- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
Принцип дії і електромагнітні процеси, що відбуваються в трансформаторах, розглянемо на прикладі однофазного апарата. Оскільки його основні режими роботи і електричні співвідношення можна вважати характерними для всіх видів трансформаторів.
Основними
режимами роботи трансформатора
вважаються: режим холостого ходу, режим
роботи під навантаженням і режим
короткого замикання. Останній – це
аварійний режим. Його звичайно розглядають
при вивченні спеціальних курсів. Тому,
у цьому розділі, ми обмежимося розглядом
перших двох, найбільш поширених режимів
роботи апарата.
5.2.1 Принцип дії трансформатора.
Змінна напруга U1, що прикладена до затискачів первинної обмотки трансформатора (рис. 3.4), створює в цій обмотці змінний струм I1.
Подібно до котушки зі стальним осердям цей струм збуджує в осерді трансформатора магнітний потік Ф.
Якщо U1 і I1 синусоїдні, то, нехтуючи насиченням магнітопроводу, можна вважати, що потік Ф також буде змінюватися за синусоїдним законом:
Цей потік наводить у обмотках трансформатора синусоїдні ЕРС:
Оскільки wФm = Em, то, після здійснення переходу від амплітудних значень до діючих –
,
рівняння трансформаторних ЕРС будуть мати вигляд:
,
.
При замиканні вторинної обмотки трансформатора на навантаження zн в обмотках будуть діяти синусоїдні струми I1 та I2. При цьому навантаження буде знаходитися під напругою U2, значення якої визнається величиною ЕРС E2.
Трансформатор, у якого W1 > W2 і, отже, Е1 > E2 та U1 > U2, називають понижуючим. Трансформатор, у якого W1 < W2 і, відповідно, Е1 < E2 та U1 < U2, називають підвищуючим.
Відношення Е1 до Е2 або W1 до W2 називають коефіцієнтом трансформації:
.
На практиці приблизне значення коефіцієнта трансформації розраховують за показами вольтметрів, приєднаних до затискачів обмоток ВН та НН при роботі трансформатора в режимі холостого ходу:
.
Наруги обмоток, виміряні у режимі холостого ходу, вказують у паспорті трансформатора як номінальні U1 = U1н, U20 = U2н. Тут же у паспорті апарата номінальні струми обмоток (I1н та I2н), визначені як відношення його номінальної потужності Sн (потужності вторинної обмотки) до відповідних номінальних напруг:
,
.
Зазначимо, що при обчисленні коефіцієнта трансформації, як понижуючого, так і підвищуючого трансформаторів, у чисельник ставлять параметр ВН обмотки. Тобто, коефіцієнт трансформації силового трансформатора завжди більше 1.
5.2.2. Режим холостого ходу.
Холостим
ходом називають режим роботи трансформатора,
коли до його первинної обмотки підведена
синусоїдна напруга U1
= U1н,
а вторинна обмотка розімкнена U20
= U2н
(рис. 3.5).
Таким чином, в режимі холостого ходу у первинній обмотці діє синусоїдний струм I10, а струм у вторинній обмотці, оскільки вона розімкнена –
.
Струм I10 своєю намагнічуючою силою –
збуджує синусоїдний магнітний потік Ф. Більша частина Ф, силових ліній цього потоку замикається в осерді трансформатора, а менша Ф1р < 0,1Ф – через повітря. Частину потоку що діє в осерді трансформатора називають основним чи головним потоком, а потік, що замикається через повітря, потоком розсіювання. Відмітимо, що потік Ф перетинає витки первинної і вторинної обмоток апарату, у той час як Ф1р перетинає витки тільки первинної обмотки.
Як вказувалося раніше, синусоїдний потік Ф індукує у первинній і вторинній обмотках трансформатора синусоїдні ЕРС е1 та е2. У свою чергу, потік Ф1р індукує у первинній обмотці апарату ЕРС розсіювання е1р.
Якщо вважати, що струм I10 в первинній обмотці з опором r1 визначається сумісною дією миттєвих значень напруги U1, ЕРС E1 та E1р, то його значення в символічній формі запису згідно закону Ома буде:
.
Після підстановки -
,
де х1 – індуктивний опір первинної обмотки; і виконання перетворень одержимо рівняння електричної рівноваги первинної обмотки трансформатора:
.
Зазначимо, що сучасні силові трансформатори проектують таким чином, щоб при роботі під навантаженням спад напруги за рахунок внутрішнього опору первинної обмотки був мінімальним: I1z1 = (0,02...0,03)U1, тобто z1 ® min.
Оскільки, у свою чергу, I10 відносно мала величина і звичайно складає 3–10 % від номінального струму первинної обмотки, то можна вважати, що I10z1 ® 0. При таких допущеннях рівняння електричної рівноваги первинної обмотки зводиться до вигляду:
.
З результатів аналізу цього рівняння випливає, що при незмінній напрузі мережі U1 = const, при будь якому навантаженні на вторинну обмотку, ЕРС первинної обмотки і магнітний потік (його амплітуда) в осерді трансформатора будуть:
,
.
Оскільки I10 створює в осерді трансформатора магнітний потік, величина якого не залежить він навантаження апарату, то струм холостого ходу часто називають струмом намагнічування.
З викладеного вище випливає, що оскільки при роботі трансформатора в режимі холостого ходу E1 » U1, а в силу того, що I20 = 0, і, отже, E2 » U20, то значення коефіцієнту трансформації апарату можна розрахувати так:
.
