2.3. Тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні

Об’єктивним фактом є те, що традиційно певні країни є привабливішими для туристів, ніж інші. Створення комплексу туристичних ресурсів, використання яких дозволило б створити позитивне сприйняття країни, є процесом довготривалим і витратним, однак для України вкрай необхідним. Проблема не стояла б так гостро, якби від’ємне сальдо (кореговане на фактичний відтік коштів) за результатами діяльності однієї галузі нівелювалося позитивним доходом інших. На жаль, український імпорт високотехнологічної продукції та послуг врівноважується експортом продукції добувних і переробних галузей та сільського господарства. Винятки є, але вони не мають вплив на сумарні показники міжнародної торгівлі. Туристична галузь віддзеркалює негативні тенденції, особливо чітко у сфері споживчих уподобань.

Що стосується України, то чіткої оцінки впливу зовнішньоторгівельних операцій у туристичній галузі на національну економіку не існує. Через суттєву відмінність у методології проведення статистичних спостережень отримуємо часто протилежні результати, коли звіти міжнародних організацій містять одні дані, а українські експерти наполягають на інших. Складність полягає не стільки в тому, щоб доводити перед потенційними інвесторами та й іноземними туристами, що Україна – повноцінна європейська держава, а не країна третього світу, скільки унеможливлюються прогнози щодо перспектив співробітництва з іншими національними економіками, оскільки макроекономічне моделювання потребує вірогідних даних, які легко порівнювати.

Постає наступне питання: чи потрібно надалі узгоджувати систему макроекономічних розрахунків, щоб головні тенденції розвитку галузі однаково читалися як із світових звітів, так і національних? Методологія WTTC тісно пов’язана із аналізом міжгалузевих балансів, у той же час національна статистика її майже не використовує. Як було зазначено вище, у зведених таблицях "витрати-випуск" туристична галузь представлена лише діяльністю готелів та ресторанів, інші підприємства (наприклад, оператори, агенти, екскурсійні бюро, транспортні компанії та інші) "розкидані" за різними статтями.

Як приклад, згідно зі звітами WTTC (рисунки 2.8 і 2.9) Україна має від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі як туристичними послугами, так і товарами (єдиний виняток – показники торгівлі послугами 2008 р.). Крім того, починаючи з 2002 р., сальдо торгівлі товарами перевищує сальдо торгівлі послугами, хоча зовнішньоторгівельний обіг за статтею послуг є більшим. Значне зростання зовнішньої торгівлі послугами спостерігається з 2004 р., а у 2009 р. намітився спад. Проте прогноз до 2020 р. показує поступове зростання всіх досліджуваних показників; що цікаво, сальдо торгівлі туристичними послугами має стати додатним.

Навпаки, динаміка показників платіжного балансу України за статтею "Подорожі" (яка поки є єдиним еквівалентом туристичної галузі у міжнародних співставленнях) свідчить про поступове зростання позитивного сальдо торгівлі туристичними послугами починаючи з 2001 р. (із значним скороченням лише у 2009 р.) (рис. 2.10). Різке збільшення темпів приросту як експорту, так і імпорту почалося у 2004 р. [152].

Рис. 2.8. Зовнішня торгівля України туристичними послугами і товарами, млрд дол. США

Рис. 2.9. Зовнішня торгівля України туристичними послугами і товарами, млрд дол. США, прогноз

Рис. 2.10. Динаміка показників платіжного балансу України