Задача 4.1

Визначити коефіцієнт абсолютної пористості зразка за допомогою порозиметра при таких вихідних даних:

маса першого зразка у повітрі g₁;

перший відлік по шкалі порозиметра (для першого зразка) ;

другий відлік по шкалі порозиметра (для першого зразка) ;

маса другого (подрібненого) зразка g₂;

перший відлік по шкалі порозиметра (для другого зразка) ;

другий відлік по шкалі порозиметра (для другого зразка) ;

5. Визначення коефіцієнту відкритої (ефективної) пористості.

Завдання на самостійну роботу:

1) Записати та опрацювати методику визначення коефіцієнту відкритої пористості за методом Преображенського та методом насичення.

2) Користуючись необхідними формулами та вихідними даними (див. додаток Б табл.4, 5) вирішити задачі 5.1, 5.2.

Методика визначення коефіцієнту відкритої (ефективної) пористості за методом Преображенського.

Коефіцієнтом відкритої (ефективної) пористості називається відношення об’єму відкритих (сполучених між собою пор по яким можлива фільтрація флюїдів) до об’єму зразка.

(5.1)

За методом Преображенського коефіцієнтом відкритої пористості або пористості насичення називається відношення сумарного об’єму пор зразка які можна наситити рідиною до його об’єму. За цим методом об’єм відкритих пор визначається об’ємом гасу, який входить в поровий простір керну, а об’єм зразка гідростатичним зважуванням насиченого гасом зразка в гасі.

Спочатку визначають масу сухого чистого зразка породи в повітрі . Зразок насичують гасом під вакуумом (вакуумування продовжуються на протязі 30 – 40 хв. до повного припинення виділення бульбашок повітря

Після насичення зразок прив’язують до дроту та зважують в гасі . Зважений зразок виймають з гасу та визволяють від збитку гасу шляхом перекладання на склі до отримання матової поверхні та знову зважують в повітрі . Визначають масу дроту в гасі, на якому був підвішений зразок.

Пористість зразка визначається за формулою:

(5.2)

де − коефіцієнт ефективної (відкритої) пористості;

− маса сухого зразка в повітрі;

− маса зразка насиченого гасом в гасі разом з дротом;

− маса зразка насиченого гасом в повітрі;

− маса дроту

Методика визначення коефіцієнту відкритої (ефективної) пористості за методом насичення.

Сухий та проекстрагований зразок зважується . Після цього зразок насичується під вакуумом рідиною. Зразок очищають шляхом перекладання на склі, після чого ще раз зважують . Знаючи різницю мас зразка можна визначити масу рідини, яка його насичує. Після чого знаючи густину рідини , що насичує зразок можна визначити її об’єм, що дорівнює об’єму відкритих пор . Далі можна легко знайти коефіцієнт ефективної пористості [5.1]