Композиція

Композиція – займається побудовою твору. Побудова твору, зумовлена ідеєю та життєвими матеріалами котрі спонукають автора . Частинами композиції є

• Портрет - зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр художнього мистецтва.

• Пейзаж - жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Пейзажем називають також окремий твір цього жанру.

• Діалог - двосторонній обмін інформацією між двома людьми у вигляді питань та відповідей.

• Монолог - компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших, на відміну від діалогу.

• Художня деталь - засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

• Епізод - складова частина сюжету художнього твору, що має відносне самостійне значення.

• Обрамлення - прийом композиції твору журналіста,який передбачає включеність одного сюжету в інший. Наприклад, коли журналіст закінчує свій виклад і надає слово герою, який розказує свою історію.

• Авторський відступ - прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями.

Художня мова. Лексичний рівень художньої мови.

«Ізми» – слова для створення настрою твору

• Архаїзми – застарілі слова та вирази, що вийшли з активного вжитку.

• Історизми - назви титулів та предметів, які вийшли з ужитку і у повсякденній мові не використовуються

• Неологізми – новостворені слова для позначення нових явищ, слів та понять

• Оказіоналізми – авторські новостворені слова

• Діалектизми – слова притаманні певній місцевості, у творах використовуються для відтворення колориту населення та для характеристики певного образу.

• Соціалект – мовні особливості певної соціальної верстви (кокні – говірка лондонської бідноти)

• Професіоналізми – лексика представників певної професії

• Жаргонізми - відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до загальновживаних слів, а також фразеології, часом особливостями вимови.

• Арго - секретна мова, що використовується певною групою (за будь-якою ознакою) людей, щоб запобігти розумінню їхніх розмов людей з-поза групи.

• Сленг - міський соціалект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю , поширена серед соціальних низів і певних вікових груп міст.

• Молодіжний сленг

• Вульгаризми – прокльони і лайка

• Варваризми – слова іншомовного походження по відношенню до мови автора твору.

• Екзотизми – слова, що прийшли з мови дальньої країни.

Тропи – збірна назва різних методів творення прекрасного у літературному творі.

• Порівняння – пояснення одного предмета накладанням його рис на другий (гарний як Афродіта)

• Епітет – виділяє в зображуваному певну рису, індивідуалізуючи його (білосніжний хліб)

• Метафора – розкриває сутність одного явища через перенесення його рис на інше(сонце сходить)

• Іронія – прихована насмішка, що заключається у піднесеному описі чогось низького

• Оксюморон – поєднання не поєднуваного (живий труп)

• Гіпербола – перебільшення (втопитися у сльозах)

• Літота – применшення (скільки там тої зими?)

• Евфемізм – заміна слів з неприємним значенням словами нейтральними (віддати душу Богу)

• Табу – заборона слів та дій

• Катахреза – метафора у значенні оксюморона (червоне чорнило).

Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший . Має декілька типів

• Вживання імені автора для характеристики його творів (читаю Шевченка)

• Заміна назвою місцевості його жителів (Ужгород вітає гостей)

• Назва власника у значенні його власності (хлопець підкинув до Ужгорода)

• Назви частини у визначенні цілого (співали чорні очі)

• Назва матеріалу у значенні виготовлених з нього речей (ходить в хутрах)

• Заміна дії чи її наслідків за назвою предмета, яким ця дія виконується (перо Шевченка)

• Назва посуду у значенні їжі (зів миску)