5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора

5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.

Принципово, коефіцієнт корисної дії (ККД) трансформатора, як і будь-якого іншого електричного апарата, може бути визначений за показами двох ватметрів (рис. 3.8).

Оскільки Р₂ – активна потужність навантаження (споживача електричної енергії), а Р₁ – потужність, яку споживає із мережі система трансформатор-навантаження, то ККД апарата буде:

.

Це так званий прямий метод визначення ККД електричних апаратів. Він простий у реалізації, але не завжди може бути використаний. Покажемо перешкоди, які мають місце при визначенні ККД потужних силових трансформаторів прямим методом.

Перша з них полягає у створенні потрібного навантаження. Так, на практиці номінальна потужність трансформатора, від якого здійснюється живлення споживачів, наприклад, цеху (підприємства), з урахуванням подальшого збільшення числа споживачів, є завищеною. За таких умов випробовувати, як працює трансформатор при номінальному навантаженні та при перевантаженні або просто неможливо, або дорого.

По-друге, на підприємствах, як правило, виникають труднощі, пов’язані з класом точності вимірювальних приладів, необхідних для реалізації прямого методу визначення ККД потужного трансформатора.

Так, сучасні потужні трансформатори мають ККД близько 98%. При застосуванні для випробовування таких апаратів, широко розповсюджених у промисловості приладів с класом точності більшим за 0,5, у підсумку можна отримати, що ККД апарата, наприклад, більше ніж 100%.

На практиці для визначення ККД потужних електромагнітних пристроїв звичайно застосовують побічні методи випробовування.

Запишемо рівняння визначення ККД трансформатора так:

.

Втрати потужності DР в трансформаторі складаються з втрат у його магнітній Р_с ( втрати у сталі) і електричній Р_м (втрати у міді) системах –

.

Втрати у магнітопроводі, або так звані втрати у сталі , у свою чергу складаються з втрат від вихрових струмів Р_в і втрат на гістерезис Р_г:

.

Оскільки значення Р_с визначається напругою живлення первинної обмотки трансформатора, а апарати працюють, як правило, при U₁ = U_1н, то можна вважати, що за таких умов Р_с = const.

Втрати в електричній системі трансформатора – втрати на нагрівання первинної і вторинної обмоток, або втрати в міді, залежать від струмів, що діють в обмотках апарата і опорів цих обмоток:

.

Оскільки навантаження трансформатора (I₁ та I₂) може змінюватися, то величина Р_м є змінною.

Враховуючи викладене, та що по відношенню до споживача трансформатор є джерелом електричної енергії, рівняння розрахунку ККД апарата буде мати вигляд:

Для розрахунку ККД трансформатора за формулою, що наведена вище, значення Р_с, та Р_м, а також ряду інших параметрів, які відображують у паспорті трансформатора, визначають у дослідах холостого ходу і короткого замикання. Якісна залежність ККД від коефіцієнту завантаження трансформатора при 0 < cosj₂ < 1 показана на рис. 3.9.

5.3.2 Дослід холостого ходу.

Для проведення досліду холостого ходу схему, що наведена на рис. 3.10, підключають до джерела, напруга якого відповідає робочій напрузі U₁ первинної обмотки трансформатора. При цьому U₁ = U_1н.

У досліді холостого ходу вимірюють і відображають у паспорті трансформатора такі величини: