- •1. Соціальні норми: поняття і види.
- •2. Місце норм права в системі соціальних норм.
- •3. Юридична природа норм права в контексті основних типів праворозуміння: легістського та юридичного. Правова та неправова норма.
- •4. Структура правової норми.
- •5. Співвідношення правової норми та статті нормативно-правового акту.
- •6. Проблема якості та ефективності норм права. Порівняльний аналіз правових норм країн Європейського союзу.
4. Структура правової норми.
Структура правової норми
Структура (або внутрішня форма) правової норми — це об'єктивно зумовлена потребами правового регулювання Ті внутрішня організація, яка виражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними.
Елементи правової норми (обов'язкові) — диспозиція, гіпотеза, санкція.
Диспозиція — це частина норми, в якій зазначаються права або обов'язки суб'єктів. Це — цен-г тральна, основна частина юридичної норми, яка власне і вказує, описує дозволену (можливу), обов'язкову (несолідну) й заборонену (неприпустиму) поведінку суб'єкта.
Гіпотеза — частина норми, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Ці обставини відображаються спеціальним поняттям «юридичні факти». Призначення гіпотези — визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.
Санкція — частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції — забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.
Факультативний елемент юридичної норми — заохочення. Це — частина норми, в якій зазначаються певні цінності, блага. Їх може отримати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції.
Види диспозицій, гіпотез, санкцій:
1) за складом — прості і складні;
2) за ступенем визначеності змісту — абсолютно визначені і відносно визначені (зокрема» оцінні, альтернативні).
Крім того, санкції поділяються на каральні (штрафні) й відновлювальні.
5. Співвідношення правової норми та статті нормативно-правового акту.
Способи викладення норми права в статтях нормативно-правового акта можуть бути різними. Інколи норма права може бути викладена в одній статті нормативного акта, але частіше вони за своїм змістом не збігаються. Розбіжності, які існують у питанні співвідношення норми права і статті нормативного акта можуть виникати залежно від обсягу нормативного припису, викладеного в статті нормативного акта, і залежно від способу викладення в статті нормативного акта структурних частин норми права.
Залежно від_обсягу нормативного припису, викладеного в статті нормативного акту можуть траплятися такі варіанти:
в одній статті нормативного, акта викладена повністю одна норма права, тобто текстуально вони збігаються (ст. 145 КК України);
в одній статті нормативного акта викладені два або більше нормативні приписи (ст. 185 КК України);
в одній статті нормативного акта викладена частина норми права норми знаходяться в інших статтях або нормативних актах (ст. 121 КК України).
Залежно від способу викладення в статті нормативного акта структурних частин норми права розрізняють:
прямий спосіб викладення, який передбачав розміщення усіх структурних частин норми в одній статті (ст. 117 ККГУкраїни);
відсилочний спосіб викладення В статті викладається частина норми і дається посилання на іншу статтю нормативного акта, в якій розміщена відсутня частина норми (ст. 118 КК України);
бланкетний спосіб викладення. Він передбачає викладення частини норми права в одній статті нормативного акта, що ж до відсутньої частини норми, то робиться відсилка не до іншої статті цього ж нормативного акта та до іншого нормативного акта. Так, статті 414-421 Кримінального кодексу України встановлюють кримінальну_відповідальність за порушення різного роду правил, зміст яких необхідно шукати у відповідних нормативних актах (правил караульної служби, правил несення бойового чергування, уставних правил внутрішньої служби тощо).
