III. Елементи операційних витрат

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період  попереднього року
1	2	3	4
Матеріальні затрати	2500
Витрати на оплату праці	2505
Відрахування на соціальні заходи	2510
Амортизація	2515
Інші операційні витрати	2520
Разом	2550

Іv. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період  попереднього року
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2615
Дивіденди на одну просту акцію	2650

Керівник

Головний бухгалтер

Види бухгалтерського балансу:

• вступний складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний складається протягом календарного року за звітний

період;

• річний відображає стан капіталу підприємства розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єднувальний складається в разі злиття кількох підприємств;

• розподільний складається при реструктуризації великих підприємств;

• санований призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

• ліквідаційний складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

• зведений складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

• консолідований передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

• баланс-нетто. Особливість його полягає в тому, що показники активів та капіталу відображаються за їх чистою вартістю. Наприклад, до підсумку балансу включається не первісна вартість дебіторської заборгованості та резерв сумнівних боргів, а її чиста реалізаційна вартість;

• баланс-брутто. Цей вид балансу передбачає включення всіх показників балансу до його підсумку. Наприклад, основні засоби за первісною вартістю будуть відображатися в активі, а накопичений знос, як джерело утворення, - в пасиві балансу. Тому чиста вартість основних засобів буде розраховуватися різницею між первісною вартістю та накопиченим зносом.

На рисунку 4.1.2. відображені види балансів в бухгалтерській практиці.

ВИДИ

БАЛАНСІВ В БУХГАЛТЕРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

РІЧНИЙ

ПЕРІОДИЧНИЙ

ОБ”ЄДНУВАЛЬНИЙ

РОЗПОДІЛЬНИЙ

КОНСОЛІДОВАНИЙ

ЛІКВІДАЦІЙНИЙ

БАЛАНС- НЕТТО

БАЛАНС- БРУТТО

Рисунок 4.1.2. Види балансів в бухгалтерській практиці.

Баланси класифікують за:

• джерелами складання;

• обсягами даних;

• формою;

• термінами складання;

• змістом.

За джерелами складання:

o інвентарні - складаються на підставі повного опису майна і є скороченим варіантом бухгалтерського балансу;

o книжкові - складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації;

o генеральні - поєднання інвентарного та книжкового балансів.

За обсягами даних:

o прості - баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів;

o складні - баланси підприємств, які мають структурні підрозділи;

o зведені - складається об'єднанням підприємств і містять звітні дані всіх суб'єктів господарювання - учасників такого об'єднання.

За змістом виділяють баланси:

o сальдові - складаються шляхом підрахунку сальдо по рахунках;

o оборотні - баланси, які крім залишків активів та пасивів містять дані про їх рух , тобто дебетові та кредитові обороти;

o результативні - баланси доходів та витрат, які дають змогу визначити чистий прибуток;

o проміжні - баланси, які складаються на будь-яку дату залежно від потреб;

o шахові - баланси, які крім залишків на рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках;

o порівняльні - баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.

За формою баланси поділяють на:

o повні - баланси, які містять перелік всіх статей, які до них включаються;

o скорочені - містять обмежену кількість статей.

Рисунок 4.1.3. ілюструє класифікацію балансів.

КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАНСІВ

За джерелами складання

За обягами даних

За терміном складання

Прості

Вступні

Інвентарні

Операційні

Складні

Книжкові

Ліквідаційні

Генеральний

Зведені

За змістом

За формою

Сальдові

Повні

Оборотні

Скорочені

Проміжні

  

Шахові

Порівняльні

Порівняльні

Рисунок 4.1.3. Класифікація балансів

З цією метою у бухгалтерському обліку складаються оборотні відомості як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Взагалі, оборотна відомість являється способом узагальнення оборотів і залишків за

бухгалтерськими рахунками.

Оборотна відомість – це багатографну таблицю, в якій зазначається сальдо початкове, дебетовий і кредитовий обороти, а також сальдо кінцеве за кожним рахунком за звітний період (місяць).

В оборотну відомість записуються в порядку зростання тільки ті синтетичні рахунки, які використовуються на підприємстві.

В кінці оборотної відомості по всіх колонках підраховують підсумки,

за допомогою яких можна з'ясувати, чи не було допущено помилок в

обліку при відображенні господарських операцій.

Особливістю оборотної відомості за синтетичними рахунками є те, що

вона складається лише з використанням грошового вимірника.

У результаті складання оборотної відомості за синтетичними

рахунками необхідно, щоб виконувалися наступні вимоги:

по-перше, рівність підсумків за дебетом і кредитом першої пари

колонок (сальдо на початок). Це пояснюється рівністю між господарськими

засобами і джерелом їх утворення, які стали підставою для внесення сальдо

початкового за відповідними рахунками;

по-друге, рівність оборотів за дебетом і кредитом другої пари колонок

(оборот за період). Це пояснюється правилом подвійного запису, згідно з

яким кожна господарська операція знаходить своє відображення одночасно

за дебетом одного і за кредитом іншого рахунку;

по-третє, рівність підсумків за дебетом і кредитом третьої пари колонок (сальдо на кінець). Це пояснюється рівністю між господарськими засобами і джерелами їх утворення, за рахунками яких були виведені в результаті кінцевого сальдо.

Якщо ці вимоги не виконуються (рівняння між парами колонок немає), то це означає, що були допущені помилки або в записах за бухгалтерськими

рахунками, або при складанні безпосередньо самої оборотної відомості.

В практиці бухгалтерського обліку трапляються помилки, які не

можна виявити в оборотній відомості за синтетичним рахунком, зокрема:

1) коли господарські операції не були записані на синтетичних рахунках (пропуск записів);

2) коли операції були записані на синтетичних рахунках

в рівних, але неправильних сумах; 3) коли операції були записані в

правильних сумах, але неправильній кореспонденції рахунків.

В цьому випадку, для виявлення такого роду помилок, поряд із

оборотними відомостями за синтетичними рахунками складаються

оборотні відомості за аналітичними рахунками.

В свою чергу оборотні відомості з аналітичних рахунків поділяються на три види:

1) оборотні відомості, які складаються лише з використанням

грошового вимірника;

2) оборотні відомості, які складаються з використанням грошового і натурального вимірників;

3) оборотні відомості з аналітичних рахунків з двостороннім сальдо.

Послідовність виконання роботи.

1. Використовуючи дані з рахунків, в яких підраховано сальдо на

кінець періоду заповнити оборотну відомість за формую.

При цьому виконується перенесення наступних даних:

– сальдо початкове;

– оборот за дебетом;

– оборот за кредитом;

– сальдо кінцеве.

№№ з/п	№ рахунку	Назва рахунку	С-до поч.		Обороти		С-до кін.
			Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т

В оборотній відомості знаходять відображення залишки (початкові і

кінцеві) та обороти, але не зазначається кореспонденція рахунків, та не

надаються відомості про зміст запису за рахунками синтетичного обліку. Це

не дає можливості виявити помилки, які виникають при реалізації правила

подвійного запису.

З цієї метою в практиці обліку використовується шахова оборотна

відомість, яка у порівнянні із звичайною оборотною відомістю дає також

можливість детально проаналізувати кореспонденцію рахунків здійснених

господарських операцій за відповідний період.

В шаховій оборотній відомості показується кореспонденція

рахунків кожної господарської операції з виявленням оборотів за дебетом і

кредитом відповідних рахунків. Щоб скласти шахову оборотну відомість,

заздалегідь групують суми кожного рахунку за кореспондуючими

рахунками. Таке угрупування оборотів необхідно проводить на підставі

журналу господарських операцій.

В шахову відомість записуються в порядку зростання тільки ті

синтетичні рахунки, які використовуються на підприємстві (робочий план

рахунків).

Поряд з цім у шаховій оборотній відомості можуть бути також, поряд із

кореспонденцією рахунків, зазначено залишки по рахунках на початок і

кінець звітного періоду, що робить її виключно зручною в роботі

бухгалтера.

Послідовність виконання роботи.

1. Згрупувати на підставі таблиці господарських операцій

записи у вигляді, зручному для побудови шахової відомості.

2.Заповнити шахову відомість за формою.

Сума оборотів кожної господарської операції знаходить відображення в

клітці на перетині відповідних рахунків. При цьому рахунок, який стоїть у

дебеті відображується по рядку, а рахунок, який стоїть у кредиті – по

стовпцю.

К-т Д-т	10	20	31	…..	Усього за Д-т
10
20
31
…..
Усього за К-т