Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
батулл н . . (ред.) Мельничук Д.О., Богданов Г.О. та н. Год вля с льськогосподарських тварин.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.13 Mб
Скачать

7.1. Годівля тільних сухостійних корів і нетелей

Одержання високих надої, добре розвинутого повноцінного приплоду, збереження здоров’я та відтворної здатності корів залежить від організації їх годівлі у сухостійний період. Недостатня за рівнем та повноцінністю годівля тільних сухостійних корів у цей період є основною причиною неблагополучних отелень, народження кволих телят, що негативно впливає на їх ріст і розвиток після народження, низької молочної продуктивності тварин у наступну лактацію та порушення відтворної здатності останніх.

Повноцінна годівля корів у сухостійний період сприятливо впливає на склад молозива після отелення, що має досить важливе значення у профілактиці шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят.

Перед отеленням корови і нетелі повинні бути добре вгодовані, а в організмі мати достатню кількість протеїну, жиру, мінеральних елементів та вітамінів, відкладених як резервні речовини. Після отелення у перші 2 – 3 місяці вони використовуються тваринами, особливо високопродуктивними, як резерв енергії і поживних речовин для покриття витрат на синтез молока, оскільки у цей період корови споживають кормів менше, ніж потрібно для витрат, пов’язаних з його утворенням. Корови у перші місяці лактації втрачають 8–10 % живої маси, а втрата 1 кг живої маси забезпечує підвищення надою до 10–15 кг і більше.

Достатність енергетичного живлення корів у сухостійний період можна оцінювати за приростом їх живої маси, який у середньому повинен складати 800 – 1000 г за добу або 50 – 60 кг за період залежно від вгодованості. У цей період найінтенсивніше росте плід, збільшується маса матки та навколоплодових оболонок і видимий приріст живої маси корови відбувається не за рахунок наростання маси її тіла, а переважно за рахунок росту плода і супутніх йому відтворних органів. З урахуванням цього, годівлю тільних корів і нетелей необхідно планувати таким чином, щоб створення резервів органічних речовин в організмі відбувалось не в останні два місяці перед отеленням, а протягом другої половини тільності. Тоді в останній місяць годівля тварин може бути помірною. Як уже зазначалося, надмірна годівля здатна викликати інтенсивний ріст плода та спонукати цим важкі отелення.

У тільних корів впродовж вагітності посилюються робота серцево-судинної системи, функції гіпофізу, наднирників, щитовидної залози, змінюється кількість форменних елементів крові. У цілому в організмі тварини пришвидшується обмін речовин з перевагою асиміляційних процесів над дисимиляційними. Якщо інтенсивність обміну речовин у першу половину вагітності зростає на 5 – 10 %, то в останню чверть – на 30 – 40 %. Крім того, у сухостійний період у корів відбувається перебудова молочної залози, що є необхідною умовою підготовки її до наступної інтенсивної діяльності.

Оптимальна тривалість сухостійного періоду – 45 – 60 діб. Вона залежить від віку, вгодованості та продуктивності. Дещо триваліший сухостійний період надають молодим і високопродуктивним коровам, а також тваринам нижчесередньої вгодованості. Скорочення сухостою до 20 днів зменшує надої у наступну лактацію на 20 %, до 40 днів – на 5 – 10 %. Подовження цього періоду до 80 – 90 днів і більше знижує надій молока на 5 – 8 %.

Норми годівлі тільних сухостійних корів. Потреба в енергії та окремих поживних речовинах тільних сухостійних корів і нетелей виражається різними способами: на одну голову за добу за рекомендованими нормами (табл. 57), за концентрацією енергії і поживних речовинах у сухій речовині раціону та за нормами поживних і біологічно активних речовин із розрахунку на одну кормову одиницю.

Добова потреба тільних сухостійних корів в енергії, поживних і біологічно активних речовинах залежить від живої маси і планового надою за очікувану лактацію. Для продовження росту молодих корів (ростуть до 5 років) і підвищення вгодованості за нижчесередньої рекомендовані норми необхідно підвищувати на 1–2 к. од. і на кожну з них збільшити потребу в окремих поживних речовинах. Якщо, наприклад, коровам живою масою 500 кг при середній вгодованості і очікуваною продуктивністю за наступну лактацію 5000 кг молока необхідно близько 10 к. од., то за нижчесередньої вгодованості при такій же продуктивності – 11,5 – 12, 0 к. од.

Таблиця 57