- •Основи менеджменту
- •6.070101 «Транспортні технології»
- •Лекція 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •1.1 Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності
- •1.2 Сутність категорій «управління» і «менеджмент»
- •1.3 Менеджмент як система наукових знань
- •1.4 Менеджмент як мистецтво управління
- •Лекція 2. Історичний розвиток менеджменту як науки
- •2.1 Передумови виникнення науки управління
- •2.2 Теорії менеджменту: класичні (школа наукового управління, школа людських відносин, школа поведінських наук), неокласичні
- •2.3 Формування сучасної моделі менеджменту в Україні та її особливості
- •Лекція 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •3.1 Закони і закономірності менеджменту
- •3.2 Взаємозв’язок між принципами менеджменту
- •3.3 Сутність та класифікація принципів менеджменту
- •1.Принцип наукової обґрунтованості
- •2.Принцип ефективності.
- •Лекція 4. Функції та методи менеджменту
- •4.1 Функції менеджменту як виду управлінської діяльності. Класифікація функцій управління
- •4.2 Сутність та класифікація методів менеджменту. Економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи менеджменту
- •4.3 Менеджмент персоналу. Взаємодія методів, принципів та функцій менеджменту
- •Лекція 5. Управлінський процес та управлінське рішення
- •5.1 Мета управлінського процесу, його учасники, предмет, засоби здійснення
- •5.2 Управлінський цикл. Управлінські процедури. Особливості процесу управління
- •5.3 Сутність управлінських рішень та їх класифікація. Умови та моделі прийняття управлінських рішень
- •Лекція 6. Загальні функції менеджменту. Планування
- •6.1 Сутність і зміст планування як функції менеджменту. Види планування та їх взаємозв’язок
- •6.2 Моделі і етапи процесу планування. Бізнес-план організації
- •6.3 Класифікація цілей організації. Поточні і оперативні плани
- •Лекція 7. Організація як процес та загальна функція менеджменту. Мотивування в системі менеджменту
- •7.1 Типи повноважень та їх делегування. Створення структури управління. Вертикальна та горизонтальна структура управління
- •7.2 Скалярний процес. Департаменталізація. Взаємодія структур організації
- •8.2 Контролінг як система управління процесом досягнення кінцевої мети, система управління прибутком підприємства
- •8.3 Поняття процесу регулювання. Види та етапи регулювання в організаційній та управлінській діяльності
- •Лекція 9. Інформація та комунікація в менеджменті
- •9.1 Класифікація, характеристика та носії інформації. Вимоги, що відносяться до інформації
- •9.2 Поняття і різновиди комунікації. Перешкоди в комунікаціях. Зворотній зв'язок в комунікаціях
- •1) Усна комунікація;
- •2) Письмова комунікація;
- •3) Невербальна комунікація.
- •9.3. Схеми організації інформаційних комунікацій. Комунікаційні перевантаження
- •Лекция 10. Креівництво та лідерство. Оцінка ефективності менеджменту
- •10.1 Керівництво як об’єднувальна функція менеджменту
- •10.2 Основні фактори та визначальні аспекти керівництва. Типологія лідерів. Стилі керівництва та їх континууми
- •10.3 Критерії оцінки стилю лідера. Управління конфліктними ситуаціями
- •Глосарій
- •Перелік рекомендованих джерел Базові
- •Допоміжні
Лекція 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту
План
3.1 Закони і закономірності менеджменту
3.2 Взаємозв’язок між принципами менеджменту
3.3 Сутність та класифікація принципів менеджменту
.
3.1 Закони і закономірності менеджменту
Розвиток менеджменту підпорядкований дії певних об'єктивних закономірностей та законів. Розуміння механізму їхньої дії, правильне використання - це рівень управління, ефективності управлінської діяльності. Чим вищий рівень управління, тим більше управлінська діяльність підпорядковується об'єктивним законам менеджменту.
Об'єктивні закони менеджменту визначають характер діяльності керівників (управлінців) організацій, їх цілі і мету, а між дією законів і практичною діяльністю існують такі проміжні ланки, як потреби, інтереси та цілі. З'ясування сутності кожної з них дає змогу пізнати рушійні сили розвитку організації як системи, суспільства, а отже, й закони управління. При цьому важливо розуміти потреби, інтереси й цілі переважної більшості людей, зокрема соціальних верств і груп. Водночас слід розмежовувати сутність і зміст об'єктивних законів менеджменту, механізм їх дії, використання.
Механізм дії законів менеджменту - це боротьба протилежних сторін, якостей і властивостей організації як системи, за якими стоять інтереси, потреби її працівників, а також конкурентність інтересів.
В той же час, механізм використання законів менеджменту - це пізнання їх сутності, змісту, умов дії, і на цій основі формування політики управління організацією.Таким чином, розуміння суті й змісту об'єктивних законів, що діють у сфері управління, буде сприяти підвищенню ефективності праці управлінців.
Серед основних об'єктивних законів менеджменту можна виділити такі:
1) закон спеціалізації управління, який передбачає розподіл управлінської діяльності на засадах конкретних управлінських функцій, їх прояву в реальних умовах, на різних рівнях;
2) закон інтеграції управління - це закон, що спрямований на досягнення єдності зусиль всіх структур організації для виконання її завдань шляхом підвищення управлінської ефективності. Інтегруючими чинниками можуть виступати завдання, цілі, інтереси, вимоги ринку;
3) закон демократизації управління, який спонукає до участі працівників у діяльності, забезпечує двостороннє спілкування. Поняття «промислова демократія» характеризує високий ступінь участі працівників в управлінні підприємством, партнерські відносини між керівником і працівником;
4) закон співвідношення керуючої та керованої підсистем-акцентує увагу на тому, що удосконалення керуючої підсистеми здійснюється більш динамічними темпами, ніж керованої підсистеми;
5) закон пропорційного розвитку систем управління - спрямований на досягнення послідовної та постійної еволюції всіх управлінських систем будь-якої організації (виробничої, соціальної, фінансової, інноваційної тощо);
6) закон економії часу в процесі управління, який передбачає підвищення продуктивності праці в управлінській сфері, зменшення трудомісткості завдяки впровадженню передових методів і прийомів праці. Тобто, цей закон виступає як закон управління часом. Вирішення будь-якого питання у менеджменті в проміжок період часу завжди позитивно впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. У цьому процесі провідна роль належить використанню інноваційних технологій, особистості керівника, менеджеру з інноваційним типом мислення.
Поряд із законами менеджменту виділяють ще й закономірності. Закономірності менеджменту - об'єктивні, стійкі зв'язки між управлінськими процесами та явищами. Вони являють собою логічні форми відображення реальної практики управління. Серед основних закономірностей менеджменту виділяють такі:
1) процесу менеджменту;
2) методів та функцій менеджменту;
3) внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
4) управлінських рішень;
5) залежність результативності та компетентної діяльності органу управління (менеджера);
6) розвитку менеджменту та інші.
Визначені та інші закономірності менеджменту мають об'єктивний характер, тобто вони не залежать від волі та свідомості людей і проявляють себе, здійснюються лише через свідому, доцільну діяльність людей, спрямовану на реалізацію власних інтересів.
Проміжними ланками між дією об'єктивних законів менеджменту і управлінською діяльністю керівників-управлінців є право власності, соціально-економічна політика уряду, соціальні вимоги працівників організації, які впливають на механізм реалізації законів. Унаслідок цього закони менеджменту виявляються в економічних, соціальних і правових формах.