Догляд за пацієнтом, який перебуває у стані марення, галюцинацій
При перших ознаках стану марення сповістіть про це лікаря та більш пильно доглядайте за таким пацієнтом.
Ф
Забезпечте для пацієнта повну тишу та, коли це можливо, встановіть індивідуальний пост: це може бути санітарка чи родичі пацієнта.
При можливості ізолюйте пацієнта.
Зафіксуйте пацієнта в ліжку за допомогою спеціальних поясів.
За призначенням лікаря введіть пацієнтові медикаменти: внут- рішньом’язово 50 % розчин анальгіну — 2 мл; 1 % розчин димедролу — 1—2 мл; 2,5 % розчин аміназину — 2 мл.
Використайте вищеописані фізичні методи зниження температури.
Запам’ятайте! Треба бути дуже уважни*м до пацієнта, який перебуває в стані марення та галюцинацій, оскільки такий пацієнт може травмувати себе й людей, які його оточують.
Догляд за пацієнтами зі зниженою температурою тіла
Оснащення. Облаштоване ліжко, медичний термометр, рушники (З—4 шт.), грілки з гарячою водою (4 шт.), апарат для вимірювання артеріального тиску, фонендоскоп, медикаменти в ампулах (1 % розчин мезатону — 1 мл; 10 % розчин сульфокамфокаїну — 2 мл, кордіамін — 2 мл).
При зниженні температури тіла продовжуйте здійснювати догляд за пацієнтом так, як і тоді, коли температура була високою.
При значному потовиділенні своєчасно здійснюйте часткове оброблення шкіри пацієнтові та своєчасно змінюйте натільну і постільну білизну.
Уважно стежте за діяльністю серцево-судинної системи пацієнта особливо при критичному зниженні температури.
У разі виникнення гострої судинної недостатності (колапсу) у пацієнта розвивається різка слабкість, головний біль, відчуття холоду, озноб, блідість шкірних покривів і видимих слизових оболонок, ниткоподібний пульс, поверхневе дихання, зниження АТ, холодний липкий піт, похолодання кінцівок.
Негайно заберіть подушку з-під голови пацієнта та опустіть головний кінець ліжка, а ножний підніміть. Викличте лікаря;
коли пацієнт може пити, дайте йому міцного солодкого чаю або кави;
до кінцівок і під поперекову ділянку прикладіть грілки, загорнуті у пелюшки;
—за призначенням лікаря введіть: кордіамін 2 мл, 10 % розчин кофеїн-бензоату натрію — 1 мл, 1 % розчин мезатону — 0,5 — 1 мл;
—систематично контролюйте гемодипамічні показники і стан пацієнта;
після виведення пацієнта із даного стану здійсніть часткове оброблення шкіри, замініть натільну і постільну білизну;
створіть пацієнтові умови для відпочинку і сну.
Запам’ятайте! Якщо пацієнтові в разі виникнення колапсу своєчасно не
надати невідкладну допомогу, він може номерти.
Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
Пульс — це періодичні коливання стінок артерій унаслідок руху крові та зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. За характером пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи та загальний стан пацієнта.
Частота пульсу у здорової людини становить 60—80 за 1 хв і відповідає кількості серцевих скорочень. Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень менше ніж 60 за 1 хв — брадикардією.
Наповнення пульсу визначають за кількістю крові, яка утворює пульсову хвилю й залежить від систолічного об’єму серця. У разі доброго наповнення під пальцями відчуваються високі пульсові хвилі, у разі поганого — малі пульсові хвилі. Частий, ледве відчутний пульс, називають ниткоподібним.
Напруженням пульсу називають ступінь опору артерій натиску пальця. Його визначають силою, з якою необхідно притиснути стінку
артерії, щоб припинити пульсацію. Напруження залежить від тиску крові в артерії, зумовленому діяльністю серця й тонусом судинної стінки. Так, у разі гіпертонічної хвороби судину здавити важко. Такий пульс називають напруженим, або твердим. Навпаки, у разі різкого зниження артеріального тиску, наприклад при колапсі, навіть легке натискання на артерії призводить до зникання пульсу. Такий пульс називають м'яким.
У здорової людини серце скорочується ритмічно, з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями.
У разі захворювання серцево-судинної системи часто виникають аритмії.
Найважливішим для оцінювання стану здоров’я людини є такі види аритмії: