5.11. Кормові добавки

Одержання максимальної кількості тваринницької продукції, підтримання здоров’я тварин у належному стані, покращення споживання та підвищення ефективності використання кормів або зміна окремих фізіологічних процесів у тварин забезпечується за використання кормових добавок.

Кормовою добавкою є кормовий засіб, який застосовується для поліпшення поживної цінності основного корму.

Перелік кормових добавок нараховує десятки тисяч різноманітних кормових засобів, який постійно поповнюється. Але виробники повинні обов’язково довести як ефективність, так і безпечність кормових добавок для тварин та людини. Лише після цього вони можуть розраховувати на одержання сертифікату, який дозволяє виробляти та продавати добавку.

Протеїнові добавки. Протеїнові добавки  кормові засоби, які містять понад 20% протеїну чи його еквівалента. Одержують їх з тваринних, рослинних, мікробних джерел або шляхом промислового синтезу.

Додаткові джерела протеїну необхідні у раціонах практично всіх сільськогосподарських тварин. Особливі вимоги до кількості та якості протеїну висуваються при складанні раціонів для високопродуктивних корів та моногастричних тварин. Протеїнові добавки вищі за ціною, ніж зерно злакових. У зв’язку з цим важливо застосовувати різні методи оптимізації протеїнового (амінокислотного) живлення тварин з метою ефективного використання кормів.

Світовий досвід показує, що спрямоване застосування синтетичних амінокислот дає змогу:

скоротити витрати дорогих білкових кормів;

використовувати корми з менш повноцінними білками;

за рахунок ретельного балансування амінокислотного складу раціону знижувати емісію азоту в довкілля з екскрементами;

забезпечувати більш високі показники продуктивності та стан здоров’я тварин у результаті кращого використання азотистих сполук в організмі.

Комбінування амінокислот, що містяться у кормах з їх синтетичними препаратами нині широко застосовується в практиці годівлі свиней та птиці, а також має значення у годівлі високопродуктивних корів (метіонін, триптофан).

Виробництво синтетичних амінокислот стосується, передусім, виробництва кристалічних його форм: L-лізину та DL-метіоніну, хоча налагоджено виробництво L-треоніну, L-триптофану та інших. Застосування L-ізомерів амінокислот пов’язано з тим, що у цій формі знаходиться переважна більшість аміноксилот у рослинних і тваринних протеїнах. Інші форми (D-ізомери) мають менший рівень засвоєння в організмі або не засвоюються зовсім.

Поряд з використанням кристалічних препаратів, продовжується пошук нових джерел амінокислот. Зокрема, розроблено препарат Родімет АТ 88, що є гідроксианалогом метіоніну, яким можна усунути дефіцит даної амінокислоти. Цей препарат дешевший за кристалічний лізин, проте за його використання значно зростають вимоги до технічного обладнання, яке забезпечує рівномірність змішування кормосуміші. Заслуговує на увагу препарат Бетафін як джерело бетаїну (частковий замінник метіоніну та холінхлориду) та стійка у рубці метіонінова добавка для молочних корів Мепрон М85.

L-лізин хлорид  кристалічний порошок (98,599,0% лізину).

DL-метіонін  кристалічний порошок (99%).

Родімет NP 99  препарат DL-метіоніну (99%).

Родімет AT 88  гідроксианалог метіоніну (88%), розчин, упаковка ІВС 1150 л.

Біоліз 60  схвалена Харчовим законодавством ЄС амінокислотна добавка для використання у раціонах усіх видів тварин. Задовольняє потребу в лізині. Мінімальний вміст активного компоненту L-лізину у формі сульфатної солі 46,8% (1 кг біолізу 60 еквівалентний 1,667 кг L-лізину хлориду). Крім лізину, продукт містить інші продукти ферментації.

Бетафін  амінокислотна добавка (амінокислота бетаїн). Бетаїн є осморегулятором та донором метильних груп, а також частковим замінником метіоніну та синтетичного холінхлориду (1 кг бетафіну замінює 2,1 кг 100% синтетичного холінхлориду та знижує витрачання метіоніну на 20%).

L-треонін кормовий являє собою кристалічний порошок майже білого кольору. Мінімальна кількість активного компонента у перерахунку на суху речовину  98,5%, що відповідає не менше, ніж 98% L-треоніну в продукті.

Мепрон М85 виробляється у гранулах білого кольору, містить не менше 85% DL-метіоніну. Мепрон є стійкою у рубці жуйних метіоніновою добавкою. Призначений для молочних корів. Високоудійним коровам слід згодовувати за два тижні перед отеленням та до кінця першої третини лактації. Залежно від продуктивності (понад 25 кг молока за добу) даванку препарату можна продовжити. Рекомендована доза від 10 до 20 г на одну голову за добу залежить від умов годівлі та продуктивності тварини.

Для жуйних за нестачі протеїну в кормах раціону частина його може бути поповнена небілковими синтетичними речовинами за умови забезпечення тварин достатньою кількістю енергії, мінеральних речовин і деяких вітамінів. Встановлено, що мікрофлора передшлунків здатна синтезувати білки з небілкових синтетичних речовин у кількості 2530% від потреби тварин у протеїні.

У раціонах жуйних застосовують сечовину (карбамін), бікарбонат амонію, сірчанокислий амоній, аміачну воду, моно- і диамонійфосфат та ін.

Сечовина  біла кристалічна речовина без запаху, солоно-гірка на смак, добре розчиняється у воді. Містить 4646,5% азоту. Промислові підприємства випускають гранульовану синтетичну сечовину у формі дрібних зерен. За вмістом азоту 1 г сечовини еквівалентний 2,6 г сирого, або близько 2 г перетравного протеїну.

Недолік сечовини  її швидке розщеплення під дією мікробної уреази з утворенням надмірної кількості аміаку, а також незадовільні смакові якості. Перевага ж полягає в тому, що це дешевий, доступний продукт, промислове виробництво якого добре налагоджено.

Починають давати сечовину тваринам поступово  по 510 г на одну голову за добу для корів, збільшуючи щоденно кількість до встановленої норми приблизно протягом 10 днів. Згодовують у суміші з сухими концентрованими кормами або у вигляді розчину з мелясою, здобрюючи грубі корми та силос. Її даванки протипоказані тільним коровам у сухостійний період, вівцематкам у другу половину кітності та телятам і ягнятам.

У раціони лактуючих корів рекомендується вводити сечовини 15% від потреби у протеїні на одну голову за добу, молодняку великої рогатої худоби  2025%, тваринам на відгодівлі  3035, дорослим вівцям  3035 і молодняку 2025%. Не можна згодовувати тваринам сечовину із коксохімічних заводів, яку використовують як добриво.

Максимальні добові дози сечовини на одну голову, г:

корови  120

доросла худоба на відгодівлі  100

молодняк худоби живою масою, кг

140240  70

240350  90

350450  100

дорослі вівці  12

молодняк овець  8

Для сповільнення швидкості розщеплення у передшлунках жуйних сечовину у гранульованому вигляді покривають плівкою (ефект 715% порівняно із звичайним способом). З цією метою розроблена також технологія одержання карбамідного концентрату (амідоконцентратна добавка). Подрібнене зерно кукурудзи або ячменю в кількості 7080% змішують із 1520% сечовини та 5% бентоніту натрію. Суміш пропускають через екструдер, де під впливом високого тиску (до 30 атм) і температури (до 150 С і вище) відбувається сплавлення сечовини з крохмалем. Одержану масу подрібнюють на часточки діаметром 35 мм, відсівають дрібніші й використовують при виробництві комбікормів.

Бікарбонат амонію  нестійкий дрібнокристалічний порошок, дуже солоний на смак, із запахом аміаку, погано розчиняється у воді. Містить 1720% азоту, 1 г відповідає 1,061,25 г сирого протеїну. Застосовують переважно з кислими кормами та у холодну пору року (при 30 С через 5 днів його вивітрюється близько 11%). Зберігається у прогумованих мішках.

Біурет  гірше засвоюється в організмі, не має великого практичного значення.

Сірчанокислий амоній  білий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді, містить 21,2% азоту та 24,2% сірки. Найдоцільніше застосовувати в суміші з сечовиною у співвідношенні 16 (1 г такої суміші еквівалентний близько 2,6 г сирого протеїну).

Для збагачення азотом силосу й жому використовують синтетичну аміачну воду (розчин аміаку у воді). Для потреб сільського господарства синтетична аміачна вода випускається двох сортів: першого  з вмістом аміаку не менше 25%; другого  22% (протеїновий еквівалент 1 г протеїну). Аміачна вода  нестійка летка сполука з різким запахом. Зберігають і транспортують її у герметичних місткостях. На обробку 1 т силосу чи жому витрачають близько 1012 л 25%-ї аміачної води.

Успішне використання небілкових азотистих сполук залежить від способу введення їх до раціону та правильного врахування факторів, що впливають на засвоєння азоту мікроорганізмами рубця.

Добові норми азотистих сполук бажано згодовувати у 23 прийоми.

На використання азоту синтетичних сполук впливають рівень і склад протеїну, вуглеводів раціону (цукри і крохмаль), вміст у ньому мінеральних елементів (Са, Р, S, Na тощо) та вітамінів.

Ліпрот (кормовий концентрат лізину, ККЛ). Це натуральний продукт, який одержують із меляси, кукурудзяного екстракту, кормових дріжджів мікробіологічним синтезом. У результаті життєдіяльності спеціальних штамів бактерій у розчині вищеназваних компонентів утворюється велика кількість лізину, а також значна кількість інших амінокислот та вітамінів. Потім суміш висушується з пшеничними висівками та одержується продукт, відомий під назвою Ліпрот.

Ліпрот являє собою комплексну лізинпротеїнову кормову добавку (відома більше 40 років), до складу якої крім лізину (1416% L-лізин монохлоргідрату) входять амінокислоти, білки мікробного та рослинного походження, вітаміни групи В, бетаїн, макро- та мікроелементи (всього близько 40 поживних речовин).

Випускається у гранульованому (СГ-9), подрібненому (СП-9) та рідкому концентрованому (Ж-10) вигляді. Це дозволяє вводити його в будь-яку технологічну схему виробництва комбікорму. Згідно з рекомендаціями вводиться до складу комбікормів до 3% за масою.

Кормові та пивні дріжджі. У клітинах дріжджів наявні всі поживні речовини  повноцінний білок, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, комплекс вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин. Протеїн дріжджів за біологічною цінністю переважає рослинні білки і наближається до білків тваринного походження. При опроміненні ультрафіолетовими променями сухі дріжджі збагачуються вітаміном D₂. Енергетична цінність їх подібна до зернових кормів, а за вмістом протеїну вони значно переважають останніх. У 1 кг сухих гідролізних дріжджів міститься 1114 МДж обмінної енергії та близько 45% протеїну.

У годівлі тварин використовують дріжджі, вирощені та одержані із застосуванням як харчової, так і нехарчової сировини. Вирощують дріжджі на залишках спиртової промисловості (зернова, картопляна барда, меляса), відходах гідролізних і сульфітно-спиртових заводів, целюлозно-паперової промисловості, а також на очищених рідких парафінах нафти, метані тощо. Дріжджі, вирощені на вуглеводнях нафти, на відміну від інших, багатші на сирий протеїн (5055%), незамінні амінокислоти, особливо лізин (3542 г/кг), вітаміни групи В. Вони відзначаються високою біологічною цінністю і мають назву білково-вітамінного концентрату (БВК), товарна назва якого паприн (до 90% від всього виробництва кормових дріжджів). Являє собою порошок або гранули від світло-жовтого до коричневого кольору.

Меприн  продукт мікробіологічного синтезу з використанням технічно чистої культури родини Candida, яка культивується на середовищах, що містять метанол. Білий або світло-сірий порошок із властивим дріжджам запахом, містить не менше 51% сирого протеїну.