- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
В робочому стані (рис. 3.6), коли первинна обмотка трансформатора
підключена до джерела з синусоїдною напругою U1н , а до його вторинної обмотки підключено навантаження Zн, у вторинній обмотці апарату буде діяти синусоїдний струм I2. При цьому спад напруги на навантаженні – напруга вторинної обмотки, буде:
.
Струм I2н своєю намагнічуючою силою –
,
збуджує магнітний потік Ф2, силові лінії якого замикаються в осерді і потік розсіювання Ф2р, силові лінії якого замикаються через повітря.
Потік Ф2 спрямований назустріч основному потоку Ф і намагається його послабити, причому, чим більше I2 тим більше розмагнічуюча дія Ф2. Але ж, у разі зменшення Ф повинна зменшуватися Е1 і, отже, U1н, тобто, як було показано вище – повинні зменшувати свої значення сталі величини. У підсумку, для виконання умови Ф = const, щоб компенсувати дію F2, збільшується I1, і, як наслідок, збільшується F1 = I1W1.
Враховуючи, що струми в обмотках трансформатора і магнітні потоки, які створюють ці струми, є комплексними величинами, рівняння рівноваги магніторушійних сил трансформатора має вигляд:
.
Таким чином, збільшення струму у вторинній обмотці трансформатора супроводжується збільшенням струму у його первинній обмотці.
Запишемо рівняння намагнічуючих сил трансформатора у вигляді -
,
і, враховуючи мале значення струму холостого ходу, одержимо:
.
Звідси випливає, що приблизне значення коефіцієнту трансформації можна розраховувати як відношення струмів в обмотках апарата:
.
Зауважимо, що при розрахунку k за струмами апарату більший за значенням струм (параметр обмотки НН) знаходиться у чисельнику дробі, а менший (струм обмотки ВН) – у знаменнику. Далі покажемо, що цю обставину використовують у вимірювальних трансформаторах струму.
Нагадаємо, що у навантаженому трансформаторі струм I2 створює потоки Ф2 і Ф2р, які індукують у вторинній обмотці Е2 і ЕРС розсіяння Е2р. Таким чином, струм у вторинній обмотці, що замкнена на опір Zн, згідно закону Ома буде:
,
де r2 – активний опір вторинної обмотки.
Звідси, після підстановки –
,
де х2 – реактивний опір вторинної обмотки;
і перетворення, одержимо рівняння електричної рівноваги вторинної обмотки трансформатора:
.
З
результатів аналізу рівняння випливає,
що при незмінному значенні ЕРС вторинної
обмотки, вторинна напруга трансформатора
є функцією струму навантаження. Залежність
U2
від I2
при cosj2
= const
має назву – зовнішня характеристика
трансформатора. Її якісний вигляд
показано на рис.
3.7.
Зазначимо, що зовнішню характеристику
трансформатора часто надають як
залежність вторинної напруги від
коефіцієнту завантаження b
= S2/S2н
апарата.
Як бачимо, в режимі холостого ходу напруга на вторинній обмотці трансформатора максимальна. Зі збільшенням активного (cos j2 = 1) або антивно-індуктивного (cos j2 > 0) навантаження напруга на вторинній обмотці трансформатора зменшується і при I2 = I2н досягає номінального значення напруги навантаження U2 = Uн. При виключно ємнісному cosj2 < 0 навантаженні, що на практиці буває надзвичайно рідко, зі збільшенням I2 напруга на вторинній обмотці зростає.
В сучасних трансформаторах відносна зміна напруги вторинної обмотки –
,
при I2 = I2н і cosj2 = 1 звичайно складає 2–5 %.
