3.2. Страхування і страховий ринок

Перехід економіки на ринкові відносини, розвиток підпри­ємницької діяльності, розширення кола товарообмінних опера­цій, взаємних договірних зобов'язань між суб'єктами, що госпо­дарюють, об'єктивно вимагають надійної системи гарантій, на­даних страхуванням.

Страхування — це система особливих, перерозподільних відносин, що виникають між учасниками страхового фонду в «в'язку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використанням на відшкодування збитку суб'єкта господарю­вання і надання допомоги громадянам при настанні страхових випадків у їхньому житті. Розрізняють майнове й особисте стра­хування, страхування відповідальності і ризиків.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з приведених нижче положень, відзначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін або поняття:

а/ страхування;

б/ страховий ринок;

в/ соціальне страхування;

г/ медичне страхування;

д/ самострахування;

є/ перестрахування;

ж/ страхувальник;

з/страховик;

і/ страхова оцінка;

к/ страхова сума;

л/ страховий ризик;

м/ страховий випадок;

н/ страховий тариф;

о/ страховий збиток;

п/ страхове відшкодування.

1.Певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має випадковий характер настання.

2Подія, передбачена договором страхування або законодавством, що відбулося і з настанням якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику або застрахованій третій особі.

3.Форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я; вона пов'язана з компенсацією витрат громадян на медичне обслуговування.

4.Особлива форма страхування, що дозволяє розподілити великі ризики між багатьма страховими організаціями.

5.Вартість майна, прийнята для цілей страхування.

6.Сума, виплачувана страховиком по майновому страхуванню і страхуванню відповідальності в покриття збитку при настанні страхового випадку.

7.Сума коштів, на яку фактично застраховані майно, життя і здоров'я громадян.

Ставка платежів по страхуванню з одиниці страхової суми за визначений період.

9.Система економічних відносин, за допомогою яких формується і витрачається фонд коштів, призначених для матеріального забезпечення непрацездатних.

10.Сукупність заходів, спрямованих на запобігання ризиків, створення резервних фондів матеріальних і фінансових ресурсів .

11.Вартість цілком загиблого чи ступінь знецінення частко о ушкодженого майна за страховою оцінкою.

12.Особлива форма перерозподільних відносин із приводу формування і використання цільових фондів коштів для захисту інтересів фізичних і юридичних осіб і відшкодування їм матеріального збитку при настанні несприятливих явищ і подій.

13.Спеціалізована організація, що провадить страхування і Приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або сплатити страхову суму.

14.Фізична чи юридична особа, що страхує майно або укладае зі страховою організацією договір особистого страхування й сплачує страхові внески.

15.Сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страхова послуга, формуються пропозиція та попит на неї.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Страхове свідчення (поліс) включає:

а/ правила страхування;

б/ перелік страхових ризиків;

в/ розмір страхової суми і страхового внеску;

г/порядок зміни і припинення страхового договору.

2.Страховики —- це юридичні особи, що:

а/ займаються самострахуванням і перестрахуванням; б/ мають державний дозвіл (ліцензію) на проведення опера­цій страхування;

в/ відають створенням і витратою коштів страхового фонду; ті є страховими посередниками.

3.Страховиками можуть бути: а/ державні страхові організації; б/ страхові акціонерні товариства;

в/ суспільства взаємного страхування; ті перестрахувальні компанії.

4.Фізичні чи юридичні особи, що діють від імені і з доручення страховика відповідно до наданих повноважень, є:

дії страхувальниками; б/ страховими суспільствами; в/ страховими брокерами; ті страховими агентами.

5.Юридичні чи фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як підприємці, що здійснюють незалежну посередницьку діяльність по страхуванню від свого імені, є:

а/страховиками; б/ страхувальниками; в/ страховими агентами; ті страховими компаніями; д/ страховими брокерами.

6.За формою проведення страхування може бути:а/ обов'язковим;

б/соціальним; в/медичним; г/ добровільним; д/ майновим.

7.Набір різних видів страхування, до яких може вдатися страхувальник, являє собою:

а/ страхування різних видів ризиків;

б/ майнове й особисте страхування; ;

в/ асортимент страхового ринку;

г/ ринок страхування;

д/ диверсифікованість страхової діяльності.

8.Формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення є:

а/ майнове страхування;

б/ особисте страхування;

в/ страхування відповідальності;

г/ добровільне страхування;

д/ обов'язкове страхування.

9.Спеціальні фонди, що утворюються зі страхових внесків і витрачаються в першу чергу для здійснення страхових виплат страхувальникам, називаються:

а/ власними коштами страхової компанії; б/ резервним капіталом страхової компанії; в/ статутним капіталом страхової компанії; ті страховими резервами.

10.Достатня сума власних коштів страхової компанії гарантує її платоспроможність за умови:

а/ обов'язкового страхування;

б/ обліку специфіки форм страхування;

в/ наявності обґрунтованих страхових резервів;

г/правильної інвестиційної політики.

11.Наявність широкого кола об'єктів інвестицій коштів з метою зменшення можливого інвестиційного ризику і забезпечення більшої стійкості інвестиційного портфеля страховика нази­вається:

а/ диверсифікованістю; б/ резервуванням; в/ліквідністю; г/ перестрахуванням.

12.Гарантію можливості швидкої реалізації інвестованих активів не нижче їхньої номінальної вартості в разі потреби виконання зобов'язань по страхових виплатах забезпечує:

а/ прибутковість активів; б/ ліквідність активів; в/ диверсифікованість; г/резервування; д/ перестрахування.

13.У практиці майнового страхування застосовують такі системи страхового забезпечення:

а/ система пропорційної відповідальності;

6/система граничної відповідальності;

в/система першого ризику;

г/ система другого ризику;

д/ система страхового відшкодування.

14.Вартість об'єкта, застрахованого за системою пропорційної відповідальності, становить 480000 грн., страхова сума — 300000 грн., розмір збитку — 410000 грн. Сума страхового відшкодування дорівнює:

а/351220 грн.; б/ 210000 грн.; в/ 70000 грн.; ,г/ 256250 грн.

15. Вартість майна, застрахованого за системою першого ризику, становить 12000 грн., договір страхування укладений на 2000 грн., розмір збитку — 5000 грн. Сума страхового відшкоду­вання дорівнює:

а/ 2000 грн.; б/ 5000 грн.; в/3000 грн.; г/ 833 грн.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Страхові агенти представляють інтереси однієї страхової Компанії.

2.Страхові агенти одержують за свою роботу комісійну винагороду.

3.Страхові брокери представляють тільки інтереси страхувальника.

4.Страхові брокери представляють тільки інтереси страховика.

5.Перестрахувальник — це страховик, що приймає договір Страхування і зобов'язання за ним.

6.Страховик діє на основі комерційного розрахунку.

7.Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів.

8.Обов'язкове страхування здійснюється з позицій суспільної доцільності.

9.Загальні умови добровільного страхування встановлюються Законом.

10.Конкретні умови проведення добровільного страхування регулюються угодою страхування.

11.Одним з показників ефективності поточних страхових операцій є розмір страхових резервів компанії в грошовому вираженні.

12.Сутність системи пропорційної відповідальності полягає н тому, що страхове відшкодування залежить не тільки від розміру збитку і страхової суми, але й від співвідношення між страховою сумою й оцінкою майна.

13.Система першого ризику заснована на повному відшкодуванні збитку.

14.Система граничної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування тільки за наявності збитку, розмір якого не виходить за встановлену межу страхового забезпечення.

15.Якщо об'єкт застраховано за системою першого ризику, то збиток понад страхову суму не підлягає відшкодуванню.