- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
Принципово,
коефіцієнт корисної дії (ККД) трансформатора,
як і будь-якого іншого електричного
апарата, може бути визначений за показами
двох ватметрів (рис. 3.8).
Оскільки Р2 – активна потужність навантаження (споживача електричної енергії), а Р1 – потужність, яку споживає із мережі система трансформатор-навантаження, то ККД апарата буде:
.
Це так званий прямий метод визначення ККД електричних апаратів. Він простий у реалізації, але не завжди може бути використаний. Покажемо перешкоди, які мають місце при визначенні ККД потужних силових трансформаторів прямим методом.
Перша з них полягає у створенні потрібного навантаження. Так, на практиці номінальна потужність трансформатора, від якого здійснюється живлення споживачів, наприклад, цеху (підприємства), з урахуванням подальшого збільшення числа споживачів, є завищеною. За таких умов випробовувати, як працює трансформатор при номінальному навантаженні та при перевантаженні або просто неможливо, або дорого.
По-друге, на підприємствах, як правило, виникають труднощі, пов’язані з класом точності вимірювальних приладів, необхідних для реалізації прямого методу визначення ККД потужного трансформатора.
Так, сучасні потужні трансформатори мають ККД близько 98%. При застосуванні для випробовування таких апаратів, широко розповсюджених у промисловості приладів с класом точності більшим за 0,5, у підсумку можна отримати, що ККД апарата, наприклад, більше ніж 100%.
На практиці для визначення ККД потужних електромагнітних пристроїв звичайно застосовують побічні методи випробовування.
Запишемо рівняння визначення ККД трансформатора так:
.
Втрати потужності DР в трансформаторі складаються з втрат у його магнітній Рс ( втрати у сталі) і електричній Рм (втрати у міді) системах –
.
Втрати у магнітопроводі, або так звані втрати у сталі , у свою чергу складаються з втрат від вихрових струмів Рв і втрат на гістерезис Рг:
.
Оскільки значення Рс визначається напругою живлення первинної обмотки трансформатора, а апарати працюють, як правило, при U1 = U1н, то можна вважати, що за таких умов Рс = const.
Втрати в електричній системі трансформатора – втрати на нагрівання первинної і вторинної обмоток, або втрати в міді, залежать від струмів, що діють в обмотках апарата і опорів цих обмоток:
.
Оскільки навантаження трансформатора (I1 та I2) може змінюватися, то величина Рм є змінною.
Враховуючи викладене, та що по відношенню до споживача трансформатор є джерелом електричної енергії, рівняння розрахунку ККД апарата буде мати вигляд:
Для розрахунку ККД трансформатора за формулою, що наведена вище, значення Рс, та Рм, а також ряду інших параметрів, які відображують у паспорті трансформатора, визначають у дослідах холостого ходу і короткого замикання. Якісна залежність ККД від коефіцієнту завантаження трансформатора при 0 < cosj2 < 1 показана на рис. 3.9.
5.3.2 Дослід холостого ходу.
Для проведення досліду холостого ходу схему, що наведена на рис. 3.10, підключають до джерела, напруга якого відповідає робочій напрузі U1 первинної обмотки трансформатора. При цьому U1 = U1н.
У досліді холостого ходу вимірюють і відображають у паспорті трансформатора такі величини:
