- •6.051301 "Хімічна технологія"
- •Розділ 1. Титриметричні методи аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів та їх перерахунок
- •Розрахункові формули для визнaчeння pH poзчинів
- •Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації)
- •Лабораторна робота № 1 Приготування розчину соляної кислоти
- •Лабораторна робота № 2 Визначення концентрації соляної кислоти за титрованим розчином NаОн
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення концентрації соляної кислоти за натрій тетраборатом
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Приготування робочого розчину натрію гідроксиду з наважки та визначення його концентрації за оксалатною кислотою
- •Контрольні питання
- •Приклади розв'язання типових завдань
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Розділ 2. Фізико-хімічні методи аналізу
- •Спектральні та інші оптичні методи:
- •2) Електрохімічні методи:
- •Хроматографічні методи
- •1 Абсорбційна спектроскопія
- •1.1 Закони світлопоглинання
- •1.2 Фотометричний метод аналізу
- •Вимоги до реакцій утворення забарвлених сполук:
- •Умови проведення реакцій:
- •1.3 Методи визначення концентрації
- •1.4 Вимірювання інтенсивності світлопоглинання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення заліза у вигляді роданідного комплексу
- •Лабораторна робота № 6 Визначення заліза(ш) із сульфосаліциловою кислотою диференційним методом
- •Контрольні запитання
- •Приклади розв'язання типових завдань
- •Завдання для самостійної підготовки
- •2 Потенціометричний метод аналізу
- •2.1 Сутність потенціометричного методу
- •2.1.1 Виникнення електродного потенціалу
- •2.1.2 Електроди в потенціометричному методі
- •2.1.3 Дифузійний потенціал
- •2.2 Методи визначення концентрації у потенціометрії
- •2.2.1 Пряма потенціометрія (іонометрія)
- •Визначення рН
- •2.2.2 Способи визначення концентрації в прямій потенціометрії
- •2.2.3 Потенціометричне титрування
- •2.2.3.1 Види потенціометричного титрування в залежності від типу хімічної реакції, що використовується
- •2.2.3.2 Способи визначення точки еквівалентності
- •Лабораторна робота №7 Потенціометричне титрування заліза біхроматом калію
- •Лабораторна робота № 8 Потенціометричне визначення рН
- •Приклади розв'язання типових завдань
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Список літератури
2.1.2 Електроди в потенціометричному методі
Безпосередньо потенціал електрода виміряти не можливо. Для його визначення збирають гальванічний елемент, що складається з індикаторного електрода та електрода порівняння.
Індикаторний електрод – електрод, потенціал якого залежить від концентрації визначуваного іона.
Індикаторний електрод повинен бути:
– оберненим відносно до визначуваного іона, тобто його потенціал повинен змінюватися зі зміною концентрації визначуваного іона згідно з рівнянням Нернста;
– хімічно стійким (інертним), тобто не реагувати з іонами в розчині;
– потенціал повинен встановлюватися швидко і бути відтворюваним.
Види індикаторних електродів:
Металічні електроди першого роду – металева пластина або дріт з активного металу (Cu, Zn, Ag) занурена в розчин добре розчинної солі цього металу – використовуються для визначення концентрації іонів того самого металу, що і метал електрода. В такій системі відновленою формою є метал і в рівнянні Нернста авід=1.
Наприклад,
срібний дріт занурений у розчин арґентум
нітрату. На поверхні електрода відбувається
оборотна реакція Ag+
+ e ↔ Ag і рівняння Нернста має вигляд:
.
Металічні редокс-електроди – електроди з благородного інертного металу (Pt, Au, Pd, Ru, Os), потенціал якого залежить від співвідношення активностей окисненої і відновленої форм
.
Наприклад, платиновий дріт занурений у розчин, що містить солі Sn2+ та Sn4+.
Електроди другого роду – активний метал, вкритий малорозчинною сполукою цього металу і занурений у розчин добре розчинної сполуки з тим самим аніоном (каломельний, хлорсрібний). Такі електроди є оборотними до аніону, тобто їх потенціал залежить від концентрації аніона. Наприклад, хлорсрібний електрод – це металічна срібна дротина, вкрита малорозчинною сіллю AgCl та занурена у розчин, що містить Cl–.
.
Мембранні (іоноселективні електроди). Це найбільша та у наш час найважливіша група електродів. Найважливішою частиною такого електрода є тонка мембрана, що має здатність обмінюватися з розчином іонами, причому лише катіонами або аніонами, а в багатьох випадках лише якимись конкретними іонами. Потенціал таких електродів обумовлений не електрохімічною реакцією з перенесенням електрона, а різницею потенціалів, яка виникає на межі розділу фаз, і рівновагою обміну іонів між мембраною і розчином.
М
ембранні
електроди конструюються таким чином,
що мембрана відокремлює внутрішню
частину електрода, заповнену стандартним
розчином, від розчину, що аналізується.
Матеріал мембрани містить електродноактивну
речовину, яка і обмінюється іонами з
розчином. Більш детально роботу
мембранного електрода розглянуто на
прикладі скляного електрода у розділі
2.2.1.
Залежно від типу мембрани мембранні електроди бувають:
– тверді – мембрана виготовлена з малорозчинної кристалічної речовини з іонним характером провідності. Перенесення заряду відбувається за рахунок дефектів кристалічної решітки (наприклад, монокристал LaF3 для визначення фтори-іонів; скляний електрод для визначення рН);
– рідкі – розчин органічної іонної сполуки в органічному розчиннику, нанесений на полімерний носій (наприклад, рідка мембрана на основі кальцієвої солі ефіру фосфорної кислоти для визначення іонів кальцію);
– ферментні – електроди вкриті шаром ферменту, що викликає реакцію органічної чи неорганічної речовини з утворенням продукту, що обумовлює відгук електрода (наприклад, при визначанні сечовини фермент уреаза викликає реакцію утворення амоніаку із сечовини, при цьому використовують NH4+-селективний електрод для визначення кількості продукту, що утворився).
Електроди порівняння – електроди, потенціал яких лишається постійним, тобто не залежить від концентрації іонів у розчині, на відміну від індикаторних електродів. До них належить стандартний водневий електрод (СВЕ) та електроди 2-го роду (наприклад, хлорсрібний, каломельний), потенціал яких залежить від активності аніона. Але на відміну від індикаторного електрода другого роду, електрод порівняння занурений у розчин з постійною відомою концентрацією аніона, наприклад, срібна дротина вкрита арґентум хлоридом занурена в насичений розчин калій хлориду (хлорсрібний електрод порівняння). Як показує аналіз рівняння Нернста, при постійній концентрації аніонів потенціал електрода лишається практично незмінним у невеликому діапазоні температур.
При складанні гальванічного елемента для визначення концентрації речовини потенціометричним методом необхідно звернути увагу на можливість взаємодії іонів розчину, в який занурений електрод порівняння, з визначуваним іоном. Наприклад, при визначенні концентрації іонів срібла використовують срібну дротину як індикаторний електрод, та хлорсрібний чи каломельний електрод порівняння. Якщо занурити один з цих електродів порівняння у досліджуваний розчин, визначувані іони срібла будуть утворювати осад з хлорид іонами. У цьому випадку електрод порівняння з’єднують з досліджуваним розчином за допомогою сольового містка, заповненого натрій нітратом. Сольовий місток слугує також для нівелювання дифузійного потенціалу.
