Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект вступ до літературознавтсва.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
68.56 Кб
Скачать

Композиція

Композиція – займається побудовою твору. Побудова твору, зумовлена ідеєю та життєвими матеріалами котрі спонукають автора . Частинами композиції є

  • Портрет - зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр художнього мистецтва.

  • Пейзаж - жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Пейзажем називають також окремий твір цього жанру.

  • Діалог - двосторонній обмін інформацією між двома людьми у вигляді питань та відповідей.

  • Монолог - компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших, на відміну від діалогу.

  • Художня деталь - засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

  • Епізод - складова частина сюжету художнього твору, що має відносне самостійне значення.

  • Обрамлення - прийом композиції твору журналіста,який передбачає включеність одного сюжету в інший. Наприклад, коли журналіст закінчує свій виклад і надає слово герою, який розказує свою історію.

  • Авторський відступ - прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями.

Художня мова. Лексичний рівень художньої мови.

«Ізми» – слова для створення настрою твору

  • Архаїзми – застарілі слова та вирази, що вийшли з активного вжитку.

  • Історизми - назви титулів та предметів, які вийшли з ужитку і у повсякденній мові не використовуються

  • Неологізми – новостворені слова для позначення нових явищ, слів та понять

  • Оказіоналізми – авторські новостворені слова

  • Діалектизми – слова притаманні певній місцевості, у творах використовуються для відтворення колориту населення та для характеристики певного образу.

  • Соціалект – мовні особливості певної соціальної верстви (кокні – говірка лондонської бідноти)

  • Професіоналізми – лексика представників певної професії

  • Жаргонізми - відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до загальновживаних слів, а також фразеології, часом особливостями вимови.

  • Арго - секретна мова, що використовується певною групою (за будь-якою ознакою) людей, щоб запобігти розумінню їхніх розмов людей з-поза групи.

  • Сленг - міський соціалект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю , поширена серед соціальних низів і певних вікових груп міст.

  • Молодіжний сленг

  • Вульгаризми – прокльони і лайка

  • Варваризми – слова іншомовного походження по відношенню до мови автора твору.

  • Екзотизми – слова, що прийшли з мови дальньої країни.

Тропи – збірна назва різних методів творення прекрасного у літературному творі.

  • Порівняння – пояснення одного предмета накладанням його рис на другий (гарний як Афродіта)

  • Епітет – виділяє в зображуваному певну рису, індивідуалізуючи його (білосніжний хліб)

  • Метафора – розкриває сутність одного явища через перенесення його рис на інше(сонце сходить)

  • Іронія – прихована насмішка, що заключається у піднесеному описі чогось низького

  • Оксюморон – поєднання не поєднуваного (живий труп)

  • Гіпербола – перебільшення (втопитися у сльозах)

  • Літота – применшення (скільки там тої зими?)

  • Евфемізм – заміна слів з неприємним значенням словами нейтральними (віддати душу Богу)

  • Табу – заборона слів та дій

  • Катахреза – метафора у значенні оксюморона (червоне чорнило).

Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший . Має декілька типів

  • Вживання імені автора для характеристики його творів (читаю Шевченка)

  • Заміна назвою місцевості його жителів (Ужгород вітає гостей)

  • Назва власника у значенні його власності (хлопець підкинув до Ужгорода)

  • Назви частини у визначенні цілого (співали чорні очі)

  • Назва матеріалу у значенні виготовлених з нього речей (ходить в хутрах)

  • Заміна дії чи її наслідків за назвою предмета, яким ця дія виконується (перо Шевченка)

  • Назва посуду у значенні їжі (зів миску)