- •Тема 1. Основні тенденції та протиріччя
- •1.1. Туристична галузь як складова світової економіки
- •1.2. Протиріччя становлення сфери міжнародного туризму
- •1.3. Теоретичні дослідження процесів глобалізації та регіоналізації
- •1.4. Етапи розвитку світової туристичної галузі
- •Основні етапи розвитку туризму
- •Тема 2. Міжнародна торгівля туристичними послугами
- •2.1. Принципи статистичної звітності Всесвітньої ради з подорожей і туризму
- •Приклад розрахунку додаткових показників
- •1988 – 2009 Рр., світ, млрд дол. Сша
- •2.2. Проблеми співставлення макроекономічних звітів галузі міжнародного туризму
- •Макрорегіони світу згідно з wttc
- •Макрорегіони світу згідно з unwto
- •За регіонами wttc, 2009 р.
- •Показники економіки туризму згідно макрорегіонів wttc, 2009 р.
- •2.3. Тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •За статтею "Подорожі", млн дол. Сша
- •Тема 3. Теоретичні засади впровадження проектів локального розвитку
- •3.1. Регіоналістика як наука: історичні передумови виникнення, основні завдання дослідження
- •3.2. Основні напрями регіональних досліджень в Україні
- •Основні підходи до визначення завдань регіоналістики
- •3.3. Теоретичні засади локального розвитку
- •Основні підходи до визначення поняття локального розвитку
- •Тема 4. Сутність, мета та завдання регіональної політики
- •4.1. Складові регіональної політики
- •4.2. Особливості реалізації регіональної політики на державному рівні
- •Тема 5. Транскордонне співробітництво
- •5.1. Транскордонне співробітництво та його вплив на розвиток регіону
- •5.2. Сутність та категорії транскордонного співробітництва
- •2. Соціальногуманітарні зв’язки
- •Співробітництва
- •5.3. Єврорегіони як один із видів транскордонного співробітництва. Головні засади функціонування Єврорегіону "Слобожанщина"
- •Єврорегіони, створені на території України
- •Тема 6. Економічна безпека регіону
- •6.1. Порядок аналізу економічної безпеки регіону
- •6.2. Класифікація загроз економічної безпеки
- •6.3. Прогнозування в управлінні економічною безпекою регіону
- •Тема 7. Кластери як один із способів досягнення конкурентної стійкості регіону
- •7.1. Поняття кластерів та їх роль у регіональному співробітництві
- •7.2. Види кластерів. Основні характеристики кластерів
- •7.3. Інноваційна діяльність як елемент кластеризації
- •Національні інноваційні кластери
- •7.4. Порядок аналізу конкурентоспроможності кластерів регіону
- •Стратегічний аналіз кластерів
- •7.5. Туристичні кластери
- •Тема 8. Головні підходи до оцінки концентрації економіки
- •8.1. Вплив концентрації економіки на діяльність національних господарств
- •Дохід найбільших туристичних тнк сша у 2008 р., млн дол.
- •8.2. Методи оцінки концентрації економіки
- •Співвідношення між hhi і часткою фіксованого числа фірм
- •Підприємств гірничодобувної і переробної промисловості Німеччини в 1992 році
- •Тема 9. Методи регіональних досліджень
- •9.1. Основні методи досліджень економіки регіону
- •9.2. Міжгалузевий баланс
- •Принципова схема міжгалузевого балансу
- •Модуль 2. Головні засади регіонального управління в Україні
- •Тема 10. Державні і регіональні програми
- •Туристичної та супутніх галузей
- •10.1. Завдання регіонального управління з огляду на потреби туристичної галузі України
- •10.2. Використання кадастрів у плануванні туристичної діяльності
- •10.3. Туристична інфраструктура. Вплив туристичної діяльності на економіку країни
- •10.4. Державні та регіональні стратегії розвитку. Міжгалузеве співробітництво
- •10.5. Державне регулювання регіональної політики
- •Оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації
- •Тема 11. Формування конкурентного середовища туристичної інфраструктури регіону
- •11.1. Туристичний потенціал території
- •Чинники забезпечення туристичного потенціалу території
- •11.2. Управління розвитком туристичної галузі регіону
- •Галузями національних економік
- •Тема 12. Завдання створення регіональних інформаційно-туристичних центрів
- •12.1. Функції інформаційних туристичних центрів
- •Вибіркові показники конкурентоспроможності туристичної галузі України згідно з індексом ттсі
- •12.2. Концепція створення інформаційного туристичного центру в Харківській області
- •Тема 13. Концептуальний підхід до аналізу конкуренто-спроможності туристичної галузі Харківської області
- •13.1. Регіональні програми розвитку туризму Харківської області
- •Відповідність цілей програм регіонального розвитку стратегічній меті підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі України
- •13.2. Принципи розроблення регіональних туристичних проектів
- •13.3. Алгоритм тактичного планування розвитку туристичної галузі
- •Тема 14. Соціально-економічний ефект та ефективність упровадження проектів розвитку туристичної галузі Харківської області
- •14.1. Основні показники діяльності туристичної галузі Харківської області
- •Основні показники туристичної діяльності, 2008 р. (Харківська область)
- •Державною службою туризму і курортів (Харківська область)
- •Між операторами та агентами (Харківська область)
- •Структура міжнародних туристичних потоків, 2009 р. (Харківська область)
- •14.2. Оцінка локального туристичного потенціалу
- •На національну економіку
- •14.3. Напрями підвищення ефективності діяльності учасників туристичного ринку
- •Інвестиційної карти
- •Харківської області (галузь туризму)
- •Тема 1. Основні тенденції та протиріччя сучасних процесів глобалізації та регіоналізації
- •Тема 2. Міжнародна торгівля туристичними послугами
- •Тема 3. Теоретичні засади впровадження проектів локального розвитку
- •Тема 4. Сутність, мета та завдання регіональної політики
- •Тема 5. Транскордонне співробітництво
- •Тема 6. Економічна безпека регіону
- •Тема 7. Кластери як один із способів досягнення конкурентної стійкості регіону
- •Тема 8. Головні підходи до оцінки концентрації економіки
- •Тема 9. Методи регіональних досліджень
- •Модуль 2. Головні засади регіонального управління в Україні
- •Тема 10. Державні і регіональні програми туристичної та супутніх галузей
- •Тема 11. Формування конкурентного середовища туристичної інфраструктури регіону
- •Тема 12. Завдання створення регіональних інформаційно-туристичних центрів
- •Тема 13. Концептуальний підхід до аналізу конкурентоспроможності туристичної галузі Харківської області
- •Тема 14. Соціально-економічний ефект та ефективність упровадження проектів розвитку туристичної галузі Харківської області
- •Використана література Основна
- •Додаткова
- •Ресурси мережі Інтернет
- •Додатки
- •Пріоритетні напрями розвитку регіонів на період до 2015 року
6.2. Класифікація загроз економічної безпеки
Економічні загрози – сукупність умов, що мають вплив на економічні інтереси суспільства та порушують відтворювальний процес.
Згідно з канонами науки про надійність, забезпеченість будь-якої системи визначається станом найбільш вразливого її напряму (найменш надійного її елементу). Таким вважається напрям, показники якого найближчі від показників інших напрямів до значення їх критичних обмежень.
Демографічна безпека – один з найважливіших напрямів ЕБ. Демографічна ситуація дозволяє визначити, як на сьогодення, так і на перспективу, наявність трудових ресурсів, їх склад та можливості, які кошти витратити та заходи слід застосувати, щоб створити потрібну демографічну ситуацію, як забезпечити економічну безпеку підприємств мешканцям країни та запобігти демографічній експансії інших народів.
Екологічна безпека – напрямок забезпечення ЕБ, призначений для створення населенню країни найбільш сприятливих умов (навколишнього середовища) існування.
Продовольча безпека – одна з головних умов існування. Населення світу стрімко зростає, тож зростає і вироблення продовольства, проте не так стрімко. Наявність (або відсутність) продуктів харчування впливає на фізичний та психічний стан людей, від чого змінюється рівень соціального, політичного та економічного спокою у державі.
Військова безпека – один з найбільш витратних (для народного господарства країни) напрямів ЕБ. Надмірні витрати на цей напрям ведуть до зубожіння населення, до скорочення витрат на соціальні потреби, що створює загрозу внутрішньому спокою у державі. Водночас, значне зменшення витрат на цей напрям призводить до зменшення рівня забезпечення загальної безпеки держави, до негативних змін у її становищі у світі, збільшує нестабільність держави.
Слід урахувати й можливість різкого збільшення безробіття серед продуктивної частини населення за рахунок скорочення війська і запобігти підвищенню (через зазначене) рівня соціальної напруги у суспільстві.
Ресурсна безпека – найбільш вразливий напрям ЕБ. У світі замало держав, які здатні повністю забезпечити своє існування за рахунок власних ресурсів. Тому ресурси та володіння ними є найголовнішою причиною виникнення конфліктів і протистоянь.
Прісноводна безпека – різновид продовольчої безпеки, водночас, різновид ресурсної безпеки. У світі кількість питної води є обмеженою, тому за її володіння ведеться запекла боротьба. На підставі відповідних розрахунків необхідно робити практичні прогнози щодо витрат на питну воду і забезпечення її якості та про їх вплив на економіку країни, а через те – на економічну безпеку держави.
Енергетична безпека – один з головних напрямів збереження ЕБ держави, різновид ресурсної безпеки. Науково-технічна революція (НТР) призвела до збільшення використання енергоносіїв, яких потребують виробництво та побут. Обмеженість видобування призвела до підвищення цін та значущості енергоносіїв, що є особливо болісним для молодих і економічно слабких держав.
Цінова безпека – різновид безпеки, що має найбільший вплив на економіку. Правильне визначення ціни дозволяє правильно оцінити працю та встановити адекватний розподіл благ між мешканцями країни, проводити правильний обмін послугами та товарами як у середині країни, так і на міжнародному рівні. Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на рівень цін, є джерелами балансу або відсутності збалансованості економіки держави. Цінова безпека тісно пов’язана із фінансово-грошовою безпекою.
Фінансово-грошова безпека – має вплив на усі галузі економічного розвитку. Величезне значення має банківська система, яка забезпечує здійснення усіх операцій з обігу грошей та цінних паперів.
Політична безпека – один з найголовніших різновидів безпеки, що використовує політичні засоби для економічного та соціального балансу (або його відсутності) державного устрою. Відрізняється від деяких інших різновидів тим, що в нього немає сталого носія. Для дестабілізації політичної та економічної ситуації у країні з метою захоплення влади через усунення легітимно обраних керівників держави застосовують економічну та політичну зброю. Уникнути негативного впливу застосування політичної зброї на економіку країни можна через своєчасне перекриття зовнішніх каналів фінансування опозиції.
Соціальна безпека – різновид безпеки, що базується на психічному та психологічному стані населення країни. Залежить від багатьох інших видів безпеки (зокрема від економічної, політичної, цінової, інформаційної тощо) та чинників (наявність значної кількості безробітних, багатодітних родин, кримінальних угруповань, дії правоохоронних органів тощо). Відчутно змінюється під час війн, епідемій, підвищення цін, проведення виборів.
Кримінальна безпека – різновид безпеки, який не має конкретного носія, але потужно впливає на економічний стан. Має прямий (дії економічного характеру) або непрямий (через зростання соціальної напруги внаслідок погіршення психічного стану населення, невпевненість владних структур тощо) вплив на ЕБ держави та підприємства. Крім того, впливає на обсяг залучення та вкладання капіталу до економіки країни, як зсередини (вітчизняні вкладники), так і ззовні (іноземні вкладники).
Медична безпека – один з найважливіших різновидів безпеки. Нехтування ним призводить до дестабілізації економічного розвитку підприємств унаслідок скорочення часових та трудових ресурсів, збільшення виплат за лікарняними листками і пенсіями, погіршення якості продукції тощо. Має тактичне та стратегічне значення (через демографічні зміни).
Інформаційна безпека – один з найважливіших напрямів забезпечення ЕБ. Застосування прихованої інформації задля маніпулювання психікою населення, реклами іноземних товарів і послуг, створення позитивного іміджу іноземних держав, окремих політичних діячів, підприємств – далеко не повний перелік можливостей використання інформації для погіршення стану ЕБ та рівня політичної стабільності в країні.
Науково-інтелектуальна безпека – найменш досліджений напрям забезпечення ЕБ підприємства. З одного боку, здатний швидко підвищити рівень забезпечення ЕБ через застосування винаходів, з іншого – найдорожче задоволення для держави, яка утримує величезну армію вчених, що працюють на інші країни.
Поняття економічної безпеки регіону (ЕБР) розглядається у двох аспектах: для центральних загальнодержавних органів управління – у цьому випадку регіон розглядається як частина національної економіки; для власне регіональних органів управління – в цьому випадку регіон розглядається як відносно самостійна система [14].
Економічна безпека регіону як підсистеми національної економіки – сукупність його властивостей, що забезпечують досягнення максимального внеску регіону в розвиток національної економіки й у забезпечення економічної безпеки країни в цілому.
Економічна безпека регіону як самостійної економічної системи –сукупність його властивостей, що забезпечують прогресивний розвиток регіону в умовах дестабілізуючого впливу різного виду загроз.
Якщо забезпечення державної економічної безпеки асоціюється із захистом національних інтересів, то при розгляді економічної безпеки регіону доцільно виділяти територіальні (регіональні) інтереси. До основних територіальних (регіональних) інтересів відносять:
відповідність рівня і способу життя населення, його окремих груп державним і світовим стандартам;
наявність регіональних бюджетно-фінансових та інших економічних засобів регулювання економіки;
існування можливостей для використання наявних ресурсів (у першу чергу трудових);
функціонування інфраструктурно забезпечених внутрішньорегіо-нальних і міжрегіональних зв’язків;
стабільність суспільно-політичної і національно-етнічної ситуації й ін.
Своєчасне виділення і реалізація повного спектра регіональних інтересів гарантує високий рівень економічної безпеки регіону. Так, регіон має прийнятний рівень економічної безпеки, якщо:
регіональні управлінські структури спроможні проводити власну економічну політику в рамках загальнодержавної політики;
регіональна соціально-економічна система характеризується високим ступенем диверсифікованості і здатна гнучко реагувати на різкі геополітичні зміни в рамках держави;
запас ресурсів дозволяє регіону самостійно здійснювати великі економічні заходи щодо невідкладних соціально небезпечних ситуацій у регіоні, пов’язаних з локальними економічними негараздами без очікування допомоги з боку держави;
наявна ресурсна база дозволяє регіону надавати допомогу суміжним територіям, де існуюча незбалансована економічна ситуація може негативно позначитися на регіональних економічних інтересах;
рівень життя населення регіону не нижче середнього по країні в цілому.
Економічні можливості регіонів диференційовані у зв’язку з різними географічними, історичними, демографічними й іншими факторами. Тому часто забезпечення економічної безпеки регіону пов’язане з реалізацією регіоном абсолютних і відносних переваг у володінні різними ресурсами (трудовими, фінансовими, природними).
Протилежним поняттю "регіональний інтерес" є поняття "загроза економічній безпеці регіону", під якою розуміється сукупність умов і факторів, дія яких впливає на функціонування та розвиток економіки регіону.
При обґрунтуванні й виборі управлінських рішень, пов’язаних із забезпеченням економічної безпеки регіону, важливу роль відіграють методи прогнозування, що дозволяють знаходити найбільш ефективні шляхи розвитку регіону на основі всебічного ретроспективного аналізу і вивчення тенденцій його розвитку з погляду економічної безпеки.
