- •1. Визначення об’єму та уявної густини породи
- •1) Запарафінований зразок; 2) склянка з водою; 3) підставка; 4) дріт; 5) гачок
- •Задача 1.1
- •2. Визначення густини мінералів, які складають породу
- •Задача 2.1
- •Задача 2.2
- •3. Визначення коефіцієнту абсолютної пористості
- •Задача 4.1
- •5. Визначення коефіцієнту відкритої (ефективної) пористості.
- •Задача 5.1
- •Задача 5.2
- •6. Екстрагування керну та визначення коефіцієнтів нафто-, газо-, та водонасиченості гірської породи
- •Задача 7.1
- •З hB адача 7.2
- •З hB адача 7.3
- •З hB адача 7.4
- •8. Визначення поверхневого натягу на границі розділу рідин методом підрахунку крапель
- •З hB адача 8.1
- •9. Визначення в’язкості пластових нафт за допомогою кулькового віскозиметра
- •З hB адача 9.1
- •10. Визначення тиску насичення нафти газом
- •З hB адача 10.1
- •Додаток б. Вихідні дані для вирішення контрольних задач
ЗМІСТ
|
Стор. |
Зміст. |
|
Вступ. |
|
1. Визначення об’єму та уявної густини породи. |
|
2. Визначення густини мінералів, які складають породу. |
|
3. Визначення коефіцієнту абсолютної пористості. |
|
4. Визначення коефіцієнту абсолютної пористості за допомогою порозиметру. |
|
5. Визначення коефіцієнту відкритої (ефективної) пористості. |
|
6. Екстрагування керну та визначення коефіцієнтів нафто-, газо-, та водонасиченості гірської породи. |
|
7. Визначення коефіцієнту абсолютної проникності гірської породи. Закон Дарсі. |
|
8. Визначення поверхневого натягу на границі розділу рідин методом підрахунку крапель. |
|
9. Визначення в’язкості пластових нафт за допомогою кулькового віскозиметра. |
|
10. Визначення тиску насичення нафти газом. |
|
Список використаної літератури. |
|
1. Визначення об’єму та уявної густини породи
Методика визначення об’єму та уявної густини породи.
Уявна
густина породи
або просто густина породи –
маса одиниці об’єму сухої породи (разом
з порами) може бути визначена декількома
методами. Найбільш простим і доступним
є метод гідростатичного зважування.
Масу породи находять зважуванням на
аналітичних вагах, а об’єм породи
гідростатичним зважуванням.
Рис. 1 Схема зважування за парафінованого зразка в рідині:
1) Запарафінований зразок; 2) склянка з водою; 3) підставка; 4) дріт; 5) гачок
Спочатку
визначають масу сухого чистого зразка
(проекстрагованого −
див. тему 6), який не містить включень,
каверн та тріщин, що невластиві породі
з якої взято зразок, отримуючи масу
.
Зразок вкривають тонким шаром парафіну
з відомою густиною (звичайно густина
парафіну
).
Парафінування виконують зануренням
зразка в розплавлений парафін, спочатку
однією, а потім іншою половиною зразка.
Температура парафіну повинна бути
близько 60-70ºС, що забезпечує його добре
приліплювання до породи в наслідок чого
в пори породи не потрапляє вода.
Запарафінований зразок ще раз зважують
і отримують масу
.
Об’єм парафіну буде дорівнювати:
(1.1)
Виконують
гідростатичне зважування запарафінованих
зразків у воді, як показано на рис. 1.
Якщо зважування виконується на дроті,
то вводять поправку на масу дроту:
зважують його у воді і отриману масу
віднімають з маси зразка у воді
За законом Архімеда об’єм за парафінованого зразка дорівнює:
(1.2)
де
густина води при температурі 4ºС дорівнює
Об’єм зразка дорівнює:
(1.3)
Уявна густина породи дорівнює:
(1.4)
Задача 1.1
Визначити об’єм та густину зразка породи, який покрито парафіном, зануреного у воду при таких вихідних даних:
маса зразка породи =
маса зразка породи покритого плівкою парафіну ;
маса зразка породи покритого плівкою парафіну у воді ;
густина парафіну ;
густина води ;
масою
дроту нехтуємо
.
2. Визначення густини мінералів, які складають породу
Завдання на самостійну роботу:
1) Записати та опрацювати методику визначення густині мінералів, які складають породу.
2) Користуючись необхідними формулами та вихідними даними (див. додаток Б табл.1,2) вирішити задачі 2.1, 2.2.
Методика визначення густини мінералів, які складають породу.
Спочатку
визначають масу пікнометру та масу
пікнометру з водою. Для цього чистий та
висушений пікнометр (Рис. 2) зважують
на аналітичних вагах отримуючи масу
та
заповнюють дистильованою водою до
меніску (Рис. 2 а).
Після цього заповнений водою пікнометр
витримують у водяній бані при 20ºС на
протязі 30 хв., (при прискореному досліді
цього можна не робити) ретельно обтирають
та знову зважують отримуючи масу
.
Рис.2 Пікнометр, який використовується для визначення густини породи: а) меніск
Чистий
та сухий зразок відмитий від вуглеводнів
(проекстрагований)
подрібнюють в фарфоровій ступці.
Навішування порошку насипається в сухий
пікнометр та зважуються
.
Пікнометр на дві третини заповнюється
водою та ставиться в кип’ячу водяну
баню для виділення повітря з породи і
втримується там до припинення появи
бульбашок. Рівень води в пікнометрі
доводять до меніску після чого його ще
витримують в водяній бані 30 хв. При 20ºС.
При зниженні рівня води її знову доводять
до відмітки меніска (найпростіше це
можна зробити за допомогою вологої
ганчірки).
Після
вилучення із бані пікнометр ретельно
витирають та зважують на аналітичних
вагах. Отримують масу пікнометру з водою
та породою
Густину мінералів, які складають породу визначають за формулою:
(2.1)
де
− маса
зерен породи;
−
об’єм зерен;
За законом Архімеда об’єм зерен дорівнює об’єму води, яку вони витиснули:
(2.2)
де
−
об’єм води в пікнометрі з однією водою;
−
об’єм води в пікнометрі з водою та
мінералами;
Об’єм води дорівнює:
(2.3)
де
маса води,
− густина води.
Користуючись формулами [2.1], [2.2], [2.3] при температури води 4ºС коли , отримуємо остаточну формулу для визначення густини мінералів, які складають породу:
(2.4)
Для вирішення задачі 2.2 необхідно в формулі [2.4] врахувати густину ртуті:
(2.5)
