- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
9.7. Відгодівля овець
Одним із шляхів збільшення виробництва баранини і підвищення її якості є інтенсивне вирощування молодняку та добре організована відгодівля й нагул овець.
Для відгодівлі використовують вибракуваних дорослих овець (вівцематки, валахи, барани) і надремонтний молодняк. При цьому розрізняють такі типи відгодівлі:
інтенсивна відгодівля ягнят до 6-місячного віку з живою масою 40–45 кг для одержання молодої нежирної ягнятини;
помірна відгодівля молодняку до 8–11-місячного віку з живою масою 50–55 кг для одержання стиглої соковитої баранини;
відгодівля дорослих овець для одержання жирної баранини і сала.
На інтенсивну відгодівлю ставлять ягнят осінньо-зимового окоту.
Розпочинають підготовку їх до відгодівлі в останній місяць підсисного періоду. Завдяки споживанню материнського молока і посиленої підгодівлі концкормами забезпечують високий приріст живої маси ягнят перед відлученням. У період відгодівлі даванку концкормів збільшують до 500–700 г на одну голову на добу. Кількість перетравного протеїну в раціоні інтенсивно ростучих ягнят з середньодобовим приростом живої маси 250–400 г доводять до 125–130 г на одну кормову одиницю.
Відгодівлю ягнят зимового окоту у весняно-літній період проводять з використанням пасовищ, ранньовесняного – в кінці літа та восени і, крім пасовища, підгодовують додатково соковитими кормами (силос, коренеплоди, гарбузи тощо). Інтенсивну відгодівлю молодняку овець організовують і за раннього відлучення, вирощених на замінниках овечого молока.
Помірна відгодівля можлива у літньо-осінньо-зимовий період із використанням молодняку зимового і весняного окотів. Таких ягнят після відлучення від вівцематок з 4-місячного віку випасають на природних або культурних з добрим травостоєм пасовищах і підгодовують концкормами з розрахунку 300–400 г за добу. До осені та початку зими 8–11-місячний молодняк досягає живої маси 50–55 кг і його реалізують на м’ясо.
Дорослих овець у пасовищний період відгодовують упродовж 2–3 міс на зелених кормах, із розрахунку 6–8 кг на одну голову за добу та концентрованих; у стійловий період – на сіні, якісній соломі ярих культур, силосі, сінажі, буряках, гарбузах і концентрованих. Причому дорослі вівці не потребують при відгодівлі високих даванок протеїнових кормів, оскільки в їхньому організмі у середньому за добу відкладається лише 5–8 г білка. Для цього у добовому раціоні на 1 к.од. достатньо передбачити 85–90 г перетравного протеїну.
Під час відгодівлі молодняк і дорослих овець забезпечують енергією і поживними речовинами, згідно з прийнятими нормами годівлі (табл. 79, 80).
Таблиця 79
Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
на одну голову за добу
Показник |
Жива маса, кг |
||||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
30 |
40 |
50 |
60 |
||
середньодобовий приріст, г |
|||||||||
200 |
200 |
200 |
200 |
150 |
150 |
150 |
150 |
||
Кормові одиниці |
0,95 |
1,25 |
1,5 |
1,75 |
1,1 |
1,40 |
1,50 |
1,8 |
|
Обмінна енергія, МДж |
10,40 |
13,7 |
16,5 |
19,20 |
12,0 |
13,5 |
16,50 |
19 |
|
Суха речовина, кг |
0,85 |
1,10 |
1,4 |
1,65 |
0,95 |
1,25 |
1,45 |
1,6 |
|
Сирий протеїн, г |
140 |
170 |
200 |
215 |
155 |
180 |
200 |
220 |
|
Перетравний протеїн, г |
110 |
120 |
130 |
140 |
105 |
120 |
135 |
145 |
|
Сіль кухонна, г |
5 |
6 |
9 |
10 |
6 |
8 |
9 |
10 |
|
Кальцій, г |
4,8 |
6,1 |
7,0 |
8,2 |
5,7 |
6,0 |
7,2 |
8,3 |
|
Фосфор, г |
3,1 |
3,6 |
4,2 |
4,9 |
3,3 |
3,7 |
4,1 |
4,2 |
|
Магній, г |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,8 |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
|
Сірка, г |
2,7 |
3,5 |
4,2 |
4,6 |
3,3 |
3,7 |
4,1 |
4,2 |
|
Каротин, мг |
6 |
7 |
9 |
9 |
6 |
7 |
8 |
8 |
|
Вітамін D2, МО |
300 |
480 |
500 |
600 |
450 |
480 |
500 |
500 |
|
Таблиця 80
Норми для відгодівлі дорослих овець, на одну голову за добу
Показник |
Вовнові і вовново-мясні породи |
мясо-вовнові породи |
|||||||
Жива маса, кг |
|||||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
50 |
60 |
70 |
80 |
||
середньодобовий приріст, г |
|||||||||
160 |
170 |
180 |
180 |
170 |
180 |
190 |
190 |
||
Кормові одиниці |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,75 |
|
Обмінна енергія, МДж |
15,9 |
17,1 |
18,2 |
19,4 |
16,5 |
17,6 |
18,7 |
19,5 |
|
Суха речовина, кг |
2,0 |
2,4 |
2,8 |
3,1 |
1,9 |
2,2 |
2,4 |
2,6 |
|
Сирий протеїн, г |
195 |
210 |
230 |
240 |
200 |
210 |
225 |
230 |
|
Перетравний протеїн, г |
125 |
135 |
145 |
150 |
130 |
135 |
145 |
150 |
|
Сіль кухонна, г |
16 |
17 |
18 |
20 |
16 |
17 |
18 |
20 |
|
Кальцій, г |
8,4 |
9,0 |
9,6 |
10,0 |
9,0 |
9,6 |
10,0 |
10,5 |
|
Фосфор, г |
5,6 |
6,0 |
6,4 |
6,8 |
4,5 |
4,8 |
5,1 |
5,3 |
|
Магній, г |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
|
Сірка, г |
4,9 |
5,2 |
5,6 |
6,0 |
3,0 |
3,4 |
3,8 |
4,2 |
|
Каротин, мг |
11 |
12 |
13 |
14 |
12 |
12 |
13 |
14 |
|
Вітамін D2, МО |
630 |
675 |
720 |
760 |
500 |
530 |
550 |
580 |
|
Поряд із використанням зелених, грубих, соковитих і концентрованих кормів інтенсивне вирощування ягнят і відгодівлю молодняку та дорослих овець успішно здійснюють на повнораціонних гранульованих кормосумішах. Середньодобове споживання гранул ягнятами до 5-місячного віку становить 1,0–1,4 кг, із 5 до 8-місячного – 1,8–2,0 кг, дорослими вівцями – 2,5–3,0 кг і більше. Слід зазначити, що відгодівля на гранулах найефективніша. Проте за неможливості проводити її лише на повнораціонних гранульованих сумішах, гранули задають у поєднанні із сіном, силосом, сінажем, коренеплодами у різних співвідношеннях. У такому випадку можна подовжити період відгодівлі без порушення у тварин процесів травлення. На годівлю гранулами овець переводять поступово, починючи з ¼–1/5 добової норми. При цьому забезпечують водою їх без обмежень.
Під час нагулу, особливо на сухих пасовищах, овець напувають водою два рази, а в прохолодну погоду і на зелених пасовищах – один раз на добу.
Перебіг нагулу контролюють зважуванням тварин. Для періодичного зважування з кожної отари виділяють контрольну групу овець кількістю 5-10% від загального поголів’я, мітять фарбою на голові, що дає змогу легко відбирати їх для зважування при прогоні через розкол. У разі виявлення відхилень від запланованих приростів живої маси у годівлю й утримання нагульного поголівя вносять відповідні корективи.
