- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
Декада годівлі |
Основні поживні речовини |
||||
суха речовина |
валова енергія |
сирий протеїн |
жир |
мінеральні речовини |
|
Перша |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Друга |
72,0 |
79,0 |
80,9 |
97,3 |
69,4 |
Третя |
41,7 |
50,5 |
70,1 |
91,0 |
35,7 |
Четверта |
25,8 |
33,5 |
38,5 |
85,2 |
22,1 |
Пята |
16,5 |
22,4 |
25,1 |
71,8 |
13,7 |
Шоста |
9,2 |
12,6 |
13,8 |
57,1 |
7,2 |
Це негативно впливає на синтез і діяльність міоглобіну, цитохромів та інших ферментів, що зумовлюють процеси клітинного дихання і, тим самим, енергію росту поросят.
Хворіти на анемію поросята починають з 3-добового віку, яка явно проявляється з 5–7-ї доби після народження і особливо госторо перебігає у зимовий і весняний періоди. Якщо влітку вміст гемоглобіну у крові нормалізується протягом 9 діб, весною і восени – 12, то взимку процес його відновлення до норми може тривати до двох місяців.
Дефіциту заліза у поросят запобігають феродекстриновими препаратами. Введення останніх стимулює синтез гемоглобіну і відновлює обмінні процеси в організмі. Менш ефективне дає згодовування гліцерофосфату заліза і значно менше – сірчанокислого заліза.
Щоб уникнути аліметраної анемії, поросятам у 2–3-добовому віці вводять один із феродекстринових препаратів: 2 мл фероглюкіну або 1,5 мл феродексу чи 5 мл урозоферану. Вдруге їм робляють інєкцію такого ж препарату і у такій же дозі через 10–12 днів. За відсутності вказаних препаратів використовують розчин сірчанокислих заліза і міді: 2,5 г сульфату заліза і 1 г сульфату міді та 0,3 г сульфату кобальту розчиняють у 1 л води і кожному поросяті дають по 10 мл цього розчину з питною водою. Поросятам старше 2 тижнів парантеральне введення залізовмісних препаратів заміняють на пероральне. Гліцерофосфат заліза з кормом згодовують з 16- до 26-добового віку по 1,5 г на одну голову щоденно. З 45-добового віку курс згодовування препарату повторюють.
Для забезпечення інтенсивного росту і розвитку поросят у підсисний період важливе значення має рання підгодівля їх молочними і рослинними кормами. З 5–7-ї доби їх починають підгодовувати незбираним коровячим молоком або ацидофільною простоквашею, спеціальними комбікормами, соковитими та зеленими кормами (табл. 88).
Таблиця 88
Схема підгодівлі поросят-сисунів, г
Корм |
Вік, діб |
Всього за 60 діб, кг |
|||||
6-10 |
11-20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
51-60 |
||
Молоко: незбиране збиране |
50 - |
175 - |
300 100 |
- 500 |
- 650 |
- 750 |
5 20 |
Комбікорм |
30 |
50 |
200 |
320 |
600 |
800 |
20 |
Соковиті й зелені |
20 |
30 |
100 |
150 |
200 |
500 |
10 |
Починаючи з 3–5-ї доби після народження для поросят у спеціально відведеному відділенні станка виставляють коритця з мінеральною (крейда, кісткове борошно, деревне вугілля) і зерновою (підсмажене до коричневого кольору зерно ячменю, пшениці, спеціального комбікорму) підгодівлею та з чистою питною водою. Застосовують два способи привчання їх до поїдання кормів: довільний і примусовий. За довільного способу вони мають вільний доступ до корму і привчаються поїдати його самостійно, що триває близько 15–20 діб. Примусове привчання забезпечує самостійне споживання корму поросятами на 7–10-у добу. Цей спосіб включає такі операції, що чергуються між собою протягом пяти діб: закладання зволоженого корму (1:1) в порожнину рота (4 рази на добу з 5-ї по 10-у добу життя); відсутність контакту поросят із свиноматкою в період її годівлі.
Поросят у цей час на 1–1,5 годзалишають самих біля наповнених спеціальним комбікормам або сумішю кормів годівниць з вільним доступом до води.
Щоб стимулювати раннє споживання підкормки, до її складу вводять молочні корми та ненасичені жири (олію).
У подальшому поросятам організовують постійний доступ до годівниць і питної води у підгодівельних секціях за 4-кратного роздавання корму. Режим годівлі повинен бути таким, щоб одноразову даванку корму вони зїдали протягом 1,5–2 год при годівлі зволоженими і за 2–3 год – сухими кормосумішками. Кратність годівлі зволоженою сумішшю становить у віці 10–30 діб – 4, у віці 31–60 діб – 3 рази на добу.
За відсутності спеціальних комбікормів поросятам дають подрібнені суміші концентрованих кормів з чотирьох-пяти компонентів (табл. 89). У зимовий період замість зелених кормів до суміші додають травяне чи якісне сінне борошно, подрібнені моркву, буряки, гарбузи, гідропонну зелень та крейду, кісткове борошно, кухонну сіль.
Для нормального росту і розвитку раціони поросят збагачують вітамінами, макро- та мікроелементами. Одержуючи корми тваринного походження, молодняк значно забезпечувати потребу у вітамінах групи В, тому до суміші додатково вводять лише вітаміни А і D. Джерелом кальцію є крейда, кальцію і фосфору – кісткове борошно, дикальційфосфат, знефторений фосфат, джерелом мікроелементів – сірчанокислі чи вуглекислі солі заліза, міді, цинку, марганцю. Йод вводять у вигляді йодистого калію з кухонною сіллю.
Таблиця 89
