. Принцип методу.

46. Антигенна структура мікроорганізмів та їх значення.

47. Характеристика патогенних анаеробів та методи їх лабораторної діагностики.

48. Мікроорганізми – як компоненти екосистем.

49. Розмноження мікроорганізмів. Явища коньюгації, транформації, транслокації та їх значення.

50. Гіперімунні сироватки, принципи їх дії, сфера використання.

51. Характер росту колоній мікроорганізмів на поживних середовищах. R – форми, S – форми, M – форми, перехідні форми колоній, їх значення.

52. Віруси, їх загальна характеристика. Віроїди, фаги, пріони.

53. Техніка взяття мазків і змивів для мікробіологічних досліджень із різного матеріалу та різних об’єктів.

54. Мікроорганізми – як геологічні фактори.

55. Прості, диференційні, селективні поживні середовища. Транспортні середовища та середовища накопичення.

56. Характеристика патогенних ешерихій та інших патогенних ентеробактерій – збудників кишкових патологій і методи їх діагностики.

57. Основні методи імунологічної діагностики інфекційних хвороб.

58. Бактеріоскопічні дослідження, основні етапи дослідження. Мета та значення.

59. Вегетативні і спорові форми мікроорганізмів. Некультивуємі форми мікроорганізмів.

60. Мікрофлора зовнішнього середовища – повітря, ґрунту, води та її характеристика.

61. Фактори, які визначають придатність поживного середовища для певного виду мікроорганізмів.

62. Поверхневі та внутрішні структури мікроорганізмів.

63. Показники загальної мікробної забрудненості та показник БГКП, їх значення в санітарній мікробіології.

64. Антигенні варіанти, антигенна класифікація штамів мікроорганізмів.

65. Особливо-небезпечні інфекції.

66. Віруси – збудники багатьох інфекційних хвороб та методи їх діагностики.

67. Морфологія мікроорганізмів. Хімічний склад мікробних клітин.

68. Основні вірусні хвороби рослин та методи боротьби з ними.

69. Нормальна та патогенна мікрофлора м’яса та молока, її санітарне значення.

70. Загальні методи мікробіологічних досліджень.

71. Система протиінфекційного опору організму, принцип її діяльності.

72. Характеристики збудника чуми та методи його ізоляції і ідентифікації.

73. Вбиті та живі (антеннуйовані) вакцини. Основні вимоги до вакцин.

74. Діагностичні сироватки та їх отримання і застосування.

75. Історія відкриття антибіотиків, сфера використання. Спектр дії антибіотичних препаратів. Пробіотики.

76. Принцип класифікації вірусів.

77. Природно-осередкові інфекції. Зоонози та антропонози.

78. Синтез антитіл, типи антитіл, їх характеристика. Теорії антитілоутворення.

79. Методи засіву поживних середовищ, правила культивації та зберігання культур.

80. Біологічні та імунологічні методи досліджень у вірусології.

81. Мікроорганізми – симбіонти та мікроорганізми – паразити, їх значення в природних біоценозах.

82. Виготовлення мазків із матеріалу, їх підготовка, фіксація, фарбування.

83. Принципи і методи ізоляції та ідентифікації вірусів.

84. Азотфіксуючі і нітрифікуючі мікроорганізми грунту, їх значення в землеробстві.

85. Біохімічні поживні середовища та їх склад. Методи біохімічної ідентифікації мікроорганізмів.

86. Мікрофлора харчових продуктів, методи контролю, основні показники.

87. Відбір проб матеріалу для мікробіологічних досліджень. Вимоги до транспортування і доставки проб до лабораторії.

88. Фази та етапи імунної відповіді організму на інфекційний збудник. Комплекс – антиген-антитіло.

89. Теорії щодо походження природи вірусів та мікроорганізмів.

90. Патогенні стрептококи і стафілококи, їх етіологія та значення. Методи діагностики.

_____________________________________________________________________

Додаток №3

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

МИКОЛАЇВСЬКИЙ Національний університет

імені В.О. Сухомлинського

Кафедра біології

Курсова робота

з дисципліни «Мікробіологія» на тему:

« Патогенні стрептококи і стафілококи, їх етіологія та значення. Методи діагностики»

Виконав: студент ІІІ курсу 320 групи

Хорошенко Ігор Ярославович.

Науковий керівник: д.б.н., професор І.В. Наконечний

Дата здачі курсової роботи: ...................

Дата захисту курсової роботи: ............... Оцінка за захист: .....................................

Рецензенти:

____________________________

____________________________

____________________________