- •Сільськогосподарських тварин
- •Сільськогосподарських тварин
- •Допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців напряму 1305 “Ветеринарна медицина” у вищих навчальних закладах ііі-іv рівнів акредитації
- •Доктор сільськогосподарських наук, професор
- •Редактор г.Г. Руденко
- •Є.А. Богданов
- •І.С. Попов
- •П.Д. Пшеничний
- •О.П. Дмитроченко
- •Основи живлення тварин і оцінка поживності кормів
- •Оцінка корму за хімічним складом
- •2.1. Схема зоотехнічного аналізу кормів
- •Елементний склад сухої речовини рослин
- •Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин
- •2.1.1. Вода і суха речовина
- •2.1.2. Мінеральні речовини (сира зола)
- •2.1.3. Сирий протеїн Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.
- •2.1.4. Сирий жир
- •2.1.5. Сира клітковина
- •Вміст окремих фракцій сирої клітковини у сухій речовині сіна конюшини, % (за Поповим і.С.)
- •2.1.6. Безазотисті екстрактивні речовини
- •100%–% Води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи.
- •2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини
- •Контрольні запитання
- •Використання поживних речовин в організмі тварин
- •3.1. Перетравлювання і абсорбція поживних речовин
- •3.2. Баланс речовин і енергії
- •Контрольні запитання
- •Оцінка поживності кормів
- •4.1. Енергетична поживність
- •4.2. Протеїнова поживність кормів
- •4.3. Вуглеводна поживність кормів
- •Вміст фракцій вуглеводів у сухій речовині трави, %
- •4.4. Жирова поживність кормів
- •4.5. Мінеральна поживність
- •4.6. Вітамінна поживність кормів
- •Імунна Репродуктивна
- •4.7. Комплексна оцінка поживності кормів і раціонів
- •Контрольні запитання
- •5. Корми
- •5.1. Фактори, що впливають на склад і поживність кормів
- •Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації
- •5.2. Зелені корми
- •Середній вміст макроелементів у траві окремих видів, г/кг
- •5.3. Грубі корми
- •Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну багаторічних бобових трав у різні фази вегетації, ц/га (за Бондарева в.А.)
- •5.4. Силосовані корми
- •Вміст кислот у консервованій масі
- •Коренебульбоплоди і баштанні корми
- •Склад сухої речовини коренебульплодів і гарбузів, %
- •5.6. Зернові корми
- •5.6.1. Зернові злакові корми
- •5.6.2. Зернові бобові корми
- •Вміст амінокислот у зерні, г/кг
- •5.7. Залишки технічних виробництв
- •5.8. Залишки цукрового виробництва
- •5.9. Залишки бродильного виробництва
- •5.10. Корми тваринного походження
- •Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %
- •5.11. Кормові добавки
- •Еприн одержують за культивування дріжджів на середовищі, яке містить етанол. Аморфний порошок світло-кремового кольору (сирого протеїну не менше 51%).
- •5.12. Комбікорми
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для птиці
- •Рецепти повнораціонних комбікормів для свиней
- •Контрольні запитання
- •6. Нормована годівля сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •7. Годівля великої рогатої худоби
- •7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей
- •Норми годівлі тільних сухостійних корів, на одну голову за добу
- •7.2. Годівля лактуючих корів
- •Норми годівлі повновікових дійних корів живою масою 500 кг, на одну голову за добу
- •Використання зеленої маси за різних способів її згодовування, %
- •7.3. Годівля племінних бугаїв
- •Структура раціонів для бугаїв-плідників, %
- •7.4. Годівля молодняку великої рогатої худоби
- •Склад молозива корів
- •Рекомендовані даванки телятам ацидофільного молока
- •Потреба телят у сухій речовині
- •Потреба молодняку у макроелементах на 1 кг сухої речовини раціону, г
- •7.5. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби
- •Результати відгодівлі бичків симентальської породи
- •Програма росту при дорощуванні
- •Контрольні запитання
- •8. Годівля мясної худоби
- •Норми годівлі корів мясних порід, на голову за добу
- •Норми годівлі племінних бугайців у віці старше 1 року,
- •Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
- •Контрольні запитання
- •9. Годівля овець
- •9.1. Господарські і біологічні особливості овець
- •9.2. Вплив годівлі на вовнову продуктивність і плодючість овець
- •9.3. Годівля вовнових валахів
- •9.4. Годівля баранів-плідників
- •9.5. Годівля вівцематок
- •Норми годівлі кітних вівцематок вовнових і вовново-мясних порід
- •Норми годівлі лактуючих овець вовнових і вовново-мясних порід,
- •9.6. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •9.7. Відгодівля овець
- •Норми для молодняку мясо-вовнових порід на відгодівлі,
- •9.8. Особливості годівлі овець у зимовий і літній періоди
- •Контроль повноцінності годівлі овець і кіз
- •Контрольні запитання
- •Годівля свиней
- •1. Біологічні і господарські особливості свиней
- •10.2. Годівля кнурів-плідників
- •10.3. Годівля свиноматок
- •Годівля молодняку свиней
- •Рівень забезпечення потреби поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока, %
- •Склад кормосумішей для поросят-сисунів, %
- •10.5. Відгодівля свиней
- •Орієнтовна структура раціонів молодняку свиней мясної відгодівлі, %
- •Норми відгодівлі молодняку свиней до жирних кондицій за середньодобового приросту 700-800 г, на одну голову за добу
- •10.6. Контроль повноцінності годівлі свиней
- •Контрольні запитання
- •11. Годівля коней
- •11.1. Годівля жеребців-плідників і кобил
- •11.2. Годівля лошат і молодняку
- •11.3. Годівля робочих коней
- •11.4. Відгодівля коней
- •11.5. Контроль повноцінності годівлі коней
- •Контрольні запитання
- •12. Годівля сільськогосподарської птиці
- •12.1. Потреба птиці в енергії і поживних речовинах
- •12.2. Корми для птиці та підготовка їх до згодовування
- •12.3. Годівля курей
- •12.4. Годівля індиків
- •12.5. Годівля качок
- •12.6. Годівля гусей
- •Контрольні запитання
- •13. Годівля кролів
- •Норми годівлі дорослих кролів, на одну голову за добу
- •Норми годівлі лактуючих кролиць живою масою 4–5 кг,
- •Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів,
- •Контрольні запитання
- •Норми годівлі дорослих звірів протягом року, крім лактуючих
- •Норми годівлі лактуючих самок
- •Норми годівлі молодняку хутрових звірів після відсаджування
- •Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у період вагітності,
- •Контрольні запитання
- •15. Годівля собак
- •Контрольні питання
- •16. Годівля ставових риб
- •Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну
- •26% І вище для цьоголіток коропа у вересні-жовтні
- •Контрольні запитання
- •17. Основи профілактичної і лікувальної годівлі сільськогосподарських тварин
- •Контрольні зпитання
- •Література
- •Сільськогосподарських тварин
7.3. Годівля племінних бугаїв
Годівля бугаїв-плідників повинна бути нормованою і збалансованою за всіма необхідними елементами живлення і забезпечувати у добрих умовах утримання і догляду тривалу статеву активність та високу якість сперми. Недостатня чи надмірна неповноцінна годівля знижує їх статеву активність, якість спермопродукції та скорочує термін племінного використання. Порушення статевої функції у бугаїв-плідників від низького рівня годівлі буває значно рідше, ніж від надмірного перегодовування. За надлишкового енергетичного живлення відбувається ожиріння внутрішніх органів, порушується функція залоз внутрішньої секреції і придаткових статевих залоз, знижується потенція, що може стати причиною припинення сперматогенезу. Під час ожиріння збільшується жива маса, послаблюються зв’язки задніх кінцівок і тварини уникають парування.
Потреба племінних бугаїв у енергії та поживних речовинах. Однією з основних умов раціональної годівлі бугаїв-плідників є забезпечення оптимального енергетичного живлення. Як правило, за середнього навантаження, а також у непарувальний період рівень годівлі повинен бути помірним (табл. 61). Високий рівень можна періодично допускати лише у разі інтенсивного використання.
Загальний рівень енергетичного живлення залежить від навантаження і з розрахунку на 100 кг живої маси складає: у непарувальний період – 1,1–0,8 к. од., або 12,6–9,0 МДж обмінної енергії, при середньому навантаженні (одна дуплетна садка на тиждень) – 1,2–0,9 к. од. (13,6–9,7 МДж ОЕ), за підвищеного навантаження (дві дуплетні садки на тиждень) – 1,3 – 1,0 к. од. (16,2 – 11,5 МДж ОЕ). Оптимальний рівень перетравного протеїну в раціонах у непарувальний період становить 100 г на 1 к. од., при середньому навантаженні – 125 і підвищеному – 145 г, а вміст сирого протеїну у сухій речовині раціону відповідно – 11,7, 15,4 і 20,4 %.
Постійний надлишок перетравного протеїну призводить до посилення утворення аміаку у передшлунках, порушення процесів травлення, що негативно впливає на загальний обмін речовин в організмі.
Важливе значення має забезпечення бугаїв-плідників високоякісним протеїном, оскільки до складу сперміїв входять амінокислоти, такі як аргінін, лізин, лейцин, цистин та ін. Щоб забезпечити їх надходження, у раціони вводять різноманітні кормові компоненти.
Бугаї-плідники одержують у раціонах переважно рослинні злакові корми з низьким вмістом незамінних амінокислот. Надходження їх за рахунок мікробного білка, який синтезують мікроорганізми, у разі інтенсивного використання плідників часто буває недостатнім.
Таблиця 61
Норми годівлі бугаїв-плідників при середньому навантаженні,
на голову за добу
Показник |
Жива маса, кг |
|||||
700 |
800 |
900 |
1000 |
1100 |
1200 |
|
Кормові одиниці |
7,3 |
7,9 |
8,5 |
9,1 |
9,6 |
10,2 |
Обмінна енергія, МДж |
84 |
91 |
99 |
105 |
110 |
117 |
Суха речовина, кг |
9,7 |
10,5 |
11,3 |
12,1 |
12,8 |
13,6 |
Сирий протеїн, г |
1505 |
1630 |
1755 |
1880 |
1980 |
2105 |
Перетравний протеїн, г |
915 |
990 |
1065 |
1140 |
1200 |
1275 |
Сира клітковина, г |
1940 |
2100 |
2260 |
2420 |
2560 |
2720 |
Крохмаль, г |
1005 |
1085 |
1170 |
1250 |
1320 |
1405 |
Цукор, г |
915 |
990 |
1065 |
1140 |
1200 |
1275 |
Сирий жир, г |
340 |
370 |
400 |
425 |
450 |
480 |
Сіль кухонна, г |
50 |
50 |
60 |
60 |
65 |
65 |
Кальцій, г |
50 |
50 |
60 |
60 |
65 |
65 |
Фосфор, г |
39 |
40 |
43 |
46 |
48 |
50 |
Магній, г |
18 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |
Калій, г |
77 |
88 |
99 |
110 |
121 |
132 |
Сірка, г |
28 |
32 |
36 |
40 |
44 |
48 |
Залізо, мг |
535 |
580 |
620 |
665 |
705 |
750 |
Мідь, мг |
90 |
100 |
105 |
115 |
120 |
130 |
Цинк, мг |
390 |
420 |
450 |
485 |
510 |
545 |
Кобальт, мг |
7,3 |
7,9 |
8,5 |
9,1 |
9,6 |
10,2 |
Марганець, мг |
485 |
525 |
565 |
605 |
640 |
680 |
Йод, мг |
7,3 |
7,9 |
8,5 |
9,1 |
9,6 |
10,2 |
Каротин, мг |
510 |
560 |
590 |
650 |
700 |
750 |
Вітамін D, МО |
9800 |
11200 |
12500 |
14000 |
15400 |
16800 |
Вітамін E, мг |
290 |
315 |
340 |
365 |
385 |
410 |
Поповнити цей дефіцит можна за рахунок введення до раціону кормів тваринного походження. У дослідах (Смірнов – Угрюмов) було встановлено, що заміна 2–6 % рослинного протеїну на протеїн кормів тваринного походження забезпечує одержання еякуляту з вмістом 13,8 млрд сперміїв, що в 1,7 раза більше за аналоги, яким згодовували тільки рослинні корми. Причому, кращими були результати від додавання кров’яного борошна, а не збираного молока.
Введення до раціону бугаїв 1,25 кг дерті зерна сої збільшувало об’єм еякуляту на 34 % і загальну кількість сперміїв на 32 %. Така ж кількість суміші гороху і кормових бобів підвищувала об’єм еякуляту на 21 %.
Жири кормів не тільки сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів, а й поліпшують якість сперми. Статеві гамети багаті на жироподібні речовини (фосфатиди), тому потреба плідників у цих речовинах підвищена. Так, згодовування курячих яєць, багатих на фосфатиди, позитивно впливає на якість показників сперми. Включення до раціонів фосфатидного концентрату (1,0 г/кг живої маси) підвищує спермопродукцію, а також поліпшує придатність сперми до заморожування. За нормою вважається достатнім 3 – 4 % жиру у сухій речовині раціону.
Вуглеводи, зброджуючись у передшлунках до летких жирних кислот, слугують основним джерелом енергії в організмі. Вміст у раціонах оптимальної кількості легкозброджуваних вуглеводів поліпшує процеси травлення і використання поживних речовин та позитивно впливає на статеву активність. Надмірне згодовування крохмалистих кормів знижує статеву активність і може стати причиною ожиріння і втрати племінного значення.
У непарувальний період у сухій речовині раціону цукор має становити 7 %, за середнього навантаження – 9,4 і інтенсивному використанні – 12,4 %. Цукро-протеїнове співвідношення повинно знаходитися у межах 0,8 – 1,2 : 1, крохмалю до цукру – 1,1 – 1,2 : 1. Вміст клітковини у сухій речовині раціону в межах 20 – 25 % забезпечує оптимальну роботу органів травлення та нормальний фізіологічний стан тварин.
Мінеральними речовинами і вітамінами племінних бугаїв слід забезпечувати у повному обсязі. На 1 к. од. у раціоні має припадати 6,5 – 7 г кальцію, 5 – 6 фосфору і 6 – 7 г кухонної солі.
Фосфору належить особливо важливе місце у годівлі бугаїв-плідників. Він входить до складу аденозинтрифосфорної кислоти, яка сприяє швидкій мобілізації енергії в організмі у період статевого акту, а також до складу фосфоліпідів сперми, які забезпечують енергетичне живлення сперміїв у статевих шляхах корови. При годівлі бугаїв з достатньою кількістю зернових кормів нестачі фосфору, як правило, не буває. Вона може виникнути за надлишку кальцію, відсутністю або надлишку вітаміну D.
Для нормального розвитку кістяка і обміну фосфору плідникам забезпечують потребу у магнію. Згодовування препаратів сірки поліпшує сперматогенез, збільшує об’єм еякуляту, кількість живих сперміїв та знижує рівень вибракування одержаної сперми.
Відтворна функція бугаїв тісно пов’язана з діяльністю щитовидної залози. Відмічено, що згодовування 1,2 мг йодиду калію на 100 кг живої маси підвищувало концентрацію сперміїв за два місяці досліду майже на 45 % та резистентність на 35 %.
Нестача цинку в раціоні викликає недорозвинення сім’яників у молодих бичків, порушує функції зародкового епітелію та знижує рухливість сперміїв. У разі нестачі кобальту спостерігається огрубіння волосяного покриву, анемія та погіршується якість сперми. Надлишок молібдену в раціоні спричинює зміни зародкового епітелію, послаблює сперматогенез. До мікроелементів, які мають безпосереднє відношення до відтворної функції бугаїв, відноситься і марганець, який активує діяльність гіпофіза та ряду ферментів і гормонів.
На продуктивну функцію племінних бугаїв прямо чи опосередковано впливають вітаміни А, D, Е.
За нестачі каротину або вітаміну А сповільнюється ріст молодих бичків, відбувається ороговіння шкіри, слизових оболонок, порушується зір. У випадку А-вітамінної нестачі розвивається імпотенція, знижується рухливість сперміїв, збільшується кількість патологічних їх форм. Тривала нестача вітаміну А може викликати навіть атрофію сім’яників і придаткових статевих залоз та паталогічні зміни у гіпофізі й корі наднирників.
Норми годівлі племінних бугаїв розраховані на дорослих тварин заводської вгодованості. Для молодих бугайців норму необхідно збільшити на 1,0 – 1,5 к. од.
Корми та годівля племінних бугаїв. До складу раціонів бугаїв-плідників повинні входити різноманітні корми: сіно високої якості злакових, бобових трав і їх сумішок, трав’яна різка штучного висушування, силос високої якості, коренеплоди та суміш концкормів (табл. 62).
Таблиця 62
