- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
За науково обгрунтованими нормами харчування населення 60 % білка повинно припадати на білки тваринного походження. Не менше половини їх мають становити м’ясні продукти, серед яких одне з провідних місць належить яловичині, яка відзначається високою біологічною цінністю. Білок і жир тут знаходиться у досить сприятливому співвідношенні, а жир топографічно розподілений так, що надає м’ясу ніжної структури та поліпшує його смак. Саме це притаманне худобі м’ясних порід. Жир розподіляється між волокнами м’язів, надаючи йому “мармуровості”. Завдяки особливостям травлення та інтенсивному біосинтезу в рубці м’ясо жуйних збагачується на біологічно повноцінні білки, вітаміни, значною мірою групи В, ферменти та інші біологічно активні сполуки, що сприяє підвищенню його біологічної цінності за порівняно задовільної годівлі.
Якість яловичини, її кількість, яку одержують від однієї голови худоби, залежить від багатьох факторів, серед яких кінцевим за часом і найважливішим за значенням є відгодівля. Під відгодівлею розуміють систему інтенсивної збалансованої годівлі для отримання високих приростів живої маси та високоякісної яловичини за оптимального співвідношення білка до жиру (1,5 - 2 : 1).
Вирощування молодняку на м’ясо. Відгодівля базується на закономірностях постнатального росту і розвитку молодняку, які проявляються у переважаючому рості скелетних мязів і повільному – кісток. При відгодівлі збільшення маси тіла супроводжується посиленим відкладанням жиру в м’язах і жировій тканині, структурних і резервних білків, зменшенням кількості води в організмі та питомої маси кісток. За 4-5 міс відгодівлі жива маса молодняку зростає на 100–120 кг і більше, а за 2-3 міс відгодівлі дорослої худоби – на 60-90 кг. При цьому в 1,5 – 2 рази підвищується енергетичність м’яса. Про це свідчать, наприклад, результати відгодівлі 1,5-річних бичків симентальської породи (табл. 68).
Таблиця 68
Результати відгодівлі бичків симентальської породи
(за Дмитроченком О.П., Пшеничним П.Д., 1975)
Показник |
Під час постановки на відгодівлю |
У кінці відгодівлі |
Приріст за період |
|
кг |
% |
|||
Жива маса, кг |
306 |
448 |
142 |
46 |
Маса туші, кг |
132 |
251 |
119 |
90 |
Енергетичність 1 кг м’яса в туші, МДж |
6,66 |
10,99 |
4,33 |
65 |
Для одержання продукції високої якості тварин при вирощуванні на м’ясо слід забезпечити повноцінною і збалансованою годівлею у молочний і післямолочний періоди. При цьому середньодобовий приріст у худоби середніх молочно-м’ясних і молочних порід має становити 600–650, для великих молочно-м’ясних порід – 700–750 г. За таких приростів молодняк до 18-місячного віку досягає живої маси відповідно 400–450кг.
Годівля молодняку при вирощуванні на м’ясо до 6-місячного віку. У даний період забезпечують інтенсивний ріст тварин молочних і молочно-м’ясних порід до 6 міс на рівні 160–180 кг. Для цього необхідно ретельно балансувати раціони за вмістом енергії, поживних і біологічно активних речовин відповідно до прийнятих деталізованих норм годівлі.
У раціонах молодняку на 100 кг живої маси потреба сухої речовини у віці 1-3 міс становить 1,9–2,3 і 4–6 міс – 2,5–2,6 кг. Концентрація енергії у сухій речовині складає у місячному віці – 2,1 к.од., 2- місячному – 1,6; 3- місячному – 1,3; 4- місячному – 1,0; 5–6- місячному віці – 0,95-0,85 к.од. Вміст клітковини у сухій речовині у віці 13 міс не повинен перевищувати 10–12, у 4–6 міс – 14–16 %.
Для молодняку при вирощуванні на м’ясо розроблено дві типові схеми годівлі для середніх за масою молочно-м’ясних і молочних порід з витратою 200 кг натурального та 600 кг знежиреного молока і для великих за масою молочно-м’ясних порід відповідно 250 і 700 кг. Телят годують згідно з прийнятою схемою для ремонтного молодняку.
Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. У цей період основним завданням є зберегти високу інтенсивність росту молодого організму і сформувати тварин здатних споживати велику кількість силосу, жому, барди та інших кормів у період відгодівлі. Дорощування молодняку – це необхідний елемент у загальній системі виробництва високоякісної яловичини.
За інтенсивної годівлі у період дорощування молодняк швидше досягає забійних кондицій, підвищується вихід яловичини і поліпшується її якість – збільшується вміст повноцінного білка, м’ясо стає ніжним і соковитішим. Забійний вихід при інтенсивному дорощуванні й відгодівлі підвищується на 7–10%, а вміст кісток у туші зменшується на 5–12 % порівняно з показниками при низькому рівні годівлі.
Дорощувати молодняк найдоцільніше за умови великої питомої маси у раціоні соковитих і зелених кормів. Такий тип годівлі сприяє інтенсивному росту тварин, виключає передчасне ожиріння, забезпечує формування міцного кістяку, оптимальний ріст мязів і розвиток травного каналу, що є необхідним фактором подальшої інтенсивної відгодівлі.
На дорощування молодняк великої рогатої худоби ставиться у віці 6–7 місяців живою масою 160–170 кг. Закінчується цей період у річному віці при досягненні живої маси не менше 280–300 кг.
Для досягнення живої маси 300 кг у річному віці необхідно одержувати приріст живої маси 750–800 г на добу відповідно до програми росту (табл.69).
Таблиця 69
