Контрольні запитання

1. Основні біологічні і господарські ознаки кролів. 2. Що таке копрофагія і яка її роль у травленні та забезпеченні поживними речовинами кролів? 3. Чим зумовлені дієтичні якості мяса кролів взагалі та молодняку зокрема? 4. Яка потреба кролів у сухій речовині, енергії, протеїні, клітковині, жирі, мінеральних речовинах і вітамінах? 5. Потреба кролів у воді. 6. Які зоотехнічні показники потрібні для визначення норм годівлі дорослих кролів і молодняку? 7. Орієнтовна структура раціонів кролів за комбінованого способу годівлі. 8. Режим і техніка годівлі кролів при різних способах годівлі.

14. Годівля хутрових звірів

Хутрове звірівіництво є основним джерелом постачання шкурок норок, лисиць і песців для хутрової промисловості країни та експорту. За останні роки воно набуло певних здобутків і тенденцій розвитку в культурі сільськогосподарського виробництва. Особливо інтенсивно почало розвиватись звірівництво з удосконаленням систем утримання, розведення та годівлі звірів. Значно розширився асортимент шкурок за рахунок розведення кольорових типів, надто норок і нутрій, розпочато впровадження нових об’єктів хутрового звірівництва: фреток, лисиці-вогнівки, шиншили, ондатри тощо.

Звірі, яких розводять у неволі, не втратили оборонних рефлексів. У них залишаються повадки диких родичів по відношенню до людини, що створює певні незручності під час догляду за ними. Відмітною їх особливістю є сезонність основних життєвих процесів ― розмноження, линяння та обмін речовин, які дуже яскраво виражені у хижаків. Звірям притаманна моноестричність, тобто здатність давати приплід один раз на рік. Ця особливість у поєднанні з вираженою сезонністю розмноження характеризує певний, властивий лише їм, естральний цикл, суть якого полягає у перебуванні протягом майже 9–10 місяців статевих органів тварини у фазі спокою (фізіологічного стерилітету).

Линяють хутрові звірі двічі на рік: весною зимовий хутровий покрив замінюється на літній, а в кінці літа ― на зимовий. Процес линяння закінчується у кінці жовтня – початку листопада. Обмін речовин у хижих хутрових звірів найінтенсивніший у літній період, восени сповільнюється, найповільніший він узимку, а навесні знову пришвидшується. Відповідно до обміну речовин змінюється і жива маса звірів: улітку вона найменша, взимку (грудень–січень) ― найбільша.

У нутрій і шиншили сезонність біологічних циклів відсутня. Вони розмножуються протягом року, линяння не зумовлюється певними строками, відсутні сезонні коливання обміну речовин і взимку він лише на 10 % інтенсивніший, ніж літом. Не відмічено у них і значних коливань живої маси.

Тривалість вагітності у хижаків коротка. Щенята народжуються голими, беззубими, сліпими і глухими і лише через 2–3 тижні покриваються пухом, відкриваються очі, прорізуються зуби і зявляється слух. У гризунів тривалість вагітності значно довша, потомство народжується більш розвиненими і швидко пристосовується до самостійного життя.

У процесі живлення норки, лисиці і песці поїдають корми переважно тваринного походження. У них малий об’єм шлунка, короткий кишечник, вони погано перетравлюють рослинні корми, особливо клітковину. Нутрії і шиншили живляться переважно рослинними кормами.

Потреба звірів у енергії, поживних і біологічно активних речовинах. У звірівництві важлива роль відводиться організації раціональної годівлі. Повноцінна годівля забезпечує тварин необхідними поживними речовинами і сприяє високій продуктивності за економної витрати кормів. Нормують годівлю звірів залежно від виду, віку, живої маси, сезону року і фізіологічного стану. В основу норм покладено чотири основні показники: обмінна енергія, перетравний протеїн, перетравний жир і перетравні вуглеводи.

Раціони балансують передусім за вмістом енергії і перетравного протеїну (табл. 112), а також контролюють за наявністю у раціоні жиру, вуглеводів і біологічно активних речовин.

Суттєві корективи щодо рівня енергетичного й протеїнового живлення звірів вносять сезон року і фізіологічний стан (особливо самок). Так, у періоди підготовки до гону, під час гону, щеніння і лактації кількість перетравного протеїну необхідно збільшувати, а даванки жиру – зменшувати для запобігання ожирінню, що негативно впливає на плодючість і молочність у період лактації.

У зимово-весняні місяці на 100 кДж обмінної енергії для норок необхідно 2,3–2,6 г перетраного протеїну, песців і лисиць – 2,1–2,3 г. Даванка жиру у цей період не повинна перевищувати 1,1 г на 100 кДж обмінної енергії. Бажане співвідношення між протеїном, жиром і вуглеводами від вмісту енергії у цей період має становити, %: для норок – 45–50, 30–40 і 15–20 та для песців і лисиць – 40–45, 30–40 і 20–25.

Таблиця 112