2.1.7. Вітаміни та інші біологічно активні речовини

Вітаміни. До органічної речовини кормів поряд з азотистими і безазотистими речовинами входять вітаміни, ферменти, гормоноподібні та антипоживні речовини, які відіграють значну роль в оцінці поживності кормів.

Відомо, що вітаміни А і D у рослинах відсутні, а містяться лише в молозиві, молоці, жовтках яєць, тваринному жирі. Натомість у рослинах, особливо зелених, виявлено провітаміни вітамінів А-каротин і D-ергостерин. Останній у скошеній траві в процесі її висушування під дією ультрафіолетових променів сонця перетворюється у вітамін D. Порівняно багато в рослинних кормах вітамінів групи В.

Фітогормони. У хімічному складі кормів особливе місце належить стероїдним гормоноподібним речовинам, вплив яких на організм тварин подібний до дії статевих гормонів (естрогенів). Їх називають фітоестрогенами, оскільки вони синтезуються тільки в рослинах: люцерні, конюшині, цукрових буряках, картоплі тощо.

Частина фітоестрогенів (формонетин, прунетин, куместрол) за своєю хімічною природою близькі до жіночих статевих гормонів – естрону і естрадіолу.

Найбільше їх міститься у зелених бобових рослинах. Тому тривале згодовування люцерни і конюшини у значних кількостях може викликати порушення відтворної функції самок.

Ферменти виконують функції каталізаторів у живій клітині. У зоотехнічних і клінічних дослідженнях визначають активність окремих ферментів для оцінки дії різних факторів на організм тварин. Ферменти кормів інколи сприяють процесам живлення тварин.

Антипоживні речовини. До антипоживних та токсичних відносять речовини (алкалоїди, глікозиди), які знаходяться у деяких кормах. Зокрема, у цукрових буряках міститься сапонін, який гальмує обмін окремих мінеральних елементів в організмі тварин; у бобах сої – інгібітор трипсину, сапонін, ліпоксидаза; у дозрілому насінні льону – антипіродоксиновий, у недозрілому–зобогенний фактор. Вказані речовини інактивуються переважно у процесі підготовки кормів до згодовування (нагрівання, запарювання, тостування та ін.).

Таким чином, вивчення хімічного складу кормів у практиці тваринництва є одним із найважливіших елементів оцінки їхньої поживної цінності. Інформація про хімічний склад корму дає можливість зорієнтуватися, які з поживних речовин і в якій кількості містяться у кормі та в якій мірі вони задовольнятимуть потребу тварин у тих чи інших елементах живлення. Причому вміст мінеральних речовин, амінокислот, жирних кислот, вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин визначається тільки за хімічним аналізом.

Контрольні запитання

1. Що розуміють під живленням тварин? 2. У чому полягає звязок елементного складу рослин і тварин зі складом навколишнього середовища? 3. Що являють собою поживні речовини? 4. Дати визначення поняття “поживність корму”. 5. За якими видами поживності оцінюють можливості корму? 6. Які фактори впливають на поживність корму? 7. Що необхідно знати для оцінювання поживності кормів? 8. З яких хімічних елементів складається тіло тварин? 9. У чому подібність і різниця елементного складу тіла тварин і рослин? 10. Яка різниця у складі органічної речовини тіла тварин і рослин? 11. Що розуміють під водним балансом організму тварин? 12. Як змінюється вміст води у тілі тварин з віком? 13. Що входить до складу золи тіла тварин і рослин? 14. Дати визначення поняття “сирий протеїн” та назвати його складові. 15. З чого складається білок? 16. Яка хімічна природа жиру? 17. Чим відрізняється тваринний жир від рослинного? 18. Які речовини розрізняють у складі вуглеводів? 19. Від чого залежить вміст клітковини у кормах? 20. Як визначають вміст безазотистих екстрактивних речовин у кормі? 21. Чому хімічний склад корму є первинним показником поживності?