Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %

Декада годівлі	Основні поживні речовини
	суха речовина	валова енергія	сирий протеїн	жир	мінеральні речовини
Перша	100	100	100	100	100
Друга	72,0	79,0	80,9	97,3	69,4
Третя	41,7	50,5	70,1	91,0	35,7
Четверта	25,8	33,5	38,5	85,2	22,1
Пята	16,5	22,4	25,1	71,8	13,7
Шоста	9,2	12,6	13,8	57,1	7,2

Це негативно впливає на синтез і діяльність міоглобіну, цитохромів та інших ферментів, що зумовлюють процеси клітинного дихання і, тим самим, енергію росту поросят.

Хворіти на анемію поросята починають з 3-добового віку, яка явно проявляється з 5–7-ї доби після народження і особливо госторо перебігає у зимовий і весняний періоди. Якщо влітку вміст гемоглобіну у крові нормалізується протягом 9 діб, весною і восени – 12, то взимку процес його відновлення до норми може тривати до двох місяців.

Дефіциту заліза у поросят запобігають феродекстриновими препаратами. Введення останніх стимулює синтез гемоглобіну і відновлює обмінні процеси в організмі. Менш ефективне дає згодовування гліцерофосфату заліза і значно менше – сірчанокислого заліза.

Щоб уникнути аліметраної анемії, поросятам у 2–3-добовому віці вводять один із феродекстринових препаратів: 2 мл фероглюкіну або 1,5 мл феродексу чи 5 мл урозоферану. Вдруге їм робляють інєкцію такого ж препарату і у такій же дозі через 10–12 днів. За відсутності вказаних препаратів використовують розчин сірчанокислих заліза і міді: 2,5 г сульфату заліза і 1 г сульфату міді та 0,3 г сульфату кобальту розчиняють у 1 л води і кожному поросяті дають по 10 мл цього розчину з питною водою. Поросятам старше 2 тижнів парантеральне введення залізовмісних препаратів заміняють на пероральне. Гліцерофосфат заліза з кормом згодовують з 16- до 26-добового віку по 1,5 г на одну голову щоденно. З 45-добового віку курс згодовування препарату повторюють.

Для забезпечення інтенсивного росту і розвитку поросят у підсисний період важливе значення має рання підгодівля їх молочними і рослинними кормами. З 5–7-ї доби їх починають підгодовувати незбираним коровячим молоком або ацидофільною простоквашею, спеціальними комбікормами, соковитими та зеленими кормами (табл. 88).

Таблиця 88

Схема підгодівлі поросят-сисунів, г

Корм	Вік, діб						Всього за 60 діб, кг
	6-10	11-20	21-30	31-40	41-50	51-60
Молоко: незбиране збиране	50 -	175 -	300 100	- 500	- 650	- 750	5 20
Комбікорм	30	50	200	320	600	800	20
Соковиті й зелені	20	30	100	150	200	500	10

Починаючи з 3–5-ї доби після народження для поросят у спеціально відведеному відділенні станка виставляють коритця з мінеральною (крейда, кісткове борошно, деревне вугілля) і зерновою (підсмажене до коричневого кольору зерно ячменю, пшениці, спеціального комбікорму) підгодівлею та з чистою питною водою. Застосовують два способи привчання їх до поїдання кормів: довільний і примусовий. За довільного способу вони мають вільний доступ до корму і привчаються поїдати його самостійно, що триває близько 15–20 діб. Примусове привчання забезпечує самостійне споживання корму поросятами на 7–10-у добу. Цей спосіб включає такі операції, що чергуються між собою протягом пяти діб: закладання зволоженого корму (1:1) в порожнину рота (4 рази на добу з 5-ї по 10-у добу життя); відсутність контакту поросят із свиноматкою в період її годівлі.

Поросят у цей час на 1–1,5 годзалишають самих біля наповнених спеціальним комбікормам або сумішю кормів годівниць з вільним доступом до води.

Щоб стимулювати раннє споживання підкормки, до її складу вводять молочні корми та ненасичені жири (олію).

У подальшому поросятам організовують постійний доступ до годівниць і питної води у підгодівельних секціях за 4-кратного роздавання корму. Режим годівлі повинен бути таким, щоб одноразову даванку корму вони зїдали протягом 1,5–2 год при годівлі зволоженими і за 2–3 год – сухими кормосумішками. Кратність годівлі зволоженою сумішшю становить у віці 10–30 діб – 4, у віці 31–60 діб – 3 рази на добу.

За відсутності спеціальних комбікормів поросятам дають подрібнені суміші концентрованих кормів з чотирьох-пяти компонентів (табл. 89). У зимовий період замість зелених кормів до суміші додають травяне чи якісне сінне борошно, подрібнені моркву, буряки, гарбузи, гідропонну зелень та крейду, кісткове борошно, кухонну сіль.

Для нормального росту і розвитку раціони поросят збагачують вітамінами, макро- та мікроелементами. Одержуючи корми тваринного походження, молодняк значно забезпечувати потребу у вітамінах групи В, тому до суміші додатково вводять лише вітаміни А і D. Джерелом кальцію є крейда, кальцію і фосфору – кісткове борошно, дикальційфосфат, знефторений фосфат, джерелом мікроелементів – сірчанокислі чи вуглекислі солі заліза, міді, цинку, марганцю. Йод вводять у вигляді йодистого калію з кухонною сіллю.

Таблиця 89