Тема 11. Формування конкурентного середовища туристичної інфраструктури регіону

11.1. Туристичний потенціал території

Основне завдання регіональних, місцевих органів управління полягає у визначенні стратегії розвитку кожного регіону залежно від геополітичного положення і характеристик туристсько-рекреаційних ресурсів. Завдання регіонального управління – створення спеціалізованих туристських центрів, їх яскравого образу, виважений розподіл туристичних потоків.

На стихійне формування туристичних потоків впливають:

фізико-географічне положення району;

наявність туристсько-рекреаційних ресурсів;

ступінь розвитку інфраструктури (комунікації, дороги, електро- і теплопостачання).

При регіональному управлінні туристичними потоками значущості набувають такі чинники:

геополітичне положення регіону;

наявність вільних рекреаційних земель;

щільність і привабливість туристських ресурсів;

якісні характеристики суб’єктів індустрії туризму, їх здатність задовольнити потреби різних категорій туристів;

рівень професійної підготовки кадрів, що здійснюють регіональне управління.

Методологічною основою для вирішення поставлених завдань є модель В. С. Преображенського, яка представляє рекреаційну систему у вигляді взаємозв’язаних підсистем: групи відпочиваючих, природного і культурного історичного потенціалу, туристської інфраструктури, обслуговуючого персоналу та органу управління [10].

Туристичний (рекреаційний) потенціал території – це вся сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов для організації туристичної (рекреаційної) діяльності на даній території. Таким чином, це наявність у неї можливостей для розвитку туристичної інфраструктури і отримання від її функціонування позитивного соціально-економічного ефекту і підвищення рівня туристичної привабливості.

Складові туристичного потенціалу території наведено на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Складові туристичного потенціалу території

Технічний туристичний потенціал (ТПТ (т)) – це потенціал території, що стосується можливості привернути таку кількість туристів, яку можуть дозволити собі прийняти засоби розміщення туристів або в цілому певний регіон з наявними природними ресурсами, враховуючи допустиме рекреаційне навантаження на цю територію.

Економічний туристичний потенціал (ТПТ (е)) – це здатність суб’єктів господарювання і органів управління формувати туристичний (рекреаційний) продукт території шляхом використання сукупних ресурсів розвитку території з метою задоволення потреб населення і цільових ринків.

Чинники забезпечення туристичного потенціалу території подано в табл. 11.1 [110].

Таблиця 11.1

Чинники забезпечення туристичного потенціалу території

Система забезпечення	Складові
Ресурсне	Природні туристські ресурси
	Туристські ресурси антропогенного походження (історико-архітектурні пам’ятники, культурні і релігійні цінності і т. д.)
	МТБ туризму
	Туристська інфраструктура
	Постачальники устаткування
	Інформація
Кадрове	Ринок робочої сили
	Експерти і консультанти
	Підготовка фахівців турбізнесу
	Підготовка комерційного персоналу (працівників планово-фінансо­вого і економічного відділу, бухгалтерії, юристів і т. д.)
Фінансове	Кошти інвесторів
	Державні дотації
	Кошти споживачів
Маркетингове	Цінова політика
	Маркетингова кампанія
Інноваційне	Нові технології розробки і надання туристського продукту
	Упровадження нових технологій розробки та надання туристського продукту

Методичний апарат економіки й управління туризмом на регіональному рівні повинен бути спрямований на оцінювання території для ефективного розвитку туризму та забезпечення його суспільної функції. До комплексу питань щодо оцінювання входять:

а) розробка методик визначення потреби в послугах і об’єктах туризму і, відповідно, ролі туризму для дестинації,

б) визначення потенційного та реального попиту на туристичні послуги, які б відображали регіональну специфіку;

в) розробка методик оцінки туристської привабливості територій та відповідних методик оцінки можливостей використання територій у ту­риз­мі, які б враховували регіональні відмінності як ресурсного, так і інф­раструктурного забезпечення, не тільки кількісні та якісні характеристики об’єктів, але й інвестиційну привабливість територій [115].