Тема 7. Оцінка та калькуляція.

1. Нормативна база.

2. ОЦІНКА

3. Калькуляція

1. Нормативна база

1. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості, затверджене наказом Державного комітету промислової політики від 09.07.2007 року. № 373.

2. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: № 7 “Основні засоби ”, № 8 “Нематериіальні активи”, № 9 “Запаси”, № 10 “Дебіторська заборгованність ”, № 11 “Зобов”язання”, № 12 “Фінансові інвестиції”, № 15 “Дохід”, № 16 “Витрати” та інші.

2.ОЦІНКА

Бухгалтерський облік нерідко називають вартісним, підкреслюючи те, що в цьому обліку відображаються лише такі об'єкти, які мають вартісну оцінку. Саме застосування вартісної оцінки дає можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з вируч­кою, виявити результати його роботи. Отже, такі важливі еконо­мічні показники, як собівартість, прибуток, рентабельність базу­ються на вартісній оцінці. З цією метою використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку як оцінка і калькуляція.

Оцінка — це спосіб вираження за допомогою грошового ви­мірника наявності та руху господарських засобів.

Математичне вираження цього способу є таким:

Кількість ■ Ціна за одиницю = Вартість (ф. )

У діяльності підприємства виділяють наступні види вартості:

1)   купівельну вартість — вартість, за якою підприємство при­дбало товарно-матеріальні та інші цінності;

2)     продажну вартість — вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар;

3)   собівартість готової продукції або послуг — суму виробни­чих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.

На рисунку 7.2.1. відображено наступні види вартості на підприємстві..

Види вартості на підприємства

Купівельна вартість – вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності

Продажна вартість – вартість, за якою воно реалізує (продає) товар

Собівартсть готової продукції або послуг – суму виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції

Рисунок 7.2.1. Види вартості на підприємстві

Оцінка є складовим елементом методу бухгалтерського обліку і не тільки тісно пов'язана з усіма іншими елементами, але є пе­редумовою їхнього функціонування. Так, складання балансу пе­редбачає обов'язкову умову застосування грошового вимірника, тобто грошову оцінку засобів. У свою чергу, відображення опе­рацій у відповідних документах, на рахунках, проведення інвен­таризації та складання звітності неможливе без їхнього вимірю­вання, узагальнення та підрахунку у грошовому вираженні.

Оцінка різних об'єктів обліку — активів, зобов'язань, капіта­лу, господарських процесів — визначається у відповідних стан­дартах бухгалтерського обліку.

Оцінка господарських засобів (активів) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови.

У різних джерелах цей елемент методу бухгалтерського обліку визначено по-різному. Одні, визначають оцінку як спосіб вираження у грошовому вимірюванні господарських операцій, інші — як спосіб вирішення у грошовій одиниці витрат живої й уречевленої праці і, вкладеної в окремі види засобів і процесів.

Виділяють такі види оцінок:

• історична собівартість.

• поточна собівартість.

• вартість реалізації (погашення).

• теперішня вартість..

• справедлива вартість.

• ціна продажу.