МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Семена Кузнеця

Єрмаченко В. Є.

Дехтяр Н. А.

міжнародний туризм

Конспект лекцій

Харків. Вид. ХНЕУ, 2016

Вступ

Високий ступінь впливу процесів глобалізації на рівень сучасних світогосподарських відносин зумовив необхідність перегляду напрямів регіональних досліджень. Наявність структурних диспропорцій національної економіки є однією із найголовніших проблем, які потребують негайного вирішення. Неможливо визначити місце країни у світовому економічному та політичному просторі, зневажаючи внутрішні протиріччя, які свідомо чи несвідомо не усуваються, стримуючи таким чином розвиток багатьох сфер діяльності держави. Туристична галузь України, володіючи численними природними та історико-культурними ресурсами, значним інноваційним потенціалом, фактично є збитковою для країни, додатково провокуючи відплив коштів за кордон без гарантії їх повернення.

Реалізації ухвалених стратегічних програм розбудови туристичної інфраструктури заважають як прихильність багатьох державних виконавців до попередніх, уже усталених, моделей господарювання, так і невідповідність правового та ділового середовища потребам галузей, основу виробництва продукції яких складають новітні технології. Проекти локального (в межах окремої територіальної одиниці) розвитку часто є непідпорядкованими загальнодержавній стратегії. Навпаки, інколи підприємства регіону вимушені обирати сферу діяльності на власний розсуд, оскільки відсутнє єдине бачення пріоритетів туристичної галузі.

Досі невирішеними є питання уніфікації категорійного апарату в регіональних дослідженнях. Існує чимало тлумачень понять "регіон", "регіональна політика", "локальний розвиток", проте вони, будучи теоретично обґрунтованими, суперечать одне одному. Звідти – неоднозначність роз’яснення нормативно-правових документів чи, а з іншого боку, їх однобічність, прийняття різних підходів до практичної реалізації їх основних положень.

Неповна оцінка впливу туристичної галузі на економіку України призводить до приховування потенційних загроз національній безпеці, особливо в секторі зовнішньоекономічних операцій. Занадто висока лібералізація ринку сприяє втраті ключових переваг національними підприєм­ствами та проникнення у галузь транснаціональних корпорацій, які починають підпорядковувати собі управління рекреаційними ресурсами. Зважаючи на специфіку функціонування сфери послуг і туристичної, зокрема, жорсткі протекціоністські заходи неефективні, оскільки здатні надовго погіршити сприйняття України іноземними споживачами та контрагентами. Отже, необхідна більш виважена державна політика регулювання туристичної галузі, заснована на поєднанні загальнонаціональних, регіональних та місцевих інтересів.

Метою навчальної дисципліни є формування системи теоретичних знань, компетенцій і прикладних вмінь та навичок з обґрунтування необхідних умов і завдань розвитку туристичної галузі в Україні і Харківській області, підвищення ефективності проектів локального розвитку туристичної галузі.

Предметом навчальної дисципліни виступає процес реалізації регіональної туристичної політики в Україні з урахуванням стратегічних програм розвитку та особливостей функціонування світового ринку на сучасному етапі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

сутність категорій "регіон", "регіональна політика", "локальний розвиток";

принципи складання макроекономічних статистичних звітів, що містять інформацію про стан світового та національних туристичних ринків;

завдання та способи реалізації регіональної політики;

основні критерії економічної безпеки регіону;

форми співробітництва у масштабах регіонів;

методи дослідження регіональної економіки;

засади формування туристичної інфраструктури регіону.

Загальнонаукові та професійні компетентності з навчальної дисципліни полягають у вмінні:

здійснювати аналіз світової туристичної галузі у рамках макрорегіонів та провідних країн стосовно основних показників економіки туризму; розуміти систему протиріч сучасних процесів глобалізації та регіоналізації у розрізі проблем та перспектив становлення сфери міжнародного туризму;

виявляти потенційні загрози економічній безпеці Україні, пов’язані із структурними диспропорціями у зовнішній торгівлі, особливо у торгівлі послугами;

визначати позицію України на макрорегіональному (європейському) ринку туристичних послуг; класифікувати країни – потенційні зовнішньоторгівельні партнери України відповідно до структурних характеристик міжнародних і внутрішньорегіональних туристичних потоків;

проводити огляд загальнодержавних та обласних (локальних) стратегій регіонального розвитку, виявляти їх ступінь та повноту виконання з урахуванням поточних змін у функціонуванні національного господар­ства на рівні окремої адміністративно-територіальної одиниці;

проводити огляд інших нормативно-правових документів, що регулюють діяльність туристичних підприємств в Україні, пропонувати можливі заходи з її удосконалення;

виявляти головні чинники, що перешкоджають розбудові туристичної інфраструктури України; доповнювати модель взаємодії туристичної галузі з іншими галузями національної економіки;

знати основні підходи до побудови туристичної звітності, розробляти шляхи удосконалення збору та обробки первинної інформації;

здійснювати аналіз туристичних потоків регіону, визначати найперспективніші ринки міжнародного туризму; виявляти напрями, подальший розвиток яких може призвести до зниження рівня економічної безпеки регіону; розробляти можливі сценарії використання ключових переваг туристичної інфраструктури;

визначати рейтинг регіону за основними показниками туристичної діяльності серед інших регіонів України, виявляти структурні диспропорції та розробляти шляхи їх подолання;

визначати головні чинники позитивного та негативного впливу на рівень інвестиційної привабливості туристичної галузі регіону, визначати пріоритети у реалізації бізнес-проектів туристичної сфери відповідно до державних та регіональних концепцій розвитку регіону.

Необхідним елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни є самостійна робота студента із відповідною літературою. Інформаційну базу досліджень складають законодавчі та нормативні акти, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регіональної політики та регулювання туристичної галузі, матеріали наукових конференцій, офіційні матеріали Державної служби статистики України, провідних міжнародних туристичних організацій.

Модуль 1. Теоретико-методологічні основи

функціонування світового туристичного простору

в умовах глобалізації

Тема 1. Основні тенденції та протиріччя

сучасних процесів глобалізації і регіоналізації

1.1. Туристична галузь як складова світової економіки

Міжнародний туризм як одна з найперших за середньорічними темпами зростання галузей світового господарства вважається феноменом сучасної економіки. Разом з іншими галузями невиробничої сфери він входить до складу якісно нової структури національних господарств розвинутих країн, що має на меті створити додаткові конкурентні переваги для держави; а що стосується країн, що розвиваються, виважена стратегія побудови туристичної інфраструктури дозволяє залучати значні кошти до державного бюджету та підтримує місцеве виробництво супутніх галузей, як це можна бачити на прикладі найуспішніших країн на ринку між­народного туризму.

Як одна зі складових світового ринку послуг, міжнародний туризм розвивається згідно з притаманними йому законами і закономірностями, причому синергетичний ефект від спільної роботи окремих складових відрізняється; проте, з огляду на певні особливості галузі туризму, її мож­на вважати цілісною підсистемою з властивими тільки їй рисами.

Планування розвитку будь-якої галузі неможливе без бачення місця даної галузі в цілісній структурі національної економіки; так само складно реалізовувати стратегії державного рівня без чіткого усвідомлення місця країни на політичній карті світу, сучасних тенденцій функціонування системи міжнародних відносин. Тому впровадження комплексних стратегій регіонального розвитку в Україні має ґрунтуватися на розумінні майбутнього держави, її внеску до добробуту всієї світової спільноти.

Згадуючи про місце і роль туристичної галузі у світовій та національних економіках, зауважимо, що майже кожна держава задіяна у досліджуваній галузі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Країни за участю в туристичній галузі

У сучасній світовій економіці наявність розвиненої сфери послуг набуває вирішального значення у визначенні стратегічного потенціалу держави. Туризм як одна із невиробничих галузей є для багатьох країн джерелом істотних доходів до державного бюджету, розвитку інфраструктури та забезпеченням зайнятості населення. Крім того, завдяки міжнародному туризму відбувається міжкультурний обмін, установлюються ділові зв’язки між країнами регіону.

Досвід роботи найвідоміших туристичних осередків доводить необхідність і доцільність стратегічного планування розвитку таких територій за участю підприємців, адміністративних органів та місцевих громад. Інколи цьому передує виважена державна політика, заходи якої реалізуються на рівні відповідних міністерств і відомств, зазвичай міністерств культури за підтримки дипломатичного корпусу. Проте такі території (туристичні дестинації) зазнають усе більше проблем, які необхідно вирішувати вже на наддержавному рівні, звертаючись в тому числі і до міжнародних організацій. Зазвичай це питання екологічного та демографічного характеру.

Слід відзначити, що через специфіку туристичного продукту вкрай важко виділити ознаки, які були б притаманні всім країнам групи, без існування суттєвого впливу так званих "місцевих особливостей": на жаль, це унеможливлює використання провідного досвіду суб’єктів ринку без досконалого вивчення внутрішнього середовища кожного з них й пере­гляду та пристосування бажаної моделі під місцеві умови.