- •Київ нухт 2016
- •Вступ Становлення електротехніки.
- •Сьогодення виробництва електричної енергії в Україні
- •Структура та сучасний стан енергетики України.
- •1. Властивості електричного, магнітного й електромагнітного полів
- •Загальні поняття та визначення теорії електрики
- •1.2. Загальні поняття та визначення теорії магнетизму
- •1.3. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •2. Електричні кола змінного струму
- •2.1. Загальні поняття та визначення теорії електричних кіл
- •2.2. Змінний синусоїдний струм
- •2.2.1. Отримання синусоїдного струму та миттєві значення електричних величин.
- •2.2.2. Фази змінної величини і фазовий кут. Векторні діаграми.
- •2.2.3. Використання комплексних чисел для аналізу кіл синусоїдного струму.
- •2.2.4. Діюче і середнє значення синусоїдних величин.
- •2.3. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •2.3.1. Особливості кіл змінного синусоїдного струму.
- •2.3.2. Основні закони кіл синусоїдного струму.
- •2.3.3. Нерозгалужені електричні кола змінного струму (лекція 4).
- •2.3.3.1. Коло синусоїдного струму з резистором.
- •2.3.3.2. Коло синусоїдного струму з ємністю.
- •2.3.3.3. Коло синусоїдного струму з індуктивністю.
- •2.3.3.4. Послідовне з’єднання елементів.
- •2.3.4. Розгалужені електричні кола змінного струму (лекція 5).
- •2.3.4.1. Паралельне з’єднання елементів.
- •2.3.4.2 Загальний випадок паралельного кола.
- •2.3.5. Коло змінного струму із мішаним з’єднанням споживачів.
- •2.3.5.1. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів класичним способом.
- •2.3.5.2. Приклад чисельного розрахунку мішаного з’єднання споживачів символічним способом.
- •2.4. Питання для самоперевірки та модульного контролю за розділом
- •Тема 3. Електричні кола трифазного змінного струму.
- •3.1. Трифазні електричні кола
- •3.2. З’єднання у зірку
- •3.2.1. Зірка споживача з рівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.2.2. Зірка споживача з нерівнорозподіленим навантаженням фаз.
- •3.3. З’єднання у трикутник
- •3.4. Потужність трифазної системи
- •3.5. Приклади чисельного розрахунку трифазних з’єднань
- •3.5.1. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у зірку
- •2.5.2. Приклад чисельного розрахунку з’єднання у трикутник
- •2.5.3. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
- •3.6. Вимірювання електричних величин трифазної системи
- •3.7. Визначення порядку черги фаз трифазної системи
- •3.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трифазні електричні кола”
- •Тема 4. Магнітні кола
- •4.1. Властивості феромагнітних матеріалів
- •4.2. Магнітні кола й їх класифікація
- •4.3. Основні закони магнітних кіл
- •4.4. Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою
- •4.4.1 Приклад чисельного розрахунку прямої задачі.
- •4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
- •4.5 Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою
- •4.6. Резонансні явища в магнітних колах
- •4 .7. Електричні дроселі
- •4.8. Питання для самоперевірки за розділом „Магнітні кола”
- •Тема 5. Трансформатори
- •5.1. Будова трансформатора
- •5.1.1. Магнітна система трансформатора.
- •5.1.2. Електрична система трансформатора
- •5.2. Принцип дії та основні режими роботи трансформатора
- •5.2.1 Принцип дії трансформатора.
- •5.2.2. Режим холостого ходу.
- •5.2.3. Робота трансформатора під навантаженням.
- •5.3. Коефіцієнт корисної дії та випробовування трансформатора
- •5.3.1. Коефіцієнт корисної дії.
- •5.3.2 Дослід холостого ходу.
- •Напругу первинної u1н і вторинної u20 обмоток.
- •Струм холостого ходу i10, він же струм намагнічування.
- •Потужність холостого ходу p0.
- •5.3.3. Дослід короткого замикання.
- •1. Напругу короткого замикання Uкз.
- •3. Потужність короткого замикання Ркз.
- •3.4. Трифазні силові трансформатори
- •5.4.1. Особливості трифазних трансформаторів.
- •Співвідношення значень цих коефіцієнтів залежить від схеми з’єднання обмоток апарата:
- •5.4.2. Розмітка затискачів і схеми увімкнення трифазного трансформатора.
- •Розглянемо тепер випадок, коли позначення затискачів обмоток трансформатора відсутні.
- •5.4.3. Охолодження трансформаторів.
- •5.4.4. Паралельна робота силових трансформаторів.
- •5.4.5. Приклад розрахунку трифазного трансформатора.
- •Зверніть увагу, активний, реактивний та повний опори обмоток трансформатора в режимі короткого замикання можуть бути визначені так, Ом:
- •5.5. Автотрансформатори
- •5 .6. Трансформатори для електрозварювання
- •5.7. Вимірювальні трансформатори
- •5.7.1. Трансформатори струму.
- •1). Номінальна напруга – лінійна напруга системи, де втс може працювати і на яку розрахована його ізоляція;
- •2). Номінальний струм первинної обмотки – струм i1н, при тривалій дії якого обмотка не перегрівається вище припустимої температури;
- •5.7.2. Трансформатори напруги.
- •5.8. Питання для самоперевірки за розділом “Трансформатори”
4.4.2. Приклад чисельного розрахунку зворотної задачі.
Для умов прикладу, розглянутого у попередньому розділі, нехтуючи потоком розсіювання, визначити величину магнітного потоку у магнітопроводі нерозгалуженого магнітного кола (рис. 4.4) при заданій величині магніторушійної сили F = IW = 1900 A.
Задачу вирішуємо графоаналітичним способом. Для побудови вебер-амперної характеристики розрахункового кола потрібно прийняти декілька значень Ф, за якими визначити відповідні магніторушійні сили F. Перше значення Ф оберемо за умовою, що увесь магнітний опір кола зосереджений у повітряних зазорах магнітопроводу. Для такого випадку, згідно з другим законом Кірхгофа маємо:
Звідси напруженість H , А/м і, далі, магнітна індукція В, Тл, магнітного поля у повітряних зазорах будуть, відповідно –
,
.
Для утворення такої індукції необхідний такий магнітний потік, Вб:
.
Тепер, прийнявши, що у розрахунковому магнітному колі діє магнітний потік Ф = 5,17310-4 Вб, за методикою викладеною у попередньому розділі визначимо намагнічуючу силу, необхідну для утворення такого потоку. Результати розрахунків надамо у вигляді таблиці 4.1.
Порівнявши задане 1900 А та одержане 1967,94 значення МРС бачимо, що прийнятий магнітний потік Ф є завищеним по відношенню до шуканого. Тому, задаючись рядом менших значень Ф, за методикою викладеною у попередньому розділі визначимо величини необхідних магніторушійних сил F. Результати розрахунків надамо у вигляді таблиці 4.2 та графіка (рис. 4.6).
Таблиця 4.1.
Ділянка |
Матеріал |
Ф104 ,Вб |
S104,м2 |
B, Тл |
Н, А/м |
l, м |
(Hl), A |
1 |
СтальЭ43 |
5,173 |
6,50 |
0,796 |
113,60 |
0,071 |
8,065 |
2 |
СтальЭ43 |
5,587 |
6,50 |
0,860 |
113,60 |
0,071 |
8,065 |
3 |
СтальЭ43 |
5,173 |
4,68 |
1,105 |
223,40 |
0,075 |
16,76 |
4 |
СтальЭ330 |
5,173 |
5,20 |
0,995 |
440,46 |
0,095 |
41,84 |
1 |
Повітря |
5,173 |
6,50 |
0,796 |
633758 |
0,0015 |
950,6 |
2 |
Повітря |
5,173 |
6,50 |
0,796 |
633758 |
0,0015 |
950,6 |
Всього |
1967,94 |
||||||
Таблиця 4.2
Ф·104, Вб |
5,173 |
5,100 |
5,050 |
5,000 |
4,950 |
4,900 |
F, А |
1967,94 |
1939,60 |
1919,01 |
1898,47 |
1880,27 |
1859,64 |
З
графіка Ф = f(F)
при заданій магніторушійній силі
F =
1900 А визначимо шукане знання магнітного
потоку Ф
510-4
Вб.
