Хімічний склад побічної продукції м’ясо-переробної промисловості, %

Корм	Вода	Протеїн	Жир	Зола
Борошно: мясне	9	64	14	11
м’ясо-кісткове	9	50	13	26
кров’яне	9	81	3	6
із шквари	11	54	19	16

М’ясне і м’ясо-кісткове борошно є джерелами лізину, рибофлавіну, холіну, нікотинаміду та вітаміну В₁₂. Разом із тим, дані корми містять мало метіоніну й триптофану. Високий вміст кальцію і фосфору, що знаходяться у відносно оптимальному співвідношенні, а також натрію і деяких мікроелементів сприяє використанню м’ясного і м’ясо-кісткового борошна при балансуванні раціонів свиней і птиці за цими речовинами. У разі застосування сучасних технологій приготування протеїн зазначених кормів перетравлюється на рівні 85% у свиней і 75%  у бройлерів. У повнораціонні комбікорми для свиней і птиці м’ясне і м’ясо-кісткове борошно можна вводити з розрахунку 5 %, у БВМД  10-15 % за масою. Жуйним тваринам згодовування тваринного борошна заборонено Директивою ЄС у 1997 році.

Кісткове борошно  виробляється на м’ясокомбінатах з кісток тварин, являє собою порошок білого кольору з сіруватим відтінком. Містить близько 10 % води, 15–20  протеїну, 10–15  жиру, 50–60 %  золи. Використовується для балансування раціонів за мінеральними елементами, насамперед за кальцієм.

Кров’яне борошно  білковий корм, що виробляється з крові забитих тварин. Технологія його виготовлення передбачає коагуляцію крові при 105 С, після чого в декантаторі частину води відокремлюють, а залишок висушують, розмелюють і охолоджують. Внаслідок великої гігроскопічності кров’яне борошно можна зберігати тільки в закритій упаковці. Під час термічної обробки не виключається можливість термічного ушкодження протеїну, що знижує доступність незамінних амінокислот в організмі. Кров’яне борошно в такому випадку набуває чорно-коричневого кольору. В зв’язку з цим використовуються нові технології приготування, зокрема аерозольне сушіння. Воно являє собою процес мікронізації крапельок субстрату до 10-100 нм під дією високої температури (понад 200 С на вході і 90 С  на виході продукту) та тиску (200 атм) протягом 60-90 с.

Кров’яне борошно характеризується високим вмістом сирого протеїну (до 80%), який незбалансований за амінокислотним складом, що проявляється у високому вмісті лізину і лейцину та відносно низькому  метіоніну і ізолейцину.

Кров’яне борошно використовуєтся в годівлі свиней і птиці. До складу повнораціонних комбікормів його вводять у кількості 6 % за масою (свині) та 4 % (птиця). Передозування кров’яного борошна не допускається.

Борошно зі шквари. Являє собою висушені і подрібнені залишки після витоплювання тваринних жирів. Енергетична поживність шквари становить 0,9 к.од. Хімічний склад борошна наведено у таблиці 38. Слід зазначити, що його протеїн містить мало триптофану. Внаслідок високого вмісту жиру борошно із шквари не здатне довго зберігатися. Використовується як білковий корм у складі комбікормів для свиней і птиці.

Кормовий жир – це суміш тваринних жирів (свинячого, баранячого і яловичого), які вилучаються на м’ясокомбінатах з кісток і при утилізації нехарчових туш тварин. Для забезпечення тривалого зберігання його стабілізують антиоксидантами. Використовується як енергетична добавка до комбікормів свиней, птиці і хутрових звірів. Норми введення становлять 5-10 % від маси комбікорму.

Пір’яне борошно  білковий корм, який виготовляють з пір’я і відходів фабрик з виробництва пухо-пір’яних виробів гідролізом при температурі 132 С і тиску 2-4 атм протягом 30-60 хв. Необхідність такої обробки визначається умовою, за якої структурний білок пір’я (кератин) може перетравлюватись у травному каналі тварин лише після гідротермічного гідролізу. Перетравність сирого протеїну після цього досягає 75–80 %. Амінокислотний склад протеїну пір’я між тим досить незбалансований, що зумовлюється низьким вмістом лізину, гістидину і метіоніну та високим  цистину. Такий недолік суттєво обмежує використання пір’яного борошна в годівлі тварин.

Відходи рибопереробної промисловості. Основним відходом переробки риби є рибне борошно. Це цінний білково-мінерально-вітамінний концентрат, вихідною сировиною для приготування якого слугують нехарчові сорти риби, її частини і рибні відходи, що залишаються при виготовленні рибних філе і консервів. Залежно від якості вихідної сировини в 1 кг рибного борошна міститься 0,9–1,5 к.од., 500–700 г перетравного протеїну, 20–80 г кальцію і 15–60 г фосфору. Відсутність клітковини забезпечує високу перетравність поживних речовин даного корму на рівні 80–90 %.

Сирий протеїн рибного борошна за біологічною цінністю належить до найцінніших білків. Так, за вмістом сірковмісних амінокислот протеїн рибного переважає протеїн тваринного борошна. Але його амінокислотний склад зазнає коливань залежно від вихідної сировини. Крім протеїну, рибне борошно містить досить багато жиру (близько 12%), який складається переважно з поліненасичених жирних кислот. Вміст останніх з одного боку відіграє важливу роль у забезпеченні потреби тварин у ненасичених жирних кислотах, з іншого  негативно впливає на якість борошна при зберіганні.

Рибне борошно характеризується також високим вмістом мінеральних речовин, кількість яких значною мірою варіює залежно від складу рибної сировини. Зокрема, наявність значної частки рибних відходів, а також молюсків зумовлює підвищення вмісту кальцію і фосфору. Особливо рибне борошно багате йодом і селеном, який істотно вище, ніж в інших білкових кормах тваринного походження. Вміст жиророзчинних вітамінів у рибному борошні залежить від вмісту жиру і способу висушування сировини.

Рибне борошно широко використовується при виготовленні повнораціонних комбікормів для свиней і птиці. Як правило, норми введення його коливаються в межах 2-8 % за масою.

Вимоги до якості кормів тваринного походження. Використання кормів тваринного походження в годівлі сільськогосподарських тварин допускається за умови їх відповідності кількісним і якісним показникам державних стандартів. Корми промислового виробництва мають бути розфасованими у мішки, на яких вказуються виробник та його адреса. Кожна партія одержує сертифікат, де зазначаються вміст протеїну, золи, жиру, вологість, поживність і дата виготовлення. При оцінці придатності кормів тваринного походження до згодовування враховується ряд показників.

Колір. М’ясне борошно в нормі являє собою жовто-сірий або коричневий порошок, кров’яне і м’ясокісткове  коричневий, кісткове  білий з сіруватим відтінком. Рибне борошно залежно від сорту може мати колір від світло-сірого до коричневого. Набуття тваринним борошном невластивого кольору (наприклад, чорно-коричневий у кров’яного борошна) може свідчити про порушення технології виготовлення або псування під час зберігання.

Запах. Корми тваринного походження мають специфічний запах, без ознак затхлого та гнильного. Наявність стороннього запаху слугує ознакою їх псування.

Бактеріологічні і біологічні дослідження. Проводяться для визначення бактеріального обсіменіння кормів тваринного походження та виявлення в них патогенних видів мікроорганізмів. Корми, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, непридатні для згодовування.

Харчові відходи і побічна продукція хлібопекарень. Продукти харчування, не використані людиною є додатковим джерелом кормів для тваринництва. Вони надходять від населення та підприємств громадського харчування (їдалень, ресторанів, кафе, дитячих садків, санаторіїв тощо). У середньому на одного міського жителя припадає 40–50 кг харчових відходів.

Склад у них варіює залежно від періоду року. У осінньо-зимовий період у них переважають залишки картоплі та овочів, літньо-осінній – овочів та фруктів. В середньому до складу харчових відходів входять: залишки картоплі – 60–70%, овочів і фруктів – 10–20, хліба – 2–5, мяса, риби тощо – 5–6 %. Поживність 1 кг становить 0,20–0,25 к.од. із вмістом 10–15 г перетравного протеїну, 2,2 кальцію та 1,5 г фосфору.

Це переважно вуглеводистий корм, хімічний склад якого залежить від джерел надходження (табл. 39).

Таблиця 39

Хімічний склад харчових відходів, %

Джерело харчових відходів	Вода	Сирий протеїн	Сирий жир	Сира клітковина	БЕР	Сира зола
Кухні Підприємства громадського харчування	83,5 78,8	2,7 3,5	1,1 1,7	0,6 0,9	10,6 13,0	1,5 2,1

Суха речовина харчових відходів у більшості випадків має середній вміст протеїну і жиру. Жир відрізняється високим (20 %) вмістом ненасичених жирних кислот.

Значних коливань зазнає мінеральний склад харчових відходів. Зокрема, високий вміст кухонної солі потребує відмови від її добавок до раціону, а тварини повинні бути забезпечені свіжою водою.

Харчові відходи перед використанням у годівлі тварин треба кип'ятити або стерилізувати з метою знищення збудників інфекцій. Якщо відходи, які містять залишки м'яса або ковбас, не обробити термічно, існує загроза виникнення різних інфекційних захворювань. У результаті кип'ятіння досягається однорідність їх маси, а сторонні предмети, такі як ножі, виделки, ложки, бите скло тощо, осідають на дно котлів.

Харчові відходи згодовують переважно свиням після досягнення живої маси 30–35 кг. Поряд із цим, додатково їм згодовують 1,5 кг повнораціонного комбікорму, але обовязково з підвищеним вмістом вітаміну Е, оскільки ненасичені жирні кислоти, яких достатньо у відходах, потребують збільшення надходження антиоксидантів. По досягненню тваринами 80% кінцевої живої маси даванку комбікорму збільшують до 2,5 кг, а кількість відходів  зменшують. Свіжі харчові відходи згодовують безпосередньо після кип'ятіння і охолодження, їх зберігання не допускається.

Для тривалого зберігання харчові відходи необхідно консервувати. Одним із ефективних способів є високотемпературне висушування для одержання кормового борошна, а також силосування. Взимку їх заморожують.

Відходи хлібопекарень. Поживність відходів хлібопекарень залежить від виду вихідної сировини – чи це залишки черствого хліба або випічки. Вміст білка у таких кормах становить близько 11% від сухої речовини, а кількість жиру – значно коливається залежно від вихідної сировини. У хлібі вміст жиру майже такий як у зерні, а в залишках випічки – у середньому 15%.

Залишки випічки треба згодовувати у свіжому вигляді. Запліснявілу частину відходів пекарень необхідно видаляти, а від їх теплової обробки відмовитись.