Предмет літературознавства. Основні і дотичні дисципліни. Поняття мистецтва. Види мистецтва їх походження та класифікація. Мета завдання і цілі мистецтва. Художній образ

ДОТИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

Бібліографія – складає списки книг та всіх публікацій, що стосуються літератури.

Джерелознавство - досліджує усі джерела, які можуть знадобитися для написання певних робіть (переписки, книги, вірші, біографії, щоденники). Також вивчає методи пошуку.

Евристика (від еврика – знайшов) – встановлює авторство, адресата, дату, прототипів.

Палеографія – виникла у 17ст. через необхідність виявляти підробки.

Герменевтика (від імені Гермеса – коментар) – тлумачення текстів та вироблення принципів їх інтерпретацій.

Психологія літературної творчості – вивчає закон творення художніх творів.

Текстологія – вивчає історію твору його варіанти, джерела,готує до друку. Текстологи упорядковують спотворені твори репресованих митців та керуються їх останньою волею.

Перекладознавство – вивчає художній переклад творів мистецтва.

Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Спосіб людського самовираження.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ЕСТЕТИКА практична №2 Самостійне опрацювання

Ескіз – загальний начерк майбутньої картини.

Прекрасне – одна з граней сприйняття світу, що виражає ідеали людини і приносить їй позитивні емоції.

Естет – людина, котра звертає увагу на естетичні явища

Естетик – людина, яка професійно займається естетичним зображенням.

Естетизм – сукупність термінів, що висувають на перше місце естетичні засади.

Естетика – наука про прекрасне. Інша назва – філософія мистецтва. Бере витоки у філософських творах Канта, Гегеля та Баумгартена.

Естетичний смак – здатність людини порівнювати різні витвори мистецтва та давати їм певну оцінку, на основі власного досвіду.

Естетичні категорії - це естетичні відчуття, смаки, оцінки, переживання, ідеї, ідеали, естетичні міркування, ‘судження. Категорії естетики історично змінюються і розвиваються, відображаючи певні етапи у розвитку людського пізнання.

Естопсихологія – напрям у літературознавстві , який виник у 19 столітті після появи на світ книги Еннекена «Наукова критика». Суть науки полягає в тому, що можна вивчити душу автора не вивчаючи його біографії, а проаналізувавши твір.

«Жіночий голос» - щомісячник, виходив у Львові на протязі 1931-1939. Ставив на мені розширити кругозір жінок з різних класів суспільства. Тут друкувалися твори Лариси Петрівни, Кобилянської, Чернової і т.д.

Жовнірські пісні – соціально-побутові пісні про життя примусова призваних на воєнну службу українців. («Ой війна, війна світова», «А в неділю пораненько», «Понад чорне море літали ворони»)

Трагічне – спосіб творення настрою у літературному витворі мистецтва. Закликане для того, щоб створити напружену атмосферу та викликати переживання в читача.

Коментар – пояснення автором окремих пунктів у тексті.

Комічне – категорія естетики, що створює у творі нейтральну атмосферу веселощів. Її об’єктами можуть стати суспільні явища, неживі предмети По – друге елемент комічного ставиться вище того, що висміюють. Будь-яка безглуздість – не я хибною, а викликає посмішку.

«Комкосмос» - мистецьке угрупування панфутуристів які мали на меті розвиток нових ідей у своїй країні.

Ідеал – взірець досконалості.

Ідеалізація - метод наукового пізнання, який полягає в уявному піднесенні об'єктів, яких не існує в дійсності. Ідеалізація включає момент абстрагування від реальних предметів та процесів.

Паризький лінгвістичний гурток – створений у 1926 році Матезіусом, Гавранеком і іншими . Основна ідея – мова функціональна система, а поетична мова – її особливий тип.