2.2. Зміна умов конкурсу та відмова від проведення конкурсу

У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є одностороннім умовним правочином, то і зміна умов та відмова від проведення за своєю природою можуть бути лише одностороннім волевиявленням засновника. Захищаючи інтереси учасників конкурсу, законодавець встановлює певні обмеження права засновника конкурсу.

Засновнику конкурсу надається право змінити умови конкурсу або відмовитись від проведення конкурсу (ст. 1152 ЦК України). Оскільки дані дії можуть істотним чином зачіпати майнові інтереси осіб, які розпочали підготовку до конкурсу, законом передусім жорстко регламентується сама можливість зміни умов конкурсу. Крім того, ЦК України надає заінтересованим особам право на відшкодування витрат, що були понесені у зв'язку з підготовкою до участі у конкурсі. Згідно з даною статтею зміна умов конкурсу допускається лише до його початку. ЦК України не розкриває поняття "початок конкурсу". Вважаємо, що його не слід розуміти буквально, тобто прив'язувати до моменту опублікування оголошення про конкурс, адже в такому разі виявиться, що зміна умов конкурсу можлива тільки до початку конкурсу, і, відповідно, норма, що розглядається, буде позбавлена будь-якого сенсу взагалі [13].

Імовірно, в наведеному контексті правило ч. 1 ст. 1152 ЦК України слід розглядати як таке, що надає право засновникові змінити умови конкурсу до виникнення конкретного конкурсного правовідношення між ним та певною особою (учасником). Єдиною підставою і водночас переконливим доказом виникнення такого правовідношення, як свідчать нижчевикладені твердження, є подання учасником роботи на конкурс. Саме з цим моментом законодавець пов'язує неможливість подальшої зміни умов конкурсу його організатором.

Відповідно, учаснику конкурсу, який надав роботу на розгляд до прийняття рішення про зміну умов, вже неможливо відмовити у розгляді і оцінці його роботи з посиланням на зміну умов конкурсу.

ЦК України встановлює, що оголошення про зміну умов конкурсу відбувається в такому ж порядку, що і оголошення про конкурс. Незважаючи на те, що законодавець прямо не передбачає у засновника конкурсу обов'язку сповістити про скасування конкурсу, про його існування можна стверджувати, по-перше, виходячи із суті відносин, що розглядаються, а по-друге, використовуючи за аналогією норми ч. 1 ст. 1152 ЦК України та ст. 1151 ЦК України щодо повідомлення про найважливіші умови конкурсу всіх заінтересованих осіб. Порядок здійснення оголошення, безперечно, включає в себе і форму оголошення. Тому якщо оголошення про конкурс було подано у вигляді реклами на телебаченні, а повідомлення про зміну конкурсних умов опубліковано в пресі, таке повідомлення не має юридичної сили внаслідок невиконання імперативних вимог закону.

Поряд із зміною умов конкурсу засновник має право відмовитися від його проведення. Відмова, як правило, допускається, коли проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які не залежать від засновника. Закон не спростовує можливості засновника відмовитися і з власної волі, однак в такому випадку від зобов'язаний відшкодувати третім особам витрати, про які йдеться у ч. 2 ст. 1153 ЦК України. Під обставинами, що не залежать від волі засновника і визнаються підставами для відмови від конкурсу, слід розуміти настання таких умов, які унеможливлюють проведення конкурсу (наприклад, відсутність змагальності, що виразилася у вигляді небажання приймати участь в конкурсі жодного учасника або у наданні на конкурс лише однієї роботи; відмова від надання призів генерального спонсора конкурсу; інші обставини, які підлягають під визначення форс-мажорних).

Ч. 1 ст. 1152 ЦК України зобов'язує засновника конкурсу сповістити інших осіб про зміну умов конкурсу в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Аналогічна вказівка стосовно порядку повідомлення інформації про відмову від конкурсу відсутня, однак висновок про необхідність покладення такого обов'язку на організатора конкурсу є справедливим хоча б тому, що відмова від конкурсу може бути визнана істотною зміною його умов, а відтак норма, викладена в ч. 1 ст. 1152 ЦК України, може бути застосована до відносин щодо відмови від проведення конкурсу за аналогією (ст. 8 ЦК України) [13].

Таким чином, з метою захисту прав третіх осіб та зменшення кількості спорів повідомлення як про зміну умов, так і про скасування конкурсу повинно здійснюватись в тій же формі, що і оголошення про конкурс.

Якщо між зміною умов конкурсу та втратою інтересу у конкурсі або неможливістю участі у конкурсі існує причинно-наслідковий зв'язок, заінтересована особа набуває право на відшкодування засновником витрат, понесених нею для підготовки до участі у конкурсі (ч. 2 ст. 1152 ЦК України). За змістом ч. 2 ст. 1153 ЦК України право на відшкодування аналогічних витрат заінтересована особа одержує також при відмові від конкурсу внаслідок обставин, залежних від волевиявлення засновника. У такому випадку право на відшкодування витрат є безумовним, тобто управомочена особа вже не зобов'язана доводити те, що скасування конкурсу потягло за собою втрату інтересу до конкурсу або неможливість продовження участі у конкурсі.