Тема 2.2. Конфекціонування матеріалів для суконь

Асортимент матеріалів для суконь досить різноманітний і представлений сукняними, сукняно-костюмними, блузочними і сорочковими матеріалами, що виробляються різними способами з натуральних і хімічних волокон і ниток в різних поєднаннях.

Асортимент сукняних, сукняно-костюмних матеріалів численний за сировинним складом, структурними характеристиками і видом обробки тканин, трикотажних, тканинов’язаних і нетканих ниткопрошивних полотен. Їх застосовують для виготовлення жіночих і дитячих суконь та халатів, суконь для повсякденного носіння і нарядних, вечірніх туалетів, спідниць і блуз, сарафанів і суконь-костюмів, сорочок та інших виробів.

У табл. 2.3 приведені загальні вимоги до тканин для суконь – нормативні показники деяких властивостей матеріалів цієї асортиментної групи.

Таблиця 2.3

Нормативні показники властивостей сукняних тканин

Властивості матеріалів	Одиниці вимірювання	Величина показника
1	2	3
Поверхнева щільність	г/м2	до 300
Кондиційна вологість Wк (гігроскопічність)	%	7-14
Продовження табл. 2.3
1	2	3
Повітропроникність: літні демісезонні зимові	дм3/(м2. с)	375-1250 135-375 менше 135
Стійкість до стирання: для чистововняних (твердим абразивом) для шовкових (м'яким абразивом)	цикли	не менее2000 не менше 100
Розривне навантаження	даН	не менше 10
Усадка	%	не більше 2
Незминання	%	не менше 60

Асортимент сукняних матеріалів

У асортимент сукняних тканин входять: бавовняні, лляні, шовкові, вовняні тканини; трикотажні і неткані полотна.

Бавовняні та змішані тканини

Використовують в основному для повсякденних і домашніх жіночих і дитячих суконь, халатів, блуз, спідниць, сарафанів, спортивних і пляжних ансамблів та ін. Для вироблення бавовняних тканин цього призначення застосовують однониткову, кручену і фасонну пряжу, гребінну, кардну та апаратну. Основну частину асортименту складають однорідні класичні тканини. В даний час все в більшому об'ємі (приблизно 15... 20 % від об'єму випуску) виробляються бавовняні тканини із застосуванням хімічних волокон і ниток, таких як віскозні, полінозні, лавсанові, нітронові. Їх виробляють вибіленими, гладкофарбованими, меланжевими, вибивними, пістрявотканими та ін. Створені нові сукняні бавовняні тканини: з фасонної пряжі, пряжі типу переслежистої з рідко розташованими потовщеннями; формостійкі полегшені тканини розріджених структур з гладкою поверхнею типу бязі, попліну, легкий вельвет з дрібним рубчиком, тканини з використанням шиття під золото, вишивки.

Бавовняні тканини сукняного призначення представлені наступними групами: ситцева, бязева, сатинова, сукняна, ворсова.

Сукняні тканини підрозділяються на літні, демісезонні, зимові, а також тканини з додаванням комплексних хімічних ниток. Залежно від сезону сукняні бавовняні тканини мають різну поверхневою щільність: літні 60-115 г/м²; демісезонні 100-180 г/м²; зимові 180-270 г/м².

Літні бавовняні тканини – це тонкі тканини з малою щільністю в основному полотняного переплетення. Випускаються вони забарвленими в яскраві і світлі тони, з красивими модними друкарськими малюнками. Основними представниками цих тканин є майя, вольта, вуаль, маркізет, батист, що виробляються з гребінної пряжі полотняним переплетенням. Дрібновізерунковим переплетенням виробляються такі тканини як каніфас, крепи. Асортимент літніх сукняних тканин постійно розширюється.

Бавовняні тканини демісезонної групи володіють великою щільністю, меншою повітропроникністю, оскільки призначені для виготовлення тепліших виробів. До класичних тканин цієї групи відносять кашемір, шотландка, шерстянка. Вони за своїм зовнішнім виглядом нагадують вовняні сукняні тканини.

Нові тканини цієї групи характеризуються наявністю на її поверхні різних гофрованих смуг, «жатого ефекту», рельєфних діагональних смуг, різноманітних несиметричних клітинок.

До бавовняних тканин зимової групи відносяться тканини – фланель, бумазея, байка.

Для виготовлення нарядних і повсякденних зимових і демісезонних жіночих і дитячих суконь застосовуються тканини ворсової групи – оксамит, напівоксамит, вельвет. Поверхнева щільність тканин – 219-350 г/м². Тканини ворсової групи при обробці легко прорубуються. Особливі труднощі виникають при розкрої і волого-тепловій обробці. Рекомендується волого-теплову обробку проводити на кардострічці.

Лляні тканини

Асортимент лляних сукняних тканин менш різноманітний. Класичними є тканини, що виробляються у поєднанні з бавовняною пряжею. Ці тканини відрізняються від чистолляных меншою вагою і більшою м'якістю, драпіруванням.

Широке застосування мають лляні тканини з додаванням лавсанових, віскозних, нітронових, полінозних і сиблонових волокон, а також капронових і ацетатних волокон. Ці тканини мають високу міцність, зносостійкість, стійкі до дії прання, менше мнуться і усаджуються, більш розтяжні, менш жорсткі і характеризуються меншою товщиною, чим чистолляні тканини. Проте тканини з додаванням лавсанового волокна мають меншу гігроскопічність, капілярність, водопоглинення, що необхідно враховувати при моделюванні і конструюванні швейних виробів. Окрім цього, в процесі експлуатації виробів з подібних тканин на їх поверхні з'являється пілінг, який псує зовнішній вигляд виробів.

При розкрої льонолавсанових тканин дуже сильно тупляться ножі. При значному вмісті лавсану (50-67%) необхідно проводити волого-теплову обробку зволоженої тканини при температурі прасувальної поверхні 140 °С. При сточуванні деталей крою лавсанові волокна можуть розплавитися і заплавити вушко швейної голки.

Шовкові тканини

Асортимент сукняних шовкових тканин різноманітний за волокнистим складом, структурними характеристиками і видами друку і обробки. Їх випускають різними видами головних, дрібновізерункових і жакардових переплетень, гладкофарбованими, вибіленими, вибивними, пістрявотканими. В останні роки набули широкого поширення шовкові тканини з виразними рельєфними поверхнями, що імітують природні матеріали (кору дерев, поверхню мінералів та ін.), тканини з ефектом жатості (жатий папір, повздовжні і поперечні складки), з перламутровим друком, з білим матовим друком, з набиванням тканин способом «акварель», що додає їм багатоколірний малюнок і особливо нарядний вигляд, з ефектом випалювання на тканинах з віскозно-поліефірних ниток. Поверхнева щільність цих тканин 20-250 г/м², ширина 80-155 см. Вони відрізняються красивим зовнішнім виглядом, хорошими споживчими властивостями і тому широко застосовуються не тільки при виготовленні суконь для повсякденного носіння, але і для нарядного одягу.

Для виготовлення нарядних літніх суконь і блуз використовують крепові, гладдєві, жакардові та ворсові тканини з натурального шовку.

Класичні крепові тканини з натурального шовку: креп-шифон, креп-жоржет, крепдешин, креп-сатин. Гладдєві тканини виготовляють полотняним переплетенням, вони відрізняються м'якістю, приємним блиском.

Для нарядних суконь з натурального шовку і для обробки використовується оксамит.

Тканини з натурального шовку складні в обробці, оскільки сильно витягуються, ковзають і обсипаються.

Одна з численних груп шовкових сукняних тканин – тканини зі штучних ниток. Для виготовлення цих тканин застосовують віскозні, ацетатні і триацетатные нитки пологого, муслінового і крепового крутіння. Поверхнева щільність таких тканин 70-200 г/м². Випускають їх полотняним, саржевим, атласним, дрібновізерунковим та жакардовим переплетенням, вибивними, гладкофарбованими, вибіленими і пістрявотканими.

Сукняні тканини зі штучних ниток, в порівнянні з тканинами з натурального шовку, відрізняються більшими товщиною, жорсткістю, поверхневою щільністю, в мокрому стані втрачають міцність, легко розтягуються, дають більшу зміну лінійних розмірів (особливо тканини з віскозних ниток) при волого-тепловій обробці. Тканини з ацетатних і триацетатних ниток характеризуються низькою гігроскопічністю (4-5%). Гладдєві сукняні тканини з триацетатних і ацетатних ниток мають гладку поверхню, відрізняються значними электризацією і некомфортні при експлуатації виробів.

Сукняні тканини із синтетичних ниток випускаються в невеликому асортименті.

Такі тканини красиві, мають приємний матовий блиск, жорсткі на дотик, пружні, тому не зминаються, добре зберігають форму, зносостійкі, не дають усадки після прання, не вимагають прасування і стійкі до дії мікроорганізмів, добре відпираються і чистяться, але при цьому відрізняються низькими гігієнічними властивостями. Ці тканини дуже важкі в швейній обробці. Їх гладка поверхня утрудняє розкрій. Мають підвищену обсипальність. Внаслідок значної пружності при утворенні строчки в швах виникають складки, при великих швидкостях швейних машин відбувається оплавлення тканини голкою.

Асортимент цих тканин постійно розширюється в результаті застосування при їх виробленні різноманітних видів переплетень, використання фасонної пряжі, пряжі різної товщини, з ефектом непропрядів, кольорового непса, жаспе (багатоколірна нитка, що імітує ефект фасонної нитки).

Вовняні тканини

Для виготовлення жіночих і дитячих суконь як нарядних, так і для повсякденного носіння, широко застосовуються вовняні і напіввовняні камвольні і тонкосуконні тканини. Тканини різноманітні за обробкою, різні за переплетенням, оформленням поверхні. При їх виробництві широко використовується пряжа фасонного крутіння, підвищеного крутіння, тканини, що створюють на поверхні креповий ефект. Найбільшу питому вагу у випуску Вовняних і напіввовняних сукняних тканин займають тканини крепових структур. Вони мають красивий зовнішній вигляд, високу пружність, зносостійкість, але в той же час жорсткі на дотик, обсипаються і володіють підвищеною розтяжністю, що утрудняє їх обробку. У напіввовняних тканинах використовують головним чином нітронове і лавсанове волокно, нитки «белан», фасонні віскозні нитки. Додавання хімічних волокон покращує властивості тканин. Напіввовняні тканини, до складу яких входить віскоза, мнуться і менш формостійкі, а додавання лавсану приводить до сильного піллінгу в процесі носіння.

Для всієї сукняної групи тканин характерне інтенсивне оновлення асортименту. Оскільки вони більш за решту всіх тканин схильні до впливу моди.

Література: [1, с. 116-160], [2, с. 62-98], [3, с. 56-66], [4, с. 312-337, 414-417], [10, с. 26-83], [11, с. 225-257].