- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
Вік, діб |
Добова норма, г |
Вік, діб |
Добова норма, г |
1 |
50 |
10 |
600 |
2 |
100 |
15 |
800 |
3 |
150 |
20 |
900 |
4 |
250 |
30 |
1000-1500 |
6 |
400 |
|
|
Годівля телят у молочний період. У віці 2–3 тижнів телят переводять із профілакторію у телятник і утримують в групових клітках протягом усього молочного періоду. У цей час вони інтенсивно ростуть, у них формується м’язова тканина, внутрішні органи, кістяк, органи травлення і для нормального розвитку потребують надходження до організму необхідної кількості енергії поживних і біологічно активних речовин.
У молочний період телята здатні проявляти високі прирости живої маси і ефективно використовувати корми, що зумовлено специфікою приросту і використанням кормів у ранньому віці. До 4-х місяців життя основою живлення телят є молочні корми. Доки не функціонує рубець і синтез білка у передшлунках відсутній або до 2–3-місячного віку недостатній, телята мають одержувати корми з високою біологічною повноцінністю протеїнів. У цей період практично неможливо досягти задовільних результатів приросту живої маси без молочних кормів. Слід відмітити, що використання протеїну на синтез білка тіла у перший місяць життя телят, включаючи молозивний період, досить високе і становить 73-85%. У 2–2,5-місячному віці цей процес знижується до 39-48%, а старше 5 місяців – до 22%.
З віком у телят змінюється і хімічний склад тіла. Якщо при народженні вміст води в їх організмі складає 74%, а жиру 3,5% від маси тіла, то у 6 міс вміст води зменшується до 64%, а жиру зростає до 10,5% і більше. Це зумовлює збільшення енерговитрат на приріст живої маси і, як наслідок, витрати корму. Так, до 3 міс на 1 кг приросту витрати кормів становлять 3,6–4,0 к.од., а у віці 4–6 міс збільшуються до 5,1–5,3 к.од. Отже, з віком у телят потреба в енергії корму на приріст маси тіла зростає.
Найбільша потреба в енергії з розрахунку на одиницю маси тіла відмічається на першому місяці після народження. Із розрахунку на 100 кг живої маси це складає 5,2-5,5 к. од. або 41,3-43, 8 МДж обмінної енергії для теличок і 5,5-5,8 к.од., або 43,8–46,2 МДж ОЕ для бичків. Із збільшенням живої маси загальна потреба в енергії зростає, а на 100 кг живої маси – зменшується і у віці 6 міс становить 2,6–2,8 к.од., або 20,7–22,3 МДж ОЕ для теличок і 2,6–2,7 к.од. або 20,7–21,5 МДж ОЕ для бичків.
Потреба телят у сухій речовині згідно з деталізованими нормами визначається за їх віком, живою масою та інтенсивністю вирощування залежно від величини материнської породи у дорослому стані (400–450, 500–550 і 600–650 кг) і складає на 100 кг живої маси 1,94–1,75 кг (табл. 65).
Таблиця 65
Потреба телят у сухій речовині
на 100 кг живої маси та концентрації у ній енергії
Показник |
Вік, міс |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Дрібні породи |
||||||
Середня жива маса, кг |
36 |
53 |
70 |
87 |
105 |
122 |
Суха речовина на 100 кг живої маси, кг |
1,94 |
2,45 |
2,71 |
2,87 |
3,14 |
3,11 |
Вміст енергії в 1 кг сухої речовини, к.од. |
2,85 |
1,77 |
1,37 |
1,12 |
0,94 |
0,90 |
Середні породи |
||||||
Середня жива маса, кг |
42 |
62 |
82 |
103 |
124 |
143 |
Суха речовина на 100 кг живої маси, кг |
1,90 |
2,26 |
2,68 |
2,72 |
2,93 |
2,83 |
Вміст енергії в 1 кг сухої речовини, к.од. |
2,88 |
1,86 |
1,32 |
1,14 |
1,00 |
0,93 |
Великі породи |
||||||
Середня жива маса, кг |
48 |
72 |
95 |
118 |
144 |
164 |
Суха речовина на 100 кг живої маси, кг |
1,75 |
1,94 |
2,42 |
2,63 |
2,89 |
2,86 |
Вміст енергії в 1 кг сухої речовини, к.од. |
2,98 |
2,07 |
1,39 |
1,16 |
0,95 |
0,90 |
Як показують розрахунки, концентрація енергії у сухій речовині корму в перші місяці вирощування досить висока і забезпечити її за рахунок звичайних кормів, у тому числі й молочних, практично неможливо. Звідси, телята у ранньому віці використовують енергію корму значно ефективніше, ніж дорослі тварини, на базі яких встановлена поживність кормів у кормових одиницях. Тому роботи аналіз повноцінності енергетичного живлення телят до настання стабілізації рубцевого травлення на основі прийнятої поживності кормів у кормових одиницях недоречно. Напевно, поживність молока для телят у кормових одиницях занижена майже на 40, збираного молока – на 70%.
У раціонах телят молочного періоду необхідно контролювати вміст протеїну, вуглеводів і жиру. У перший місяць життя норма перетравного протеїну з розрахунку на 1 к.од. становить 100 г, на 2–3-й – 130–120 г, на 4–6-й – 115–105 г і старше 6 міс – 100–90 г, сирого протеїну – відповідно 115, 150, 140 і 150 г.
До 4-місячного віку в раціонах телят слід контролювати кількість лізину та метіоніну з циститом, вміст яких треба доводити відповідно до 6–8 і 2–4% від сирого протеїну в раціоні.
Із 2-місячного до 3-місячного віку вміст клітковини у сухій речовині раціону знаходиться у межах 6–12%, а з 4 до 6 міс її кількість збільшується до 16–18%. Концентрація цукру у сухій речовині раціону у перші 2–3 місяці після народження становить 15–16,5%, потреба задовольняється за рахунок молока, а наступний період зменшується до 8–9,5%. Оптимальним цукро-протеїновим відношенням вважається 0,8–1:1.
За перші 6 міс життя телятам необхідно згодовувати до 30 кг жиру, в тому числі від 8 до 18 кг молочного. У перший місяць вирощування оптимальний вміст жиру у сухій речовині раціону становить 24%, у другий – 14, третій – 9, четвертий і п’ятий – 6-7 і в шостий – 5,4%. Надалі його вміст зменшується до рівня дорослих тварин – 3-4%.
Під час вирощування молодняк повинен бути забезпечений достатньою кількістю мінеральних речовин. Нестача їх у раціоні викликає порушення (затримку) росту і розвитку, обміну речовин, втрату апетиту та його спотворення. Достатнє мінеральне живлення забезпечує нормальне здоров’я телят, оптимальний розвиток кістяка та збалансовану мінералізацію останнього.
У прирості живої маси молодняку мінеральні речовини припадає 4–5%. За перші 6 міс життя в організмі телят відкладається до 6 кг, за перший рік життя – 9–10 кг мінеральних речовин.
Мінеральні речовини молока засвоюються організмом телят майже повністю (86–97%). При згодовуванні концкормів засвоєння кальцію із них у 2-місячних телят знижується до 30%. Кальцій і фосфор раціону 6-місячні телята засвоюють на 40–50% (табл. 66).
Таблиця 66
