Мезоліт – (10-6 тис. Років тому).
Льодовик відступив, що суттєво вплинуло на фауну і флору. Тварини, які приходять на зміну мамонтам, дрібніші. Постало питання вдосконалення зброї. Тому мисливці створюють першу механічну зброю – лук і стріли. В результаті цього зросла продуктивність праці мисливства.
Масове винищення дичини зумовила кризу мисливського господарства. Люди находять альтернативу мисливству – рибальство (винайдено гачки, гарпуни, сіть).
Людина поряд з рибальством займається збиральництвом ягід, їстівних рослин, корінців.
Знаряддя праці доби мезоліту Полювання в добу мезоліту
В період мезоліту людина приручає собаку. Удосконалюється техніка обробки каменю: виготовляються мікроліти(«мікро» – малий) – пластини завтовшки 1мм, які вкладалися в основу з кістки або дерева (наконечники списів, стріл, гарпунів, ножі). Виникає плем’я.
Неоліт – (6-4 тис. років тому).
Виникає землеробство і скотарство.
Неолітична революція – перехід суспільства від привласнюючих форм господарства (мисливства, рибальства, збиральництва) до відтворюючих (землеробства й скотарства).
Характерні риси революції :
Удосконалення виготовлення знарядь праці (удосконалюється техніка обробки каменю, з’являються такі способи, як розпилювання, шліфування, свердління).
Виникнення нових видів виробництва (з’являється кераміка – глиняний посуд, прядіння та ткацтво, винайдено колісний транспорт).
Перехід до осілого способу життя.
Приручено майже всіх свійських тварин, худоба стає також тягловою силою.
Розвивається наскельний живопис (зображення на плитах Кам’яної Могили). Зростає роль парної сім’ї, завершується формування племені.
Енеоліт. (IV–III тис. До н.Е.)
Перехідний етап від епохи каменю до епохи металу. Людина опановує мідь. Розпочинається перший великий суспільний поділ праці (землеробство відокремлюється від скотарства). Утверджується відтворююче господарство: виникає орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Коня привчають до верхової їзди. Удосконалюються ремесла (металообробне, гончарне). Розвиток господарства сприяв майновому і соціальному розшаруванню: виокремлення родоплемінної знаті. Виникають укріплені поселення – городища. Зароджується письмо у формі символіки форм предметів, об’єктів, їх орнаментації. В добу енеоліту в середовищі скотарських племен степу формується населення, яке називається предками сучасних індоєвропейських народів. Найяскравішою культурою доби енеоліту була трипільська культура
Трипільська культура IV тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.
1893
р. археолог
В.
Хвойка
відкрив трипільську культуру
(в Україні – це лісостепове Правобережжя,
Подністров’я, басейн Південного Бугу,
Волинь та частково Лівобережжя).
Жили в глиняних будинках, Утворювали гігантські протоміста з населенням 15-20 тис. жителів. Трипільські будівлі у поселенні були розміщені концентричними колами, розділеними радіальними вулицями. Основа трипільського господарства – хліборобство (вирощували ячмінь, пшеницю, просо, жито). Скотарство мало приселищний характер (тримали переважно велику рогату та дрібну худобу; коней було мало). У сфері суспільних відносин – перехід від матріархату до патріархату. Розвивалися ткацтво, прядіння. Високого рівня досягло керамічне виробництво (керамічні статуетки). У трипільців був поширений культ плодючості, матері-прародительки – Великої Матері.
Трипільці
Трипільська посуда. Статуетки трипільців Будинок трипільців