- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
Склад молозива корів
Показник |
Перше доїння |
День лактації |
|||
1-й |
3-й |
5-й |
10-й |
||
Суха речовина, % |
25 |
20,3 |
14,6 |
13,2 |
12,8 |
Жир, % |
5,4 |
4,4 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
Протеїн, % |
15,0 |
11,3 |
5,8 |
4,0 |
3,3 |
Казеїн, % |
5,7 |
4,1 |
3,1 |
2,9 |
2,6 |
Альбумін + глобулін, % |
9,3 |
7,2 |
2,7 |
1,1 |
0,7 |
Лактоза, % |
3,3 |
3,6 |
3,9 |
4,4 |
4,7 |
Зола, % |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
0,8 |
Вітамін А, мг/кг |
4,0 |
2,2 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
Кислотність, °Т |
45 |
38 |
27 |
21 |
17 |
Телята народжуються мало пристосованими до умов навколишнього середовища. Бар’єрні функції плаценти не дають змоги імунним глобулінам проникати у кров плода. Стійкість телят проти захворювань залежить від кількості гама-глобулінів, які всмоктуються у кров із молозива матері. Слизова оболонка кишечнику завдяки наявності кранових клітин майже протягом двох діб відкрита для всмоктування білків у неперетравленому вигляді. Адсорбція лактоглобулінів найінтенсивніше відбувається у перші 6–12 год, потім сповільнюється і через 48 год припиняється. Причому, у незмінному стані γ-глобуліни достатньо енергійно всмоктуються: класу М – перші 16 год, класу А–22 год, класу G–27 год і за перші 36 год їх всмоктування різко знижується: класу А від 11 до 3%, G – від 13 до 5% і М – від 14 до 0,1%. При цьому, глобуліни класу М мають вирішальне значення проти колісепсину, А і G – проти інших інфекцій. На товарних фермах лише від 15 до 24% 2–3-денних телят мають нормальний вміст γ-глобулінів, тобто своєчасно одержують молозиво, тоді як до 70% діареї пов’язано з пізнім його випоюванням. Молозиво не тільки стимулює захисні функції організму теляти, а й саме відзначається бактерицидними властивостями. Відомо, що у свіжовидоєному молозиві гине багато видів патогенної мікрофлори (кишкова, бруцельозна, туберкульозна палички та ін.).
За нестачі в раціонах сухостійних корів протеїну, вітамінів і мінеральних речовин телята народжуються з морфологічно і фізіологічно незрілим кишечником. Як наслідок, імуноглобуліни у них всмоктуються значно гірше, протягом перших двох тижнів на 43–57% знижується перетравність молозива і молока. Такі телята найчастіше хворіють на шлунково-кишкові та інші захворювання.
У разі відсутності материнського молозива з будь-яких причин його можна замінити молозивом від іншої новотільної корови або приготувати штучно. Непоганим замінником вважається суміш такого складу: 1 кг коров’ячого молока, 15 г риб’ячого жиру, 10 г кухонної солі і 3–5 курячих яєць. Дану суміш ретельно розмішують до однорідної маси і з розрахунку 8–10 мл на 1 кг живої маси згодовують новонародженим телятам протягом 4–7 діб за півгодини до напування молоком. Замінник молока також готують на чистій перевареній і охолодженій до 40–50°C воді. На 1 кг води додають 10 г кухонної солі, вміст двох курячих яєць і добре перемішують. Згодовують такий розчин по 10 мл на 1 кг живої маси протягом 7 діб за півгодини до напування молоком.
У профілакторний період протягом 1–2 тижнів телят напувають материнським молоком, з 4–5-добового віку дають переварену і охолоджену до 15–20°C, а з 3-тижневого віку – чисту сиру воду через 0,5-1,0 год після даванки молока. Після напування молоком мордочку теляти витерають частим сухим рушником, оскільки залишки молока можуть стати живильним середовищем для мікроорганізмів та причиною випадання волосу навколо носового дзеркала.
Телята, які народжуються у зимово-весняний період, часто страждають А-гіповітамінозною дисперсією і багато з них гине у перші дні життя. Для профілактики цього захворювання насамперед забезпечують потребу тільних сухостійних корів у каротині. За низького вмісту каротину у раціонах тільних корів рекомендується протягом 11 діб перед отеленням згодовувати 900 тис. МО вітаміну А або забезпечити ін’єкцію тривітаміну (А, D, Е) згідно з ветеринарними рекомендаціями.
Непогані результати одержують у разі згодовування новонародженим телятам з молозивом першого і другого надою 900 тис. МО вітаміну А. Досить ефективним лікувальним і профілактичним засобом проти шлунково-кишкових захворювань телят у період новонародженості вважається ацидофільне молоко (табл. 64). Його випоювання сприяє підвищенню приросту живої маси, поліпшує стан обміну речовин.
Таблиця 64
