10.2. Годівля кнурів-плідників

Одержання від кнурів високоякісної сперми значною мірою залежить від повноцінності їх годівлі. Вони повинні мати високу статеву активність, заводську вгодованість і добре здоровя. Ожиріння, як і виснаження, негативно впливає на статеву активність та якість спермопродукції. Дорослий кнур за нормальних умов годівлі та утримання за одну садку виділяє 400–500 мл еякуляту із вмістом до 80 млрд сперміїв. У період статевого використання у них значно посилюється обмін речовин і потреба в енергії та поживних речовинах істотно зростає. За неповноцінної годівлі знижується інтенсивність сперматогенезу, погіршується якість сперми, її запліднювальна здатність та якість одержаного приплоду.

Якість сперми істотно залежить від характеру годівлі. Так, надмірна годівля об’ємними кормами супроводжується втратою статевої активності, а у разі використання водянистих кормів (барда, м’язга) знижується густина і рухомість сперміїв. Водночас посилене депонування води в організмі послаблює діяльність скелетних мязів. Особливо знижується запліднювальна здатність сперміїв за нестачі вітамінів і мінеральних речовин. Тому годівлю племінних кнурів старанно нормують та контролюють через постійне спостереження за вгодованістю, поведінкою та якістю сперми.

Одночасно рівень годівлі має узгоджуватися з використанням плідників. За помірного навантаження молодих кнурів (до 2 років) передбачається 6–8, а дорослих (старше 2 років) – 12–16 садок за місяць. За інтенсивного статевого використання кількість садок за місяць доводять відповідно до 12–16 і 20–25.

Потреба кнурів в енергії і поживних речовинах залежить від живої маси, віку та статевого використання. Сучасні деталізовані норми годівлі розраховані на інтенсивне використання тварин протягом року (табл. 84). Дорослим кнурам за тривалого непарувального періоду норми годівлі доцільно знижувати за живої маси 200–250 кг – на 10% і за маси 250–300 кг – на 20 %. Для забезпечення нормального росту і розвитку за помірного використання молодих кнурів рекомендується годувати за нормами інтенсивного навантаження.

На 100 кг живої маси молодим кнурам необхідно 2 к.од., або 22,7 МДж обмінної енергії, дорослим – відповідно 1,5 к.од., 16,6 МДж. Раціони для кнурів-плідників мають бути необємними, тому потреба у сухій речовині на 100 кг живої маси для ростучих кнурів знаходиться на рівні 1,7 кг, для дорослих – 1–1,3 кг за концентрації енергії 1,28 к.од. (14,2 МДж) або 1,1 к.од. (12,2 МДж) на 1 кг повнораціонного комбікорму.

Кількість сирого протеїну із розрахунку на 1 к.од. становить 150 г, перетравного – 120 г за концентрації у сухій речовині раціону відповідно 20 і 15,5% (17 і 13,3% у повнораціонному комбікормі). Потреба в лізині сягає 0,95% до сухої речовини або 4,8% до сирого протеїну, у метіоні+цистині – відповідно 0,63 і 3,2%. Нестачу цих амінокислот у раціоні поповнюють за рахунок концентрату L-лізину і DL-метіоніну.

Оптимальний вміст клітковини у сухій речовині раціону становить 7%, кальцію – 0,93; фосфору – 0,76% або у повнораціонному комбікормі – відповідно 6,8 і 6,5%. Норми мікроелементів орієнтовні і на 1 кг сухої речовини раціону рекомендують: заліза – 116 мг, міді – 17, цинку – 87, марганцю – 47, кобальту – 1,7 і йоду – 0,35 мг.

Задовольняють потребу кнурів у мінеральних речовинах і вітамінах, згодовуючи траву, травяне борошно, моркву, корми тваринного походження, мінеральні добавки, вітамінні препарати, білково-вітамінні добавки (БВМД) і премікси. Мінеральні та інші добавки, як правило, вводять до складу суміші концкормів чи комбікормів.

Таблиця 84

Норми годівлі кнурів-плідників, на одну голову за добу

Показник	Жива маса, кг
	151-200	201-250	251-300	301-350
Кормові одиниці	3,6	3,8	4,1	4,4
Обмінна енергія, МДж	39,9	42,2	45,4	48,8
Суха речовина, кг	2,81	2,97	3,20	3,44
Сирий протеїн, г	556	588	634	681
Перетравний протеїн, г	436	460	496	533
Лізин, г	26,7	28,2	30,4	32,7
Метіонін+цистин, г	17,7	18,7	30,2	21,7
Сира клітковина, г	197	208	224	241
Сіль кухонна, г	16	17	18	20
Кальцій, г	26	28	30	32
Фосфор, г	21	23	24	26
Залізо, мг	326	345	371	400
Мідь, мг	48	50	54	58
Цинк, мг	244	258	278	300
Марганець, мг	132	140	150	162
Кобальт, мг	5	5	5	6
Йод, мг	1,0	1,0	1,1	1,2
Каротин, мг	33	34	37	40
Вітаміни: А, тис МО	16,5	17,0	18,5	20,0
D, тис МО	1,6	1,7	1,8	2,0
Е, мг	132	140	150	162
В1, мг	7,3	7,7	8,0	9,0
В2, мг	16,3	17,2	19,0	20,0
В3, мг	65	68	74	79
В4, г	3,3	3,4	3,7	4,0
В5, мг	228	241	259	279
В12, мкг	81	86	93	100

Тип годівлі кнурів – концентратний, за якого на концентровані корми припадає 80–85% поживності раціону. Плідникам щоденно на одну голову за добу згодовують по 3–4 кг концкормів у вигляді сумішки з ячменю, кукурудзи, пшениці, вівса, гороху, макухи або спеціальних комбікормів.

Соковиті корми становлять у раціоні 10–15% поживності. Тваринам щодоби забезпечують у зимовий період 2–3 кг буряків чи моркви, вареної картоплі; влітку – трави бобових культур. Для кращого поїдання зелену масу подрібнюють до величини часток 0,5–1 см або готують пасту.

Сприятливо на здоровя і спермопродукцію впливає перебування кнурів на пасовищі.

Годують кнурів 2 рази на добу. Сухі кормосуміші чи комбікорми згодовують зволоженими водою, збираним молоком або сироваткою. До суміші концкормів із розрахунку на одну голову щоденно додають по 16–20 г кухонної солі або по 4,5–5 г на одну кормову одиницю. Напувають тварин чистою водою без обмеження з корит чи автонапувалок.

На промислових комплексах і великих фермах кнурів-плідників забезпечують повнораціонними комбікормами, до складу яких входять, %: овес – 6, кукурудза – 43–45, висівки пшеничні – 23–25, соєвий або соняшниковий шрот – 6,5, лляний шрот – 3, борошно травяне – 6, мясо-кісткове – 2, рибне – 2,5, дикальційфосфат – 1,1, крейда – 0,5, сіль кухонна – 0,4, премікс КС-1 – 1,0. У 1 кг комбікорму міститься 1,06–1,07 к.од., 160 г сирого протеїну, 29 г сирого жиру і 62–64 г сирої клітковини.

У випадку безвигульного утримання норми годівлі кнурів знижують на 10–15% за умови високої біологічної цінності комбікормів. Згодовують кнурам доброякісні корми. Годівниці щоденно очищають від незїдених залишків, недопускаючи їх закисання.

Не можна згодовувати корми з ознаками псування, за наявності шкідливих і отруйних домішок (алкалоїдів, глікозидів, госиполу, сечовини тощо).

До парування кнурів допускають не раніше як через 1–2 години після годівлі. Утримують у клітках з решітчастими стінками.