4

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ

При умвс України в Дніпропетровській області

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник Управління ДСО

при УМВС України

у Дніпропетровській області

полковник міліції

“____” квітня 2005р.

ПЛАН - КОНСПЕКТ

по медичній підготовці

для проведення зайняти в системі службової підготовки

з середнім та старшим начальницьким складом апарату Управління ДСО при УМВС України в Дніпропетровській області

Тема: „Рани. Види, характерні ознаки ран, правила оброблення ран. Вогнепальне поранення.”

М. Дніпропетровськ

Ціль заняття: Довести до слухачів які, бувають рани. Види, характерні ознаки ран, правила оброблення ран. Вогнепальне поранення.

Вид заняття: КГЗ, практичне.

Час заняття: 60 хвилин

Місце проведення занять: клас службової підготовки

Забезпечення: муляж, дзеркало, секундомір, бинти, серветки, косинка.

I.Підготовча частина - 5 хвилин.

1.Перевірити явку особового складу і готовність до занять.

2.Перевірити зовнішній вигляд наявність службових документів.

3.Оголошення теми і мети занять, найменування навчальних питань. Коротке повідомлення про хід занять.

II.Основна частина - 50 хвилин.

1. Рани і їхня характеристика.

2. Основні принципи надання першої допомоги при пораненнях.

3. Особливості надання першої допомоги при пораненнях грудної клітки черевної порожнини.

1. Рани і їхня характеристика.

Травма при який відбувається порушення цілісності шкірних чи покривів слизуватих оболонок, називається раною. У залежності від того, чим нанесена рань, розрізняють: колоті рані, нанесені голкою, цвяхом, шилом, багнетом; різані - нанесені предметами, що ріжуть, чи зброєю; забиті - отримані в результаті впливу тупого предмета; при ударі чи падінні; рвані- нанесені, наприклад, шестірнею верстата, машини, коли порушується цілісність шкіри й ін. тканин; вогнепальні ті., нанесені кулею, осколком снаряда, дробом; укушені- отримані в результаті укусу тварин і т.п.

Рані можуть бути поверхневими, коли ушкоджуються тільки верхні шари шкіри (наприклад - садна), і більш глибокими, коли ушкоджуються не тільки всі шари шкіри, але і глубжележащие тканини - підшкірна клітковина, м'язи і т.п.

Якщо рана проникає в порожнину: грудну, черевну, черепа; - вона називається проникаючої. при цьому часто виявляється ушкодженим який-небудь внутрішній орган. Будь-яка рана небезпечна через крововтрату і можливість ускладнень, зв'язаних із зараженням рані мікробами.

Серед багатьох видів мікробів існують такі, котрі при влученні в рань викликають у ній запальний процес з утворенням гноячи - нагноєння. Це так називані гноеродные мікроби (стафілококи, стрептококи).

При будь-якім пораненні якась кількість мікробів неминуче попадає в рань, однак захисні сили організму людини часто виявляються в стані їх знешкодити і якщо рана добре захищена пов'язкою від подальшого влучення в неї мікробів , нагноєння в ній може не розвиватися. Такі рані звичайно добре гояться.

При розвитку в рані нагноєння в її окружності з'являються почервоніння і припухлість; потерпілий починає відчувати в рані біль. Заживання рані при цьому затягується. Мікроби, що потрапили в рань, починають проникати в лімфатичні судини, потім у лімфатичні вузли і можуть викликати їхнє запалення , а при проникненні мікробів у кров у деяких випадках розвивається і загальне зараження крові.

Одним з ускладнень раней є бешихове запалення (пика).

Захворювання звичайне починається із сильного ознобу, слідом за яким температура тіла підвищується до 39-40С. В області рані з'являється червоність, що має різко обкреслені, нерівні у виді мов границі. Червоність в окружності рані поступово поширюється на значну відстань. Іноді в зоні запалення під шкірою утвориться скупчення гноячи.

Іншим небезпечним захворюванням, що може розвитися в зв'язку з зараженням рані, є правець. Збудник правця (правцева паличка) також знаходиться в землі. Потрапляючи в рань, він швидко розмножується і виділяє велику кількість токсину, що діє на нервову систему людини. У результаті в захворілого виникають часті болісні судороги, порушується подих і серцева діяльність. Якщо лікування не буде вчасно почато, захворювання може закінчиться смертю хворого.

Зараження правцем може відбутися при невеликих , навіть дрібних пораненнях. Тому пораненому, незалежно від розмірів рані, а також всім обпаленим і потерпілим від обмороження обов'язково з профілактичною метою вводять протиправцеву сироватку.

При наданні першої медичної допомоги, при лікуванні раней і хірургічних операцій починається ряд мір, спрямованих на попередження влучення в рань мікробів. Сукупність цих мір називають АСЕПТИКОЮ. АСЕПТИКА досягається строгим дотриманням правила: те, що стикається з ранню (перев'язний матеріал, хірургічні інструменти, руки хірурга) повинні бути стерильні тобто не мати на своїй поверхні мікробів. Знищення мікробів, називане чи знезаражуванням стерилізацією, досягається різними способами.

Існує ряд хімічних і лікарських речовин, згубним образом діючих на мікробів, До таких речовин відносяться: ВИННИЙ СПИРТ, НАСТОЙКА ЙОДУ, РОЗЧИНИ ХЛОРАМІНУ, МАРГАНЦЕВОКИСЛОГО КАЛІЮ, РИВАНОЛУ й ін. Ці речовини називаються ЗНЕЗАРАЖУЮЧИМИ чи АНТИСЕПТИЧНИМИ, а метод боротьби з мікробами за допомогою цих речовин -АНТИСЕПТИЧНИМ.

В даний час широке поширення одержали антисептичні речовини біологічного походження- антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин, сигмамицин і ін.).

Губительно діють на мікробів деякі фізичні фактори, наприклад висока температура (гаряча пара, кип'ятіння, сухий жар), використовувані для стерилізації. У цих цілях перев'язний матеріал (марлеві серветки, вата, бинти), а також використовуване при операції білизна (простирадла, який покривають хворого, халати , рушники) укладають у спеціальні металеві барабани - стерилізують у спеціальних апаратах- автоклавах гарячою парою під тиском.