Версифікація. Рима. Римування

Версифікація – вірш, одиниця ритмізованої мови, окремий рядок у віршованому поетичному творі. Від наступного рядка відокремлений ритмічною паузою, яка часто не збігається із синтаксичним членування мови і має особливий інтонаційний характер. Ця пауза обов’язкова у всіх системах віршування. Іноді віршований рядок називають – «стих», останнім часом слово «вірш» вживають для позначення цілого поетичного твору.

Читання поезії з інтонацією називається – скандуванням. Це допомагає визначити розмір у тих випадках коли ритм твору складний. Велику роль мають клаузули – кінцівки рядка починаючи з останнього наголошеного складу. Кали клаузули співзвучні – є ритм. Так само як і в римах клаузули є чоловічі, жіночі, дактилічні і гіпердактилічні.

Білий вірш – вірш котрий не має ритму, але клаузули в них упорядковані.

Співзвучність утворює риму.

Рима – співзвучність кінцевих слів рядка, яка охоплює наголошений голосний і наступні за ним звуки. Вона має велику роль бо підсилює зміст, емоційне звучання, музичність, є елементом ритму, утворює строфи. За час свого існування деякі рими стали шаблонними (очі-ночі) на противагу їм є – рими вишукані.

Рими за збігом звуків є

• Точні – всі звуки збігаються (ударами-хмарами)

• Приблизні – не всі звуки збігаються (блискавиці – крице)

• Асонансні – при збігу голосних (соків-попіл)

• Консонансні – при збігу приголосних.

Рими за наголосом є

• Чоловічі – наголос на останній склад

• Жіночі – рими на передостанній склад

• Дактилічні – третій від кінця склад

• Гіпердактилічні – більш ніж третій від кінця склад

За кількістю звуків

• Багаті – де безліч звуків збігається

• Бідні – де збігається менше двох звуків

За вживанням слів в однакових формах чи частинах мови

• Одногрупні

• Різногрупні

За кількістю слів

• Прості

• Складні (все це – серце)

Римування – спосіб розміщення рим у вірші у чотирьохрядковому катрені є такі

• Парне – римується перший рядок з другим, а треті й четвертим

• Перехресне – римується перший рядок з третім, а другий з четвертим

• Кільцеве – римується перший рядок з четвертим, другий з третім.

Строфіка

Терцет – тривірш, строфа із трьох віршових рядочків різного розміру з різним римуванням (а-а-а, а-б-а)

Не сумуй, що прийдеться самій доживать, А

Що прийдеться самій у гріб лягать, А

Що не буде кому очей затулить! Б

Терцина – оригінальна строфічна стопа, створена Данте. Строфа з трьох рядків з п’ятистопним ямбом. Рими розташовані так, що перший рядок римується з третім, а середні з середнім наступного терцету (а-б-а-в-б-в)

Перехопило дух. Жахлива мить! А Я мчуся у безодню, у геєну, Б де небуття, де темний хаос спить. А Я бачу вічну темряву страшенну, Б і серед тиші чорної небес В пишучу руку велико огненну Б і троє слів: мене, текел, фарес. В

Секстина – строфа з шести рядків та п’ятистопним ямбом. Складається з чотиривірша в двох незалежних рядків (а-б-а-б в-в)

Не бійтесь заглядати у словник: А Це пишний яр, а не сумне провалля; Б Збирайте, як розумний садівник, А Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Б Не майте гніву до моїх порад В І не лінуйтесь доглядать свій сад В

Октава – восьмивірш найчастіше з таким римуванням а-б-а-б-а-б-в-в

Яке ж це слово приязне: Карпати! А Його з дитинства серцем я злюбив, Б У нім і грому майського розкати, А І сиза далечінь гірських шпилів, Б І співанка русявого дівчати, А І голосні трембіти пастухів, Б І сум утрат, і мідний поклик слави... В На цім дозвольте закінчить октави. В

Сонет – чотирьохрядкова строфа в основі якої теза, антитеза і синтез. Строфи з рядками 4-4 і за ними 3-3. У першому чотиривірші закладена теза, у другом антитеза.

Вінок сонетів – 9 або 15 сонетів з однією темою.

Катрен — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому.

Станс - у поезії XVIII-XIX ст. елегійний вірш у строфах невеликого обсягу(зазвичай 4-вірші чотиристопного ямбу), із обов'язковою паузою (крапкою) у кінці кожної строфи.

Тріолет - восьмивірш за схемою римування на дві рими: а-б-а-а-а-б-а-б.

Сонце і день — не мені. А Сни — моя втіха єдина. Б Та не щастить і вві сні. А Сонце і день — не мені. А О, хоч у снах чарівні А Сняться юнацтва години… Б Сонце і день — не мені, А Сни — моя втіха єдина Б

Рондель - вірш з тринадцяти рядків, де обов'язкові римовані повтори з двох наскрізних рим. Він складається із трьох строф (перша і друга — чотиривірші, третя — п'ятивірш). 4-4-5

Мою любов, немов Христа, ………А Добробажальцями розп'ято. ……..Б Хто в друзі пхавсь, той винувато, Б Мов пес, підібгує хвоста. ….А А сіть обмов, важка й густа, А Розставлена уміло катом… ………Б Мою любов, немов Христа, ………А Добробажальцями розп'ято. ………Б Та крил натхнення — не дістать: ..Б Вони увись підносять свято, ……..А Хоч їх і стріляно, і клято. …..А Цілують праведні вуста ……Б Мою любов, немов Христа. ………..Б

Рондо – строфа переважно з тринадцяти рядків на дві рими, де перший, восьмий і тринадцятий рядок повторюються. Може мати або 8 або 15 рядків.

Онєгінська строфа́ — 14-рядкова строфа зі схемою римування A-Б-A-Б . В-В-Г-Г . Д-Е-Е-Д . К-К. Популяризована Олександром Пушкіним. Створена ним строфа використовує чотиристопний ямб . Вона складається з простих і поширених трьох катренів (чотиривіршів) і заключної коди —- двовірша. Кожний катрен має різне римування: перший — перехресне, другий — парне, третій — кільцеве. У всіх чотиривіршах чергуються жіночі й чоловічі рими, строфа в цілому і кожний катрен зокрема починається з жіночих закінчень, а заключні два рядки мають чоловічу риму. 4-4-4-2

Довгенько осінь гостювала, А І забарився перший сніг; Б Його природа ждала, ждала, А А він лишень у січні ліг, Б

Під третій день. Уставши зрана, В В вікно побачила Татьяна В Недавно побілілий двір, Г Дахи, куртини, косогір, Г

Химерні на шибках узори, Д У сріблі дерева старі, Е Сорок веселих на дворі Е І м’яко вистелені гори Д

Зими покровом осяйним К Під небом ясно-голубим К

Терна́рне римування – а-а-б-в-в-б.

Наскрізне – а-а-а-а-а-а.