- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
г на 100 кДж обмінної енергії
Корм |
Норки |
Лисиці |
Песці |
|||
№1 |
№2 |
№1 |
№2 |
№1 |
№2 |
|
Мясо мускульне |
4,3 |
2,4 |
4,8 |
2,3 |
2,5 |
- |
Субпродукти: мякі |
5,9 |
4,8 |
3,5 |
4,3 |
5,2 |
6,0 |
мясо-кісткові |
2,4 |
2,4 |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
Печінка |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,6 |
1,2 |
Риба нежирна |
- |
3,6 |
- |
3,5 |
- |
6,0 |
Сир знежирений |
1,2 |
0,7 |
0,7 |
- |
1,6 |
- |
Молоко знежирене |
2,4 |
2,4 |
2,4 |
2,3 |
2,3 |
2,3 |
Зернові |
1,5 |
1,5 |
2,1 |
2,1 |
1,9 |
1,9 |
Овочі |
1,4 |
1,4 |
1,9 |
1,9 |
1,9 |
1,9 |
Дріжджі сухі |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,43 |
рибячий жир |
0,1 |
0,1 |
0,4 |
0,7 |
0,7 |
0,05 |
Енергетичний рівень годівлі самок залежно від вгодованості може суттєво коливатися, але кількість перетравного протеїну на добу не повинна бути меншою за 25–30 г для норок, 50–60 ― для лисиць і 55–65 г ― для песців. Раціони вагітних самок необхідно забезпечувати вітамінами. Годівля має бути помірною, щоб не допускати ожиріння.
У першу половину вагітності звірі відзначаються добрим апетитом, охоче поїдають корм; у другу половину – корм поїдається гірше, а за 5–8 днів до щеніння об’єм корму лисицям і песцям доводять до 100–120 г. Для профілактики крововиливів у новонароджених двічі у кінці вагітності в раціон вводять препарат вітаміну К (вікасол).
Годівля лактуючих самок. Перші 2–3 дні кормову суміш згодовують у рідкому стані. До раціону вводять корми з високими смаковими якостями. У першу половину лактації доцільно використовувати молочні корми, м’ясні і рибні продукти з достатньою кількістю мінеральних речовин та вітамінів. У другу половину лактації у тварин може спостерігатись виснаження організму внаслідок втрати натрію з молоком. Щоб запобігти цьому, необхідно додавати до раціону на кожні 100 г корму 0,3–0,5 г кухонної солі з урахуванням її кількості у кормах. Годують тварин 2–3 рази на добу.
Молодняк норок у 14–15-денному, а лисиць ― у 20–25-денному віці привчають до поїдання напіврідкої суміші з мускульного м’яса, печінки, молока, яєць і вітамінів, яку згодовують 5–7 днів, після чого переводять на звичайний корм. У 25–30-добовому віці щенята поїдають корм разом з матір’ю.
Годівля відлученого молодняку. Перші 7–10 днів молодняку згодовують кормову суміш такого ж складу, як і до відлучення, а потім поступово переводять на раціони для молодняку. Для лисиць і песців рівень перетравного протеїну зменшують до 1,8–2,0 г, жиру – збільшують до 1,0–1,2 г і вуглеводів до 1,3 г на 100 кДж енергії корму; молодняку норок – протеїну зменшують до 1,8 г, жиру – збільшують до 1,2–1,3 г і вуглеводів – до 0,7–0,8 г. Такий рівень годівлі забезпечує високу інтенсивність росту і опушення. З другої половини серпня молодняк хутрових звірів розподіляють на племінний (ремонтний) і товарний. Ремонтний молодняк годують за раціонами племінних звірів.
У годівлі хутрових звірів використовують три основні групи кормів ― тваринного походження, рослинні та додаткові. Корми тваринного походження включають свіжі і консервовані м’ясні (мускульне м’ясо і субпродукти ІІ категорії), рибні (переважно нехарчових видів) і молочні продукти. Із зернових – це борошно злаків (без плівки), соняшникові макуху і шрот без лушпиння, спеціальні комбікорми, коренебульбоплоди, баштанні, овочі і фрукти, молоде листя кропиви, зелень озимих злаків і трав’яне борошно конюшини та люцерни ранніх фаз вегетації. Додаткові корми для звірів представлені дріжджами (пекарні, пивні, кормові, БВК), вітамінними і мінеральними препаратами. Згодовують корми у вигляді фаршу з розміром частинок не більше 5 мм для субпродуктів, 1–1,5 ― для зелених та соковитих і 0,8 мм для зернових. Одержану суміш влітку згодовують охолодженою до 10–12 ºС, узимку – підігрітою до 20–25ºС. Годують звірів 2 рази на добу. Вранці дають 40–45 % добового раціону, ввечері ― решту. У жаркий період нез’їдений корм через дві години забирають.
Звірів треба забезпечувати питною водою вдосталь. Обмеження у воді зменшує поїдання корму, погіршує відтворні функції та ріст молодняку. У жарку погоду стажать, щоб вода у напувалках була прохолодною (15–18ºС), оскільки теплу воду вони не пють. Міняти воду необхідно через 1,5–2 год.
Годівля нутрій. Нутрія, на відміну від м'ясоїдних, напівводяний рослиноїдний звір, що для вирощування майже не потребує дорогих і дефіцитних кормів тваринного походження.
На волі для нутрій основним кормом є водно-болотна рослинність, та надводна і берегова молода зелень, а під час кліткового утримання – майже всі види соковитих та концентрованих кормів.
Нормами годівлі тварин передбачається забезпечення такої вгодованості, щоб одержати оптимальні показники відтворення їх за різних способів утримання. При цьому не можна допускати ожиріння тварин у зв’язку з обмеженням їх руху (особливо у випадку утримання без басейнів). Самцям у парувальний період забезпечують ті ж раціони, що й для самок, але норму збільшують на 20–35%, оскільки вони активніші і у них більша жива маса. Молодим самкам кормів згодовують на 10–15% більше із розрахунку на 1 кг живої маси, ніж дорослим, оскільки їхній ріст в період парування і вагітності не припиняється.
У другу половину вагітності інтенсивність обміну речовин у самок значно підвищується, тому потреба в кормі у цей період зростає на 15–20%.
Розвиток щенят (під самкою у середньому знаходиться 5–6 голів) у перші 10–15 днів життя значною мірою залежить від молочності матері. І хоча молоко містить 11,2–13,8% білка, 27–28 жиру, 1–1,3 золи та 0,6–0,7% цукру, уже з 2–3-го дня після народження щенята починають споживати й інші корми. У першу-другу декади після народження на них припадає 8–22% обмінної енергії за добу, а до кінця шостої декади вони повністю переходять на рослинні корми.
Після відлучення молодняку протягом 10–15 днів згодовують ті ж самі корми, що й під самкою. Оскільки перші 4–5 місяців життя – період найінтенсивного його росту, у цей час важливо не допустити недогодівлі, адже в подальшому навіть довільна годівля не здатна компенсувати недоодержану живу масу.
Нутріям дають сухі гранульовані суміші або напіввологі мішанки, іноді застосовують комбіновану годівлю.
Повнораціонними напіввологими мішанками з подрібнених концентрованих, зелених і грубих кормів нутрій годують двічі на день: 50–55% добової даванки суміші дають вранці і 45–50% вдень або ввечері.
Годівлю сухими гранульованими кормами застосовують лише за умови безперебійного забезпечення тварин питною водою.
При комбінованому способі тваринам згодовують гранульований або розсипний зволожений комбікорм чи суміш подрібнених концентрованих кормів, а ввечері – коренеплоди (взимку) або траву (влітку).
Нутрії люблять поїдати корми у воді, тому щоб запобігти їх втратам, у разі згодовування хліба, макухи, сухарів необхідно спускати із басейнів воду.
За будь-якого способу годівлі нутрій забезпечують чистою питною водою.
Годівля шиншил. Основу годівлі шиншил складають корми рослинного походження, за винятком періодів, коли до раціонів вводять незбиране або збиране сухе молоко.
Потреба в обмінній енергії у дорослих шиншил становить 270–290 кДж у квітні–травні та 310–360 кДж – у січні–лютому на добу, що складає відповідно 570–710 кДж на 1 кг живої маси.
У раціонах дорослих звірів співвідношення поживних речовин має бути (у % до сухої речовини): протеїну – 14–17, жиру – 5–6, клітковини – 18–21, БЕР – 50–57 і золи – 6–7%.
Молодняк шиншил народжується опушеним і зрячим, з розвиненими різцями і з 5–7-добового віку починає споживати корми. Після відсаджування і розподілу за статтю його вирощують групами по 4–5 голів, підібраних за масою і віком, а за 4–5 міс до забою звірків розміщують у клітках по одному для збереження високої якості ніжного волосяного покриву.
Оптимальний раціон для дорослих шиншил за змішаного типу годівлі включає, на одну голову, г: сіно – 15–40, трава (влітку) - 40, або морква (взимку) – 4–6, зерно різних видів подрібнене – 5, макуха соняшникова – 1, сухарі – 2, молоко – 20 (узимку) і 10 (улітку), полівітаміни, мінеральна підгодівля. Лактуючим самкам ще додають по 6–9 г вівсяних пластівців і 5–7 г молока. Під самкою на період лактації (60 днів), як правило, залишаються двоє щенят. Такий же набір кормів і добавок рекомендується для молодняку після відсаджування. Більшість кормів згодовують тільки сухими, а коренеплоди – після очищення і старанного миття.
Годують звірів кілька разів на добу, причому траву і коренеплоди завжди дають разом із сіном.
Потреба шиншил у воді незначна – з напувалок із кормом доросла тварина споживає за добу 10–20 г.
Годівля ондатр. Ондатра – теж переважно рослиноїдна тварина. За типом живлення, співвідношення основних кормів у раціонів, пристосування у природних умовах поїдати водну рослинність, за притаманною їй копрофагією ондатра близька до нутрії.
При клітковому утриманні основним кормом для ондатр є сіно, гіллячковий корм літньої заготівлі, сінне борошно, трава, гичка, коренебульбоплоди, зернові злакові і бобові, шроти, рибне борошно або ж комбікорм, виготовлений для кролів чи нутрій.
Згідно з нормами годівлі, у період відтворення і одержання за рік в середньому на дорослу самку 7,4 і молоду 5,7 щеняти тварині на добу потрібно 500–630, в період лактації – до 840, молодняку – 550–630 кДж обмінної енергії.
Споживання сухої речовини раціону у дорослих ондатр з квітня по листопад становить орієнтовно 40 г, з грудня по березень – 30, молодняку – 30–35 г на звіра за добу. Сіна, гіллячкового корму і трави ондатрам дають на 20–50% більше норми, зважаючи на значні втрати під час поїдання.
Концентровані корми згодовують у вигляді напіввологих сумішок.
Корми повинні бути доброякісними. Режим годівлі має сприяти підвищенню вгодованості звірів у жовтні-листопаді, зниженню її в зимові місяці з подальшим поліпшенням умов живлення з квітня під час розмноження.
Годують ондатр влітку один раз увечері, а взимку переводять на дворазову годівлю.
У зв’язку з капрофагією вважають, що ондатри не потребують спеціальних добавок вітамінів групи В.
