- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
12.5. Годівля качок
В організації годівлі качок слід враховувати біологічні особливості цього виду птиці. На відміну від іншої сільськогосподарської птиці, у качок відбувається найінтенсивніший обмін речовин та енергії, про що свідчить висока температура їхнього тіла – 42ºС. Кормові маси через травний канал качок просуваються швидко, але перетравність органічних речовин корму досить висока – 80–85% (на 8–10% вища, ніж у курей). Качки охоче споживають об’ємисті корми – зелені, подрібнені коренеплоди, комбінований силос. За порівняно короткий продуктивний період (5–6 міс) одна несучка відкладає 120–130 яєць із середньою масою одного яйця 75–90 г, що свідчить про витрату нею великої кількості поживних речовин. Як правило, інтенсивність несучості качок швидко наростає і вже через 4–6 тижнів досягає 70–85%. Тому головною вимогою до годівлі качок батьківського стада є досягнення ними стандартної живої маси до початку несучості. В умовах промислової технології виробництва качиного м’яса, коли для цілорічного виробництва інкубаційних яєць проводять дворазове комплектування батьківського стада, повноцінності годівлі качок досягають, згодовуючи їм досхочу повнораціонні комбікорми, збагачені на вітаміни та мікроелементи згідно з нормами. До комбікормів для качок включають: високоенергетичні корми – кукурудза, ячмінь просо та інші; білкові – макуха, шроти, горох, м’ясо-кісткове борошно та ін.; мінеральні – черепашка, вапняк, крейда, кісткове борошно, знефторений фосфат, кухонна сіль. Обов’язковим компонентом комбікорму має бути трав’яне борошно високої якості. У структурі комбікорму для качок корми тваринного походження становлять не менше 10–15% (табл. 105).
Для балансування амінокислотної поживності до комбікорму додають синтетичні амінокислоти - лізин і метіонін. Годувати каченят та дорослих качок слід гранульованими комбікормами або крупкою, що зводить витрати корму до мінімуму та підвищує ефективність його використання. Рекомендований розмір гранул для каченят до 3-тижневого віку 2–3 мм у діаметрі, 3–4 мм завдовжки; далі згодовують гранули розміром 5–6 та 8–10 мм. Для дорослих качок, на відміну від птиці інших видів, мінеральні добавки та гравій повинні постійно бути в годівницях, оскільки в період яйцекладки у них велика потреба у кальції і фосфорі. Каченятам гравій починають давати з 5-добового віку (1 кг на 100 голів раз на тиждень). Повнораціонний комбікорм качкам пекінської породи згодовують по 240 г, кросу “Благоварський” та мускусним – 270 г у середньому на одну голову за добу. Застосування примусового линяння прискорює зміну пір’я та початок відкладання яєць.
Таблиця 105
Орієнтовні рецепти повнораціонних комбікормів для качок, %
Компонент |
Молодняк у віці, тижнів |
Дорослі качки |
||
1–3 |
4–8 |
9–26 |
||
Кукурудза |
20 |
40 |
- |
29 |
Пшениця |
30 |
35,6 |
55 |
26 |
Ячмінь |
24 |
- |
20 |
11 |
Висівки пшеничні |
- |
- |
7 |
- |
Шрот соняшниковий |
8,9 |
10 |
3 |
10 |
Дріжджі кормові |
4 |
4 |
4 |
5 |
Борошно: рибне |
7 |
3 |
- |
1 |
мясо-кісткове |
- |
- |
- |
2 |
травяне |
3 |
3 |
6 |
8 |
кісткове |
0,3 |
1,0 |
1,7 |
0,9 |
Крейда, черепашки |
1,6 |
1,9 |
1,8 |
5,6 |
Сіль кухонна |
0,2 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Премікс |
1 |
1 |
1 |
1 |
У 100 г комбікорму міститься: |
||||
обмінної енергії, МДж |
1,17 |
1,22 |
1,09 |
1,11 |
сирого протеїну |
18,1 |
16,3 |
14,3 |
16,2 |
сирого жиру |
2,9 |
3,0 |
2,2 |
2,7 |
сирої клітковини |
4,7 |
4,2 |
5,1 |
5,3 |
кальцію |
1,2 |
1,2 |
1,21 |
2,5 |
фосфору |
0,8 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
натрію |
0,3 |
0,29 |
0,24 |
0,3 |
лізину |
0,81 |
0,64 |
0,51 |
0,64 |
метіоніну+цистину |
0,62 |
0,52 |
0,44 |
0,50 |
Застосовують, як правило, комбінований спосіб годівлі. У непродуктивний період зернові корми становлять 45% раціону, вологі мішанки - 55%. Годують тричі на добу: вранці і в обід дають вологі мішанки, ввечері – цільне зерно. За 2–3 тижні до початку яйцекладки починають використовувати раціони для продуктивного періоду. Згодовують комбікорми або кормосуміші у вигляді вологих розсипних мішанок (вологістю 35–40%). Особливе значення в годівлі качок має комбінований силос, оскільки поліпшує їхню здатність до відтворення. Качок слід постійно забезпечувати доброякісною водою. Їхня потреба у воді становить 1,65 л на одну голову за добу.
Повноцінність годівлі контролюють за загальним станом качок. Коли останні мають брудне пір’я, вищипують його, погано поїдають корм, то це свідчить про недоброякісність кормів, нестачу в них поживних речовин (протеїну) та незбалансованість за амінокислотами (метіоніном, лізином). Один із важливих показників підготовки качок до початку відкладання яєць та повноцінності годівлі у продуктивний період – їхня жива маса. До початку яйцекладки у качок пекінської породи вона має становити не менше 3,2–3,4, селезнів – 4,8 кг. Сталість живої маси качок та селезнів при високій несучості свідчить про достатню забезпеченість їх усіма необхідними поживними речовинами. Контролюють живу масу зважуванням раз на місяць 10% поголів’я. Якщо вона знижується, то треба вжити заходів щодо поліпшення споживання корму: збільшити кількість годівель, увести в раціон високоенергетичні та білкові компоненти, зволожувати розсипний комбікорм, застосовувати гранульовані комбікорми. Основні вимоги до якості інкубаційних яєць качок легких порід: маса одного яйця – 75–90 г, щільність - 1,078 г/см3; товщина шкаралупи – 0,38 мм. Вміст у 1 г жовтка, мкг: каротиноїдів – 18, вітаміну А – 8, вітаміну В2 – 6, вітаміну В2 у білку – 1; для кросу “Благоварський”– відповідно 75–95; 1,08; 0,40; 18; 7; 5 та 1,7. Вихід інкубаційних яєць – не нижче 85%, запліднюваність їх для легких порід – 90%, для кросу “Благоварський” – 85%, виведення здорових каченят – відповідно 70 та 65%.
Годівля ремонтного молодняку качок. Показники продуктивності дорослих качок у багатьох випадках залежать від якості ремонтного молодняку. Для комплектування батьківського стада ремонтний молодняк добирають у віці 7–8 тижнів. До цього періоду каченят годують повнораціонними комбікормами досхочу за двома віковими періодами: 1–3 та 4–8 тижнів – для каченят пекінської породи, 1–3 та 4–7 тижнів – для каченят кросу “Благоварський” (табл. 106).
Таблиця 106
Норми вмісту обмінної енергії та поживних речовин у комбікормах для ремонтного молодняку качок, %
Показник |
Вік, тижнів |
|
1–3 |
4–8 |
|
Обмінна енергія, МДж |
1,17 |
1,21 |
Сирий протеїн |
18 |
16 |
Сира клітковина |
6,0 |
6,0 |
Кальцій |
1,2 |
1,2 |
Фосфор |
0,8 |
0,7 |
Натрій |
0,3 |
0,3 |
Лізин |
1,00 |
0,89 |
Метіонін |
0,45 |
0,40 |
Метіонін+цистин |
0,77 |
0,68 |
Триптофан |
0,20 |
0,18 |
Треонін |
0,55 |
0,49 |
Більш короткий період вирощування для каченят пов’язаний з інтенсивнішим їх ростом. Основна мета спрямованого вирощування ремонтного молодняку качок – запобігти передчасній статевій зрілості та одержати кондиційний молодняк, здатний до високої й тривалої продуктивності. Цього досягають за допомогою комплексного впливу обмеженої годівлі та регулювання світлового режиму. Обмежена годівля ремонтного молодняку передбачає застосування норм годівлі із зниженим рівнем обмінної енергії і сирого протеїну та збільшеним сирої клітковини. Середнє споживання кормів у такому разі становить 230 г на одну голову за добу. При вільному доступі до комбікорму каченята можуть поїдати його надлишок, що призводить до раннього статевого дозрівання або ожиріння. Тому зменшення добової даванки комбікорму на 20% дає позитивні результати. Ремонтному молодняку згодовують комбікорми у розсипному вигляді, потреба у воді становить 1,8–1,9 л на одну голову за добу (при постійному доступі до неї). Крім комбікормів, у раціони качок включають подрібнені траву, комбінований силос та коренеплоди. У 150-добовому віці ремонтний молодняк переводять у пташники для батьківського стада, поступово збільшують даванку комбікорму (по 10 г на добу) і у віці 180 діб повністю переводять на комбікорми для дорослих качок.
Годівля каченят на мясо. При вирощуванні каченят на м’ясо годівлю нормують для двох періодів: 1–3 та 4–8 тижнів – для пекінських качок; 1–3 та 4–7 тижнів – для качок кросу “Благоварський”; 1–6 та 7–12 тижнів – для мускусних. У кормах для другого періоду вирощування збільшують рівень обмінної енергії та зменшують вміст сирого протеїну. Це пов’язано з тим, що більш високий рівень обмінної енергії сприяє підвищенню якості тушок. Зміною співвідношення обмінної енергії та сирого протеїну (ЕПВ) можна у певних межах регулювати вміст жиру та білка в тушці, тобто впливати на якість м’яса каченят. Помірна енергетична поживність раціонів та високий рівень протеїну сприяють синтезу білка в організмі, підвищена кількість енергії при низькому рівні протеїну – відкладенню жиру. Для м’ясних каченят найефективніше використовувати гранульовані корми, які починають згодовувати з 7-добового віку. Раз на тиждень їм дають гравій (по 0,5 кг на 100 кг комбікорму), який затримується у травному каналі 7–10 діб. Тому за 10 діб до забою його давати припиняють. Забійна маса качок легких популяцій у 8-тижневому віці становить: самця – 2300 г, самки–- 2100 г, гібридів кросу “Благоварський” 3500 і 3700 г відповідно.
